Місцевим обранцям зіпсували перемогу

4 квітня Верховна Рада скасувала недоторканність для депутатів місцевих рад, що стало несподіваним ударом по багатьом місцевим обранцям, настільки нелегкою ціною добувають собі депутатський мандат з обіцяним імунітетом. Політологи вже поспішили заявити, що в разі прийняття цього рішення півроку тому, кадровий склад місцевих рад був би принципово іншим.

Відео дня

Згідно з прийнятими змінами до Закону "Про статус депутатів місцевих рад" для арешту депутата або його затримання вже не потрібно попередньої згоди місцевої ради. Замість цього встановлюється нова процедура кримінального переслідування народного обранця: по-перше, справа відносно нього можуть порушити тільки Генпрокурор та його заступники, а також прокурори областей, міста Києва або Севастополя, тоді як раніше це міг зробити прокурор будь-якого рівня. Про порушення справи має бути повідомлено до відповідної ради не пізніше наступного робочого дня. Друге нововведення: стосовно депутата місцевої ради рішення про підписку про невиїзд або взяття під варту може прийматися виключно судом. Суд, який обрав подібну запобіжний захід, також повідомляє про це до відповідної місцевої ради не пізніше наступного робочого дня з дня її застосування. Таким чином, місцеві обранці позбулися горезвісного імунітету, проте з простими громадянами в правах теж не зрівнялися. Різницю в розмові з "ДС" пояснив міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, назвавши скасування депутатської недоторканності частковою. "Часткової тому, - сказав міністр, - що для затримання депутата чи накладення на нього такого запобіжного заходу, як підписка про невиїзд, все одно необхідна санкція суду". Звичайного громадянина правоохоронні органи можуть запросто затримати на три доби або пред'явити йому підписку про невиїзд. На думку пана Луценка, необхідність зайвий раз звертатися до суду, наприклад, за санкцією на затримання, або повідомляти порадою про заклад кримінальної справи проти депутата, створює потужну інформаційну прогалину в слідчому процесі: існує загроза, що суди будуть попросту "зливати" інформацію самим підозрюваним, після чого ті поспішать сховатися.

Проте МВС радіє й цьому. Міністр Луценко навіть розіслав вітальні телеграми всім 296 народним обранцям, які голосували за цей законопроект. І вже найближчим часом, за даними "ДС", будуть створені спільні групи з числа співробітників Генпрокуратури і МВС з метою проведення ревізії всіх кримінальних справ, порушених раніше проти депутатів місцевих рад: якщо хтось з них і далі є обвинувачуваним, то слідчі відразу ж повинні передати відповідні справи до суду. МВС повідомляє, що роботи у судів буде чимало. З кінця 2005 р. і по початок 2006 р. було направлено 249 подань на дачу згоди на притягнення до кримінальної відповідальності обранців місцевих рад. І тільки в 33 випадках така згода була одержана, в інших - поради або відмовили силовикам, чи подання взагалі ними не розглядалися.

У числі найбільш гучних, як повідомляють джерела "ДС", стануть справи проти депутатів - керівників "Укрзалізниці", яким інкримінується розкрадання понад мільярд гривень. У особливому списку міністра внутрішніх справ також "американські затворники" Володимир Щербань і Павло Лазаренко, а також вже колишні депутати та екс-керівники Львівського УВС Олег Сало та Закарпатського УВС Василь Варцаба.

Проте зміни в Закон "Про статус депутатів місцевих рад" мають не тільки кримінальну, а й важливу політичну підоснову. Чимало соціально активних співгромадян прагнули потрапити в списки обласних, міських і навіть районних рад саме з надією отримати імунітет від переслідування з боку право-охоронних органів. На думку політологів, відверни ВР недоторканність півроку тому, склад місцевих рад мінімум на 20-30 відсотків був би іншим, а в списках виявилося більше людей, що прагнуть займатися політичною діяльністю. Однак півроку тому ще ніхто не міг прогнозувати такий поворот подій.

Недоторканність обранців місцевих рад - дитя вересневого Меморандуму між Президентом Віктором Ющенком і лідером опозиції Віктором Януковичем. Тоді за неї проголосували не тільки "Наша Україна" і Партія регіонів, а й багато інших фракції, в тому числі і БЮТ. Характерно, що практично на наступний день БЮТ, а потім і "Наша Україна" почали демонстративно домагатися скасування "провінційного" депутатського імунітету: за останніх півроку було зроблено приблизно з десяток таких спроб. Але коли скасувати імунітет пропонували тимошенківці, за законопроект не голосували ющенківці, і навпаки. Представники інших фракцій практично не брали участі в цих піар-акціях. Тому ніхто з політиків і політологів не вірив, що найближчим часом горезвісна недоторканність може бути скасована.

Однак місцевий імунітет як дитя вересневого компромісу знищений іншим компромісом, на цей раз - квітневим. Згідно з версією "ДС" підтриманої багатьма експертами, глава держави Віктор Ющенко на початку минулого тижня цілком серйозно розглядав сценарій пролонгації роботи нинішньої ВР (можливо, до осені цього року) з одночасним перерахунком голосів по всій країні (читай - визнанням виборів недійсними). В обмін Віктор Андрійович поставив дві вимоги, одним з яких і було скасування депутатської недоторканності. Тепер законопроект знаходиться на підписі у Президента. І ні у кого немає сумнівів, що він його підпише.

Іван Мірошник, "Ділова столиця"