У Ющенка роздвоєння логіки ...
Відповідаючи минулого тижня в прямому ефірі телеканалу "1 +1" на питання політиків і журналістів, Віктор Ющенко навів одне вельми цікаве порівняння.
У той момент обговорювалася гостра тема присутності на газовому ринку України скандально відомої посередницької фірми "РосУкрЕнерго", і Президент в якості аргументу на користь цієї структури озвучив таке оригінальне міркування:
- Коли ви приходите в магазин і купуєте хліб, вас цікавить, посередник його туди привіз або посередник? Вас цікавить, яка ціна і яка якість!
Слід визнати, що логіка в даному аргументі Віктора Андрійовича видається, на перший погляд, хоча і не "залізною", але досить зрозумілою. Проте чомусь згадався інший випадок, коли Президент також виступав з екранів телевізорів по одній животрепетної проблеми, але логічна побудова, подібне вищенаведеним, він тоді з якоїсь причини не запропонував.
Це було влітку 2005 року. Ющенко викладав народу причини свого рішення розігнати ДАІ. Головною з них була та, що "даішники", мовляв, тільки тим і зайняті, що сидять у кущах як у засідках, а з водіїв, що порушують правила руху, беруть хабарі у свою кишеню.
Чи не правда, цікава ситуація? Адже використовуючи нинішню логіку Президента щодо "РосУкрЕнерго", можна було б і не лаяти недбайливих інспекторів ДАІ. Ну яка людям різниця, куди йдуть гроші, отримані від водіїв? Перевищують допустиму швидкість руху, що їздять на червоний сигнал світлофора, що здійснюють небезпечні обгони, що сидять за кермом "під шафе" і т.п.?
Головне те, що "даішники" пильнують і, значить, безпека на дорогах більш-менш дотримує. А отже, аварійність знижується, і, відповідно, зберігаються життя і здоров'я ні в чому не винних людей.
Однак дивним є не лише та обставина, що в двох цих випадках Віктор Ющенко не використав однакову логіку. Насправді подібні його доводи, якщо і визнати мало-мальськи виправданими, то більш підходящим застосування "хлібного" порівняння підходить до ситуації з ДАІ, чим з газовим посередником.
Оскільки інспектори ДАІ нехай і привласнювали собі незаконно гроші від водіїв, але ті були винні і заслужили матеріальне покарання. У випадку ж з "РосУкрЕнерго" справа йде зовсім по-іншому.
По-перше, РУЕ як посередника отримує, як відомо, величезні прибутки. А гроші, зрозуміло, що не беруться нізвідки - вони взяті, в тому числі, від українських підприємств, організацій і безпосередньо з кишень українців (тобто - платять безвинні). По-друге, "в подяку" за відносно невисокі ціни на газ практично не підвищувалися в останні роки ставки за транзит російського газу по українській трубі до Європи. По-третє, РУЕ через дочірні структури увійшла на внутрішній газовий ринок країни, отримавши там мало не монопольне становище. Ще є "по-четверте" і "по-п'яте" ...
Щодо ж згаданого порівняння Віктора Ющенка взагалі, то його логіка сильно кульгає. Уявімо, ходить конкретна домогосподарка в один магазин, де хліб хороший і дешевий. Радіє і не задає ніяких питань про посередників. Але минуло кілька місяців, вона приходить в черговий раз в улюблений заклад за хлібом, а буханець раптом подорожчала в два рази. Засмучена жінка йде в інший магазин, де вона востаннє була вже давно і де, як їй помінятися, батон хліба коштував тоді на 5 або 10 копійок дорожче. А там взагалі немає хліба у продажу. І в третьому магазині, і в четвертому немає хліба. Продавці пояснюють, що у них поступово перестали купувати хліб - все ходили за ним в "той" магазин, ось вони і перестали його замовляти. Доведеться бідолашної домогосподарці повертатися за дорогим хлібом на старе місце.
На економічному мовою дана ситуація називається демпінгом з метою усунення конкурентів. Використовував цей нечесний метод в нашому випадку той самий "коханий" магазин. А тепер, коли інші торгові точки відмовилися від закупівель хліба, що залишився з цим товаром єдиним в окрузі магазин різко підняв ціни.
Так що логіка Віктора Ющенка сильно кульгає. Наведений ним довід принципово не прийнятний ні при яких ситуаціях. Нормальна людина не повинен бездумно купувати недорогий товар відповідної якості, якщо є хоча б найменші сумніви у легальності його походження. Навпаки, якщо, скажімо, на ринку хтось пропонує вам купити, наприклад, надто дешевий мобільний телефон, слід було б звернути на це увагу найближчого міліціонера. Тому що сьогодні ви купите крадений товар, а завтра і вас неодмінно пограбують (бо скоро злочинцям вдається реалізовувати викрадене майно).
Особливо ж педантично до таких нюансів зобов'язані ставитися вищі державні діячі. А наведена Віктором Ющенком "хлібна метафора" є ні що інше, як звужена інтерпретація відомого принципу "нічого не знаю - моя хата скраю" ...