Сон без назви
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
"Я хочу навіки так заснути ..."
Михайло Юрійович Лермонтов
Щоби прокінуть и Дивитись не так на будильник, а на календар!
Чи не рахувати піщінкі на пляжі, а тупо їх чавіті.
Вімірюваті, розумієш, що не кроками, а досвідом.
Щоби перед очима змінювалісь НЕ події, що не картинка, а СУТНІСТЬ душ, барвна. Тоб, бачиш їх з усіма цяточкамі. Безпомілково.
Нафіг нужно? Та так, Задля еротизм. Наче - відбувся. За рахунок мізків других. Смороду теж мают право устроміті свои Вісім копійок.
Щоби за вікном містілося життя пріємне, незрозуміле, альо спроможне до здолання.
УСІ наче підіграють тобі, а ти - їм! Хіба без цього Відчуття щастя можливе? Ні.
На сітківці твого ока НЕ ??Тільки твій світ, альо й світ безлічі людей, будь відповідальнім. Вони - довірілісь, їм - так зручніше. Ті попал, хлопче.
На Бога надійся, а сам не журіся! Ніхто НЕ підкаже Правильний шлях, йди неправедним, альо гідно. Десь там надібаєш закуток, стежку.
Смороду тобі Дурян? Чи не ймі віри. Від тебе усьо покладів. Тобі ж душу дали, а з нею розум. Тертя, наче у спортзалі. До болю у Сполука.
Тільки НЕ втрачай стежку. Бо жити негідніком Неможливо. Аж Ніяк, даже НЕ намагайся. Мільярді до тобі пробуває - НЕ спромогліся.
Засіпаті без склянки Горілки на ніч - то найбільше щастя.
А сни .. сни без назви - то єдине, что НЕ від тебе покладу. Ними Керувати Неможливо. Альо ї підкорятіся їм не потрібно.
Що там про тебе Вищі Сілі думають - то їхня проблема.
Ті Козака наявні. Шляхетнічай понадможліво.
Бо далі - НЕ тиша.