IP-операторів почали саджати

По всій видимості, незабаром щось подібне ми можемо почути від операторів IP-телефонії.

Зовсім недавно Служба безпеки України розповсюдила в ЗМІ наступний прес-реліз: "Хмельницький міський районний суд виніс вирок у кримінальній справі, порушеній за матеріалами СБУ стосовно двох приватних підприємців, які використовували орендовані ними телефонні лінії для зловживань на каналах зв'язку.

Як повідомили в прес-центрі СБУ, мова йде про здійснювану цими двома підприємцями, протягом тривалого часу, передачі на Хмельницьку міську телефонну мережу загального користування, дорогих вхідних міжнародних телефонних дзвінків під виглядом звичайних внутрішньоміських з підміною оригінального номера абонента. Тобто, відбувалося незаконне зміна існуючого в державі порядку передачі міжнародного телефонного трафіку - рефайл. Як було встановлено в ході оперативно-розшукових заходів, результативності яких сприяли фахівці з технічного контролю Хмельницької філії ДЦ "Укрчастотнагляд", з телефонів, які належали даному приватному підприємству , щомісяця здійснювалося близько півтори тисячі телефонних з'єднань - міжнародних телефонних розмов з Німеччиною, Канадою та іншими країнами далекого зарубіжжя. Оперативно-слідчими діями було встановлено незаконне підключення комп'ютерної техніки до телефонних ліній, вилучена документація, що свідчить про протиправні дії, і магнітні носії з програмами, які забезпечували незаконне втручання в електронну мережу. За результатами судового розгляду підприємці визнані винними у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.361 Кримінального кодексу України ("Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку ")".

Підсумок - позбавлення волі строком на 2 роки.

Перше серйозне попередження великі оператори, які теж не гребували рефайлом, отримали в 2002-му. Скандал вибухнув навколо відомого оператора фіксованого та мобільного зв'язку "Голден Телеком". Керівництво компанії, заздалегідь знаючи, що йде на грубі порушення закону, ігнорувало всі попередження та прохання тодішнього Держкомзв'язку та Укрчастотнагляду. У підсумку прокуратура Києва порушила головне справу за статтею "Розкрадання державного майна в особливо великих розмірах". І не дарма. Розміри були дійсно значні.

Протягом шести років "Голден Телеком" на кожній хвилині прийнятої на свою мережу і випускається далі в мережу загального користування отримував 51 копійку чистого прибутку тільки за рахунок рефайлу. Плюс зарубіжний оператор, з мережі якого був ініційований виклик, теж платив "Голдену" за доступ в мережу.

Немає сумнівів, що організатори цього "бізнесу" поклали собі в кишеню кілька десятків мільйонів доларів. Значить держава, бюджет і всі ми від нього залежні, недоотримало ці мільйони.

"За результатами перевірки, що тривала з вересня 2001 року, порушено кримінальну справу за статтею 364, частина 2, яка передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років із забороною обіймати керівні посади впродовж наступних трьох років", - повідомили на прес- конференції в Києві представники прокуратури.

"Нами виявлені факти розкрадання менеджерами компанії" Голден Телеком "державної власності в особливо великих розмірах. Наші дії спрямовані на припинення крадіжок конкретних посадових осіб, що зловживають своїм службовим становищем, яке завдає значної шкоди державі. У ході перевірки, яка ведеться і зараз, будуть виявлені конкретні особи, які давали вказівки і організовували роботу всієї системи ", - заявили правоохоронці.

При цьому тодішній директор компанії Юрій Безбородов у всю кричав про те, що держава грубо втручається в приватний бізнес і тисне на нього. Але дозвольте, грабувати державу це, звичайно, теж бізнес, але ризикований.

Зараз люди, які займалися раніше подібної Бузбородову діяльністю, але згодом були змушені через жорсткої державної позиції її припинити, наплодили різних фірм і об'єднань, стверджуючи, що вони є 98% інтернет-ринку, просто не бажаючи помічати настільки дрібних для них гравців як , наприклад, "Укртелеком" або "Утел".

У людини трохи розбирається в подібних питаннях назвати "Інтернет Асоціацію України" на чолі з мадам Тетяною Поповою та її Лепша другом Ігорем Дядюрою, який представляє якесь "Українське інтернет спільнота", а також інших великих активістів цього руху, які постійно піднімають вітер, намагаючись звернути на себе увагу, просто язик не повернеться. Хіба що колег повеселити. "Тут недавно приходили 98% інтернет-ринку, яких ми знову на рефайлом зловили, просили їх до наших двох доступ дати", - приблизно такого змісту повинен був відбутися розмова десь в "Укртелекомі" або "Утелі" після чергового обмеження доступу до мережі загального користування компаній цих панів.

Навіть у ті смутні часи, коли IP-телефоністи були в самому своєму розквіті, приблизно до 2000-2001-го року, міжнародний та міжміський зв'язок приносила більше половини офіційних доходів від фіксованого зв'язку. Фахівці змогли відповісти, скільки ж неврахованого трафіку проходить через кілька сотень IP-контор. Найоптимістичнішими оцінками були 60% від загального вхідного міжнародного трафіку України. Песимісти говорили про 85%.

Але навіть якщо припустити, що в середньому дві третини трафіку не враховувався, проходячи через нелегальні центри комутації, а значить красти, так як гроші за нього зарубіжні оператори їм платили, цифра перевищить півтора мільярда гривень щорічно. Дивуватися не варто. Знову ж таки на прикладі "Голдена", який офіційно в 2001-му обслуговуючи 40 тисяч абонентів, заробив 37 мільйонів доларів, а чистого прибутку показав 10,5 мільйона гривень, без урахування рефайлу, звичайно.

І все це йшло через IP-телефоністів без найменшої можливості обліку з боку держави, чому посприяв ще один великий демократ від зв'язку колишній міністр зв'язку Шевчук, який теж вважав, що відсутність ліцензування це правильний шлях розвитку ринку, хоча у всьому світі це рівно навпаки . Саме при ньому по галузі були найнижчі показники за всю її історію. Тепер же він, разом з Попової і Дядюрою просторікує про корупцію, неправильному і занадто повільному розвитку галузі, але найбільше порадувало його заява про те, що він не живить міністерських амбіцій. Він, мовляв, вже був один раз міністром зв'язку тепер для нього це не рівень. А ось НКРЗ він із задоволенням би очолив.

Правда, міністерство йому ніхто не пропонував, може НКРЗ хто запропонував. Але от від міністерства заздалегідь відмовився. Взагалі-то треба мати незвичайну фантазію, щоб уявити Шевчука на місці Червоненко, але ось дізнатися для Червоненко про те, що його нинішнє крісло міністра транспорту та зв'язку для Шевчука не рівень, буде, напевно, цікаво ...

До речі, всі ті ж панове колишні IP-телефоністи зараз активно намагаються проштовхнути Шевчука в НКРЗ, але звичайно ж самим їм це зробити явно не під силу. Використовуючи крикунів з інтерент спільнот у якості вищить натовпу, що пророкує глобальні катаклізми, якщо не буде так, як вона захоче, в гру включилися набагато більш зацікавлені, досвідчені і заможні гравці.

Це вже не дрібні IP-злодюжки, це серйозні люди, які звикли перевертати мільйонами доларів, звичайно. Але про це в наших наступних публікаціях.