Олександр Скибінецький: "Керівництво держави досі боїться СБУ"

Олександр Скибінецький: 'Керівництво держави досі боїться СБУ'

Про реформу правоохоронних органів говорять вже більше року. Але до недавніх пір далі розмов справа не йшла. На засіданні Ради національної безпеки і оборони (РНБО) під головуванням Президента Віктора Ющенка було вирішено створити до липня 2006 року Національна службу розслідувань, а на базі Міністерства внутрішніх справ сформувати спеціальний комітет, який займеться проведенням досудового слідства. Ряд змін торкнеться інших правоохоронних відомств. Так, Генпрокуратура та СБУ позбудуться функцій досудового слідства. А також, за словами секретаря РНБОУ Анатолія Кінаха, "СБУ сконцентрується на контррозвідувальної діяльності". Експертну оцінку майбутню реформу в інтерв'ю "Час. ua ал генерал-лейтенант запасу Служби безпеки України, президент благодійної організації "Фонд підтримки національної безпеки України" Олександр Скибінецький.

- Якщо говорити про реформування СБУ, то спочатку треба реформувати не так СБУ, скільки ставлення до СБУ. Так складається, що і попередній Президент, і чинний, і взагалі керівництво держави більше 10 років не може зрозуміти, що Служба безпеки - це не закрита підступна антидержавна організація і не бригада для виконання замовлень, а інструмент влади, який необхідно використовувати для зміцнення держави і захисту його інтересів. Під прапором реформування СБУ, мені здається, сьогодні відбувається не стільки реформування, скільки старання послабити і навіть позбавити Службу тих можливостей ефективної роботи, які у неї ще збереглися.

- А кому вигідно позбавити її цих можливостей?

- Це все, на мій погляд, виходить з нерозуміння керівництвом держави, що таке Служба безпеки і в чому її нев'януча важливість для всіх держав в усі часи. На жаль, ми маємо абсолютно очевидне небажання і попереднього, і нинішнього президентів країни вникнути, зрозуміти і прийняти всю важливість цієї структури для безпеки держави. При цьому чітко розмежовуючи, що безпека держави і особиста безпека, національні інтереси та інтереси найближчого оточення - це дещо різні поняття. Бачимо по відношенню до Служби, в основному, лише фобію і недовіру.

- Тобто, глави держави, по-вашому, досі бояться цієї структури?

- У мене таке враження. Ось хоча б останній скандал навколо прослуховування. Звичайно ж, прослуховування існує, а що це - інститут шляхетних дівчат? Це ж спецслужба. Прослуховування здійснюється лише за відповідної санкції. Спецслужба для того і створена, щоб проводити спеціальні заходи. І суть її діяльності - це таємні операції. Якщо не потрібна Служба державі, то нехай воно прийме відповідне рішення. А так вона ніби існує, але її позбавляють можливості працювати і розвалюють, не побоюся цього слова. І це відбувається тоді, коли в цілому світі шукають шляхи посилення цих служб в боротьбі з тероризмом, розповсюдженням ядерної зброї та іншими міжнародними злочинами. Скрізь шукають, як в умовах демократичного контролю над спецслужбами надати їм більше можливостей, а у нас - як позбавити.

- Відповідно до концепції реформування, за СБУ хочуть залишити лише функцію контррозвідки ...

- Я про це і кажу - залишити за Службою лише інформаційно-аналітичні функції. Якщо служба не матиме можливостей вирішувати гострі питання і оперативно реагувати, включаючи елементи правоохоронної діяльності - що це буде за служба в сьогоднішніх умовах? Ще один нешкідливий інститут малозрозумілих досліджень? Коли проблем для безпеки країни стає все більше, і невідомо, що ще чекає в майбутньому. Тому не треба б руйнувати те, що працює або здатне працювати.

- СБУ дійсно може вирішувати гострі проблеми державної безпеки?

- Що сьогодні сильно болить? Корупція, так? Про боротьбу з корупцією багато шуму і мало толку. Нічого нового не відбувається. Давно відомий рецепт, як викоренити корупцію. У першу чергу - це політична воля керівництва країни, тобто послідовна робота, відсторонення корупціонерів, показові розслідування. Спочатку має бути воля Президента та інших керівників держави. Але її немає. Дивіться, Ющенко, ще готуючись до президентства, в грудні 2004 року підписує проект указу, де дуже чітко сформульовано на одній сторінці - як подолати корупцію в країні. І написано все дуже правильно, включаючи вимогу декларування витрат чиновниками та інші прості, зрозумілі і реально здійснимі пункти програми боротьби з корупцією. Залишалося лише проставити номер указу. Але коли він став Президентом, то забув про це і лише через рік, у листопаді 2005, видає указ, в якому Кабміну доручається "уточнити поняття корупції", а потім ще один указ, яким створює міжвідомчу комісію для розробки пропозицій щодо боротьби з корупцією. Де ж політична воля? Здається, це демонстрація її відсутності.

Хто у нас бореться з корупцією? У нас борються всі: СБУ, МВС, прокуратура, податкова, кожне відомство має всередині свої служби безпеки - і ніхто конкретно ні за що не відповідає. Мені здається, якщо це загроза державного рівня, то треба дати спеціальні повноваження відповідній службі і у неї ж вимагати результату. А те, що відбувається зараз, нагадує, як якщо б на одному футбольному полі безрезультатно ганяли м'яч відразу п'ять футбольних команд.

- СБУ може зробити це зараз або для цього треба створювати окрему структуру?

- Питання державної ваги - це корупція у вищих ешелонах влади і управління. Все інше - хабарництво. Боротьбу з корупцією треба доручити органам державної безпеки, з яких і питати по всій програмі. На мій погляд, у СБУ це треба не забирати, а ставити конкретні завдання і послідовно контролювати їх виконання. Є ж закон, є повноваження для головного управління "К" у Службі. Що треба ще? Навіщо руйнувати те, що працює? Ні, у нас, якщо є проблема, то треба створити нове міністерство. Ця радянська традиція жива і сьогодні. З року в рік збільшується кількість структур, наділених правом оперативно-розшукової діяльності, здається, їх уже сім сьогодні. І всі можуть вербувати агентуру, підслуховувати, підглядати. Хіба це нормально?

- А інші функції, які несе Служба безпеки України? Наскільки вони важливі? Може, їх і справді варто передати іншому відомству?

- Судіть самі. Скажімо, контррозвідка. Потрібно захищати державні таємниці, інтереси держави від впливу та проникнення іноземних спеціальних служб? Адже ніхто не відміняв розвідку в світі. Це атрибут будь-якої держави, в будь-які часи. Захист конституційного порядку, державного ладу, боротьба з тероризмом - це питання державної безпеки?

Економіка. Якби в нашій країні була стабільна ситуація і виконувалися закони, то вся боротьба з порушеннями у сфері економіки зводилася б до контролю за сплатою податків. Але нам до цього ще треба йти. Сьогодні необхідно відстежувати процеси, які загрожують безпеці держави, наприклад, висновок стратегічних секторів економіки з-під контролю або під вплив іноземної держави. Це ж треба відстежувати, вчасно давати інформацію керівництву держави про виникаючі загрози.

Такий коло питань, вирішення яких повинна забезпечувати Служба безпеки, на мій погляд. Або на кожен з них створимо по відповідному відомству? Притому, що для ефективної роботи допоміжні служби повинні бути - і зовнішнє спостереження, і силова структура, яка може здійснити фізична затримання, і технічні підрозділи, які своєчасно дадуть об'єктивну інформацію про ті чи інші події, про підготовлювані злочини або про підривні задумах проти держави.

Інша справа, що необхідно контролювати роботу Служби безпеки, не стільки в плані інспектування, скільки управління і впливу. Відповідно до закону "Про Службу безпеки України" Служба підпорядкована Президенту України і підконтрольна Верховній Раді. Але сьогодні парламентського контролю над правоохоронними органами і над Службою Безпеки, по суті, немає. У нас керівництво або співробітників СБУ запрошують до парламенту лише, коли виникає якесь питання і треба дати відповідь. А Президент за рік так і не призначив передбаченого законом свого представника в СБУ.

- Якщо справа лише в контролі, то навіщо проводити такі складні маніпуляції з відомствами? Яка мета цього реформування?

- От і я не знаю, з якою метою готується реформування в такому вигляді, як повідомляють ЗМІ. Безумовно, необхідно впорядкувати структуру СБУ, скоротити зайві ланки, зменшити кількість керівних посад, щоб інформація швидше проходила знизу до самого верху. Генералів забагато в Службі, вже більше, ніж лейтенантів. Там вистачає внутрішніх проблем. Але ми, судячи з усього, не бажаємо поправляти те, що є, а хочемо йти шляхом перерозподілу структур між відомствами та створення нових органів. Боюся, що в центрі уваги реформаторів - не зміст, а форма змін. Так, є рекомендації Ради Європи щодо приведення спецслужб і правоохоронних органів до демократичних стандартів. Але вони розроблялися ще до виникнення таких сучасних загроз, як теракти 11 вересня 2001 року. Сьогодні на Заході думають про те, як посилити координацію та взаємодію спецслужб з органами, які виконують "поліцейські" функції, щоб ефективніше і більш оперативно попереджати і припиняти злочини. А ми хочемо ці інтегровані в СБУ функції роз'єднати, щоб потім налагоджувати координування. Не можна бездумно копіювати те, що в наших умовах вимагає ретельного осмислення.

Розмовляла Ольга Яценко

Анонси журналу "Час. ua "від 18.03.2006г.

- Тема номера "Вони своє відіграли" - про практичні і символічних досягненнях ВР четвертого скликання.

- Важлива інформація для виборця в статті "Не знову, а знову"

- Підведені підсумки організованого журналом "Час.ua" і 5-м каналом всеукраїнського конкурсу "Політичний театр". Подробиці в статті "Поганим акторам амплуа заважають".

- Іран розробляє ядерні технології. Обмін люб'язностями з світовою спільнотою перетворився в обмін погрозами. Аналіз ситуації в статті "Іранська оскома"

- О проколах і приколах ювілейної церемонії "Людина року -2005" читайте в замітці "На манежі все ті ж"

- Семен Глузман: "Те, що в нашій політиці багато людей з яскраво вираженими екзотичними рисами, які раніше можна було віднести до галузі психіатрії - то це правда". Інтерв'ю з Семеном Глузманом.

- Про що і чому мовчить Лиина Костенко у статті "Еманація імені поетові не потрібна, вона потрібна його народу".

- "Шляхетна гниль" - про винної критиці.

- Руслана Писанка розповідає про чотири найулюбленіших речах в житті

- Олег Єльцов захоплюється не лише кримінальними розслідуваннями, а й подорожами, враженнями про яких ділиться з читачами: "Індія-Непал спосіб знайомства".