У ті страшні роки майже десять мільйонів українців вмирали в муках кожен день протягом дванадцяти місяців. Навряд чи коли-небудь історикам вдасться назвати точну кількість людей, чиї життя забрав штучно створений в 1932-33 роках голод.
За наказом Сталіна всіх статистів, які проводили перепис населення, розстріляли, щоб вони ніколи не розповіли, що від голоду в Україні в 30-х роках загинув кожен четвертий її житель.
Фото з ??персонального сайту Віктора Ющенка
За даними істориків, у 1932-33 роках жертвами голоду, що виник в результаті адміністративних заходів московської влади, в Україні, за різними оцінками, стали від 7 до 10 млн людей, зокрема близько 4 мільйонів дітей. Це означає, що в ті роки Україна не дорахувалася від 10 до 25% свого населення, втрачаючи його по 25 тисяч осіб на день, по тисячі - на годину, по 17 - щохвилини.
Вчені дійшли висновку, що тривалість життя українців у 1933 році в чоловіків становила 7,3 роки, а у жінок - 10,9 року. Наслідки 1930-х років, на думку експертів, Україна відчуває донині. Як стверджують фахівці, якби Україна не переживала Голодомори, її населення на сьогодні було вдвічі більше - до 100 млн осіб.
Незважаючи на це лише в 2006 році Верховна Рада визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу. Більш того, актом геноциду Голодомор в Україні визнали 11 держав.
Президент України Віктор Ющенко закликає українців усього світу запалити сьогодні свічки у пам'ять жертв.
А от російські дипломати вважають визнання голодомору 30-тих років геноцидом українського народу "одностороннім спотворенням історії на руку сучасним політико-ідеологічним установкам". Вони вважають, що такий підхід ображає пам'ять жертв інших народів, які теж постраждали від голоду на початку тридцятих років минулого століття. Відповідну заяву оприлюднило МЗС Російської Федерації.
Фото з ??сайту "Львівської газети"
Найбільш в 1932-33 рр.. постраждав Попільнянський район Житомирської області, де цього року наш Президент провів урок для школярів щодо цієї трагедії. Як свідчать архівні документи, в червні 1933 року Попільнянський район займав 3-е місце за кількістю голодуючих. Їх налічувалося близько 20 тисяч осіб. Він ставився до 1-й групі районів, в яких лютував голод.
Серед відомих фактів божевілля українського людства були випадки, коли в квартирах знаходили порубаний в шматочки маленький труп, м'ясо якого його мати клала в горщик для приготування їжі. А причиною було, природно, бажання поїсти.
Щоб хоч трохи відтягнути голодну смерть, доводилося жувати гнилу буряк, а потім дійшло до того, що їли кішок, собак.
Ось, наприклад, одна з таки страшних сторінок голоду в Україні:
"16 квітня Д.Є. послала свою 12 річну дівчинку і остання принесла до себе в будинок невідомого хлопчика 9-10 років, якого Д. задушила, порізала на шматки, наварила з цього м'яса суп, годувала дітей та сама їла.
Цим трупом Д. годувалася 2 дня, і 19 квітня Д. назад послала свою дівчинку - 12 років, яка привела в квартиру дівчинку на вигляд років 7-8, і як виявилося ця дівчинка належала сусідці Д.Д. Цю дівчинку Д. також задавила, порізала на шматочки і м'ясом годувала дітей своїх і сама їла.
22 квітня вранці Д. втретє послала свою 12-річну дівчинку і остання привела в квартиру хлопчика, що належить громадянці С.Б. - Севастянівка Ч.Х. на вигляд якому 9 років.
Як вказує Д. цього хлопчика вона вбила, порізала на шматочки, теж думала вжити в їжу, але саме в цей час сільська комісія з обліку недоїдають виявила все це на місці злочину ".
Виступаючи на церемонії відкриття виставки "Україна пам'ятає! Голодомор 1932-1933 рр.. - Геноцид Українського народу "Президент Віктор Ющенко зазначив, що нація, яка забуває про жертви таких трагедій, не має перспективи. Офіційно Ющенко оголосив 2008 рік роком увіковічення жертв Голодомору 1932-33 років.
Фото прес-служби Президента України
"Немає у світі більшої трагедії, ніж український Голодомор, - зокрема сказав Президент, відзначивши також, що в українських селах у роки Голодомору загинуло більше людей, ніж у Другій Світовій війні.
За словами Президента, голод приніс в Україну не тільки смерть, а й страх, в якому люди живуть 75 років після голоду, бездуховність, аморальність влади і беззаконня. "Чому не працюють ті міністерства, які в тому чи іншому сенсі мали відношення до цієї трагедії, крім Служби безпеки України?", - Запитав він.
У коментарі "Обозревателю" народний депутат України, радянський дисидент Левко Лук'яненко поділився своїми думками з приводу річниці Голодомору.
На радість депутата, в Україні існує день пам'яті Голодомору. "Лише з приходом Віктора Ющенка до влади, Президент повернувся до фактів правди історії України. Нарешті українці повернулися до своєї національної пам'яті ", - зазначив Лук'яненко.
Депутат підтримує визнання Голодомору актом геноциду і заявляє, що Україні ще не вистачає закону про геноцид, який би "не тільки розкривав голодомор як метод, але й винищення населення як форму".
У день пам'яті Лук'яненко проведе кілька ефірів на радіо і телебачення, а пізніше вдома запалить свічку.
У свою чергу народний депутат від Партії регіонів Тарас Чорновіл близько до серця приймає трагедію Голодомору, так як він втратив тоді багато членів своєї сім'ї.
"На відміну від Віктора Андрійовича, мені занадто рано довелося дізнатися про таке явище, як Голодомор. Ще в 5 років моя бабуся водила мене на місця поховання, - заявив Чорновіл. - Якось, будучи маленьким, я сміявся з душевнохворого дорослого чоловіка. Але потім мені розповіли, що він збожеволів, коли його мама зварила молодшу сестру, а він побачив в каструлі її ручку ".
Чорновіл підтримує визнання Голодомору актом геноциду. Лише зазначає, що цей закон містить якийсь неадекватний переклад декларації ООН.
Також, депутат шкодує, коли такими фактами як трагедія нації хтось маніпулює на користь своїх особиста користь. "Я вважаю, що Віктор Андрійович міг ще в 2005 році видати цей закон. Але він подумав про це лише, коли необхідна була провокація ", - сказав Чорновіл.
Що стосується існуючого закону, то він, за словами депутата, є лише "декларацією фактів, не несучи за собою важливих дій".
Також читайте інформаційні повідомлення "Обозревателя" з нагоди Дня пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років.
Відзначимо до слова, що лідер українських комуністів - єдиної фракції Верховної Ради, яка одноголосно проголосувала проти прийняття закону про визнання Голодомору актом геноциду українського народу, - Петро Симоненко від коментарів відмовився.