Кредит доводить до в'язниці

Протягом декількох останніх років, українці нарешті отримали можливість скуштувати всю красу споживчого раю. Існуюча на заході практика "життя в кредит" міцно влаштувалася і в Україні.

В умовах політичної нестабільності і високої інфляції рівень якої не покривається банківськими ставками по внесках, багато наших співгромадян прийшли до цілком логічно обгрунтованого висновку, що кращим способом захистити свої заощадження є покупка дорогих споживчих товарів у кредит.

Крім того, діючий в системі кредитування принцип "вранці стільці, ввечері гроші" зіграв злий жарт із морально неготовими до подібних спокусам шарами українських споживачів. Адже на відміну від європейців, які звикли заздалегідь розраховувати свої витрати до цента, українці, як правило, звикли наедяться на російське авось. Більш того, оформляючи черговий кредит, середньостатистичний житель України рідко замислюється про загальну суму своїх боргів, і сумі своїх майбутніх сукупних виплат за всіма отриманими кредитами.

В результаті, тільки за один останній рік сектор України пережив бум споживчого кредитування. За даними Асоціації українських банків (АУБ), з початку 2008 року обсяг виданих споживчих кредитів збільшився на 23,7%.

Але як відомо, в позики береш чуже і на час, а віддавати доводиться своє і назавжди. Саме ця нехитра істина призвела до того, що банки все частіше стикаються з тим, що позичальники все з меншим ентузіазмом повертають борги за отриманими раніше кредитами.

Почасти це викликано своєрідною українською ментальністю. Відповідно до якої невеликий позичальник абсолютно впевнений що з-за кількох сот гривень на нього ніхто не стане витрачати час. А з іншого боку, велику роль в наплювацьке відношення українців до боргів за кредитами відіграє відсутність в Україні єдиного бюро кредитних історій. Адже саме страх опинитися в чорних списках такого бюро і назавжди позбутися можливості отримувати кредити надалі, змушує жителів США і Європи досконально виконувати свої кредитні зобов'язання.

Хоча, скільки ниточці НЕ витися, а кінець все одно буде. І по всій видимості, кінець такої кредитної вольниці очікує нас вже в самий найближчий час.

Стараннями Юлії Тимошенко бум споживчого кредитування та викликаний ним зростання витрат над доходами населення названий однією з найголовніших причин галопуючої в Україні інфляції. За дорученням Кабміну, Національний банк України робить все, щоб ускладнити життя як банкам, які активно працюють на ринку споживчого кредитування, так і споживачам, які до останнього часу насолоджувалися можливістю купувати товари, не маючи при цьому необхідних фінансових коштів.

Ініціативи Нацбанку висловилися в затвердженні нових правил кредитування. Відповідно з якими банк, що видав споживчий кредит, тепер повинен створити резерв коштів, який би перед позичальниками банку повернення позики, навіть у разі неповернення кредитів. Ці правила відносять до розряду потенційно неповоротних будь споживчий кредит в сумі до 5000 грн, виданий без початкового внеску. Говорячи простими словами, давши вам кредит в 5000 грн без першого внеску, банк зобов'язаний відкласти ще 5000 грн на можливе погашення свого боргу перед позичальниками, якщо ви не віддасте цей кредит. Крім того, будь-який кредит, прострочення по платежах за який перевищує 90 днів, тепер також вважається безповоротним. Відносно таких кредитів, банки також зобов'язані застосовувати 100% резервування коштів. Уявіть, ви купили автомобіль за 50 000 грн і прострочили щомісячний платіж на 90 днів, в цьому випадку до остаточного розрахунку по кредиту банк зобов'язаний заморозити на своїх рахунках суму, рівнозначну вашому боргу.

Абсолютно логічно, що комерційні банки, поставлені Нацбанком в такі невигідні і просто кабальні умови, були змушені шукати варіанти, для того щоб мінімізувати свої втрати. Крайніми, як і слід було чекати, виявилися любителі легких кредитів.

Тільки за останній місяць, 10% банків призупинили видачу кредитів. В основному це великі банки, для яких споживче кредитування не було основною статтею доходів. Дрібні і середні банки продовжують кредитувати населення, але на все більш невигідних умовах. Так, якщо в березні цього року середня кредитна ставка по Україні в доларах США становила 12%, то вже в липні вона зросла до 18% річних. Мало того, багато банків почали підвищення кредитних ставок за вже виданими раніше кредитами. У першу чергу, це торкнулося автомобільного кредитування. Але враховуючи загальну тенденцію, слід очікувати поширення цієї практики і на інші споживчі кредити.

Як наслідок, найбільш постраждалою стороною при такому розвитку подій, стануть "кредітофіли", які, не замислюючись, набирали безліч позик в різних банках. Ситуація, коли щомісячні витрати "кредітофіла" на обслуговування кредитної заборгованості наближаються до суми його щомісячних доходів, стала в Україні достатньо звичайної. Тепер же, коли ставки за виданими раніше кредитами зростуть, цим людям можна тільки поспівчувати. Крім того, різке зростання витрат населення на купівлю життєво важливих продуктів харчування, вже почав свій негативний вплив на фінансовий ринок країни. Адже як не крути, а коли хочеться їсти, то спочатку ти витратиш гроші на їжу, а вже потім згадаєш про борги по кредиту.

І так доводиться констатувати, найближчим часом слід очікувати різкого зростання "банкрутств кредітофілов", посилення кредитної політики банків і згортання банками багатьох програм споживчого кредитування.

Всі на боротьбу з інфляцією!

Посміхніться "кредітофіли", банківська зашморг затягується.