Відео дня
Грицак: справа Пукача - операція західних спецслужб
- Василю Миколайовичу, ви знали Пукача особисто?
Звичайно, я Пукача знаю приблизно з 1998 року і до того моменту, коли він був оголошений в розшук. Можемо порахувати: це з 1998 по 2004, тобто, я його знаю, принаймні, 7 років. З цією людиною ми кожного понеділка були на спільній нараді у Міністра внутрішніх справ, проводили різні заходи, спільні, у тому числі, ми з ним святкували Дні народження, Дні міліції, Новий рік ...
- Тобто ви були друзями?
- Я вважаю, що ми були друзями. Ми зустрічалися на різних заходах, ми зідзвонювалися, часто ходили на обід разом, обговорювали спільні теми. Ми працювали в одній команді, в команді у Міністра внутрішніх справ Смирнова, де Пукач був таким же керівником департаменту, як і я. Тобто, ми були рівні, однакові у нас були звання, я генерал-лейтенант, і він генерал-лейтенант. Я знав його службовий шлях, знав, наскільки він був поважаємо серед працівників своєї служби, більше того, він був поважаємо працівниками та інших служб. Для мене це був зразок солідного керівника, високого професіонала, дуже достойного сім'янина, який любив дочок, поважав дружину, який завжди в розмовах розповідав про дітей і батьків. Ось це моє сприйняття Пукача Олексія - як людину, якого я знав у період, коли ми разом служили. А далі - те, що сталося ... Розумієте, є такі люди, які можуть говорити неправду - я до них не належу. Я щиро Вам кажу - я в це не вірю. Коли буде рішення суду і я побачу його кадри, де він скаже, що він скоїв цей злочин ... Давайте розділимо це так: кадри, що він особисто скоїв цей злочин. А те, що його втягнули до скоєння цього злочину - це для мене інша половина, я це обговорювати не хочу. Якщо ж він особисто здійснював цей злочин, значить для мене цієї людини після рішення суду існувати не буде, я його тільки тоді буду зневажати. Сьогодні я його ціную, поважаю і пам'ятаю його таким, як він був.
- Ви бачили відео про його затримання, в інтернеті?
- Я бачив відео, коли він сказав, що він причетний. Ну, розумієте, він відповів, напевно, правильно. Тому що, по-іншому як - він непричетний? Всі ми знали, що він був причетний. Всі ми знали, що служба зовнішнього спостереження МВС України стежила за Гонгадзе, всі ми знали, що він, як керівник цієї служби, був у курсі всіх справ. Його відповідь, що він причетний - це, напевно, його чесна відповідь. Інше питання - може бути, він був ще в певному шоковому стані. І я не схвалюю дії працівників служби безпеки, які поклали його на землю, тому що, я вважаю, він не міг чинити опір, і принижувати його не треба було. Досить було з ним вести себе теж по-людськи. А це хамство з боку працівників служби безпеки по відношенню до нього ... повірте мені, він ще сьогодні не є засуджений. Суспільство його сьогодні ще не зневажає. Про нього багато говорять, але ми - люди, які законослухняні, розуміємо, що назвати людину злочинцем можна тільки тоді, коли є рішення суду. А говорити про те, що він сьогодні злочинець я не рекомендував би.
- Ви говорили, що і Гонгадзе ви знали особисто ...
- Більше того, я дуже добре його знав! Ми часто зустрічалися з ним під куполом Верховної Ради, коли я служив в Харкові і одночасно був помічником народного депутата України. Ми часто спілкувалися з ним, часто разом обідали. Він був дуже хорошим співрозмовником. Я навіть консультувався з ним під час написання своєї дисертації. Пропонував йому переїхати в Харків, там організувати для нього гарну редакцію і забезпечити фінансування, але він відмовився .... Так от, його смерть стала для мене серйозним ударом. Я до сих пір пам'ятаю його очі, а в моєму записнику досі записаний його номер.
- Ходять чутки, що Пукача ніхто не ловив доти, поки не наблизилася дата президентських виборів ...
- Я допускаю можливість, що затримання Пукача притримували до певного часу, коли цю карту можна було б розігрувати для певних політичних цілей.
Точно так само, як і колись західні спецслужби спланували операцію "Україна без Кучми". Це була операція з дискредитації режиму Кучми та України в цілому, як держави, яке тоді могло піти на зближення з Росією.
Частиною цієї операції був майор Мельниченко, якого завербували спецслужби і який нібито записував президента Кучму. До речі про "плівках Мельниченка", я прекрасно знаю, як встановлюється "прослушка", свого часу я сам створював Інститут спеціальної техніки при МВС, я його очолював і закуповував відповідне обладнання. Так от, розповіді про те, що Мельниченко записував Кучму під диваном, можливо, хороші для звичайного народу і журналістів. Але я то знаю, що маячня. Якийсь майор Мельнич на звичайний плівковий диктофон не міг записувати главу держави в обхід його служби безпеки, яка працювала дуже професійно. Насправді це була дуже серйозно спланована операція з серйозною технікою. Мало того, на мою думку, навіть цим спецслужбам не вдавалося постійно записувати президента. Швидше за все, це були тільки окремі фрагменти, які потім використовували для підробки цих записів. Згодом ця фальшивка була запущена в ефір через певних політиків.
- Сьогодні розробляється схожий сценарій?
- Так. Це - черговий сценарій, який спробують реалізувати після затримання Пукача. Але, повторюся, його роль у цій історії - незначна. Він не може навіть назвати замовників, тому що він їх не знає. Команду на зовнішнє спостереження йому міг давати, швидше за все, один із заступників міністра МВС, який його курирував. Але і вони не знають замовника.
Тому говорити, раз зловили Пукача - злочин розкрито, не можна. Мене взагалі обурили безграмотні заяви Президента Ющенка в 2005 році, де він кричав, що злочин розкрито і присвоїв звання героя Гонгадзе посмертно. А що було рішення суду? Адже є презумпція невинності. І тепер він знову заявляє, що бере справу Пукача під свій контроль ...
- Василю Миколайовичу, ви сказали, що затримання Пукача - черговий план іноземних спецслужб. По-вашому, яка мета цього плану? Якого продовження - варто чекати?
- По-перше, метою є виправдання Ющенка: мовляв, я обіцяв розкриємо цей злочин і дотримав слово. Потім, метою може стати дискредитація деяких політичних лідерів: Литвина і Тимошенко. Хоча, я взагалі не розумію, причому тут Тимошенко. Формально МВС у той час підпорядковувалося Прем'єр-міністру, яким був Віктор Ющенко. Насчет Литвина - теж маячня. Глава адміністрації не командував Міністром внутрішніх справ і не розробляв жодних операцій. Не було ніяких контрольних функцій у голови адміністрації Президента. Хоча, я не виключаю, що він був проінформований про цю справу.
Більш того, якщо хто-небудь почне розкручувати тему причетності Литвина до "справи Гонгадзе", то це тільки підніме його рейтинг на п'ять відсотків. Так-так! Коли йому почнуть задавати такі дурні питання, то він, будучи людиною дуже грамотним, знає як правильно на них відповідати, що позитивним чином позначиться на його рейтингу.
- Чи правильно я зрозумів, що затримання Пукача - це спланована західними спецслужбами операція, спрямована на дискредитацію Тимошенко і Литвина, а також на підняття рейтингу Віктора Ющенка?
- Так, я думаю, що це дуже ймовірно.
