Як Губський став пупом землі. На Київщині

Богдан Губський / фото Діми Богданова

Як пише "Українська правда", "пан Богдан системно підійшов до конвертації більшості в Київській обласній раді у власні капітали. Зокрема, відзначимо ініційований Губським перехід контролю над Бюро технічної інвентаризації до Київської обласної ради. 2 лютого 2007 Київська обласна рада прийняла рішення № 097-09-У: "Про деякі питання управління майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області", згідно з яким всі БТІ області перейшли з підпорядкування Київської ОДА у підпорядкування Київської облради. У квітні всі начальники БТІ були зняті з посад, на їх місце були призначені поголовно люди з оточення Губського ".

На іншому фронті стояло інше завдання - взяти під контроль Держагентство з земельних ресурсів, а також всю владну вертикаль цього відомства. Задум комбінації складався, ймовірно, не тільки в тому, щоб в недалекому майбутньому контролювати аукціони, а й у тому, щоб після призначення Воєводіна в стислі терміни оформити землестроітельную документацію на нові підконтрольні земельні наділи, подбати про сумнівні ділянках, зробивши так, щоб комар носа не підточив і т. д. і т. п.

Воєводін, схоже, зрозумів стратегічний і тактичний задум. На тій же прокурорської колегії він говорив про корумпованих кадрах, які, мовляв, загрузли в хабарництві, про те, як вони чинять опір, не бажаючи розлучатися зі своїми портфелями. Продовжуючи тему, Воєводін "зачепив" Бровари, мовляв, там люди на чолі з керівником райдержадміністрації Миколою Діденком не дозволяють приступити до роботи новому начальнику земуправління.

Після таких слів треба аплодувати. Ще б пак: під благородним приводом хочуть позбутися чужих. І посадити в ці крісла своїх. У цій справі група Губського використовувала в тому числі і такий прийом, як депутатські звернення на адресу головного землеміра країни Володимира Воєводіна.

Так, в січні с. м. народні депутати К. Бондарєв, В. Писаренко, О. Маліч поінформували Воєводіна про нібито порушення, допущені начальником управління земельних ресурсів Вишгородського району. Мовляв, знімати з посади треба за всі гріхи ...

Цікаво, що це листик підписав той самий бізнесмен Олег Маліч, який разом з жителем м. Українка, якимсь Костянтином Юмаєв, в 2000 році в Козині зареєстрував товариство індивідуальних забудовників "Сосновий бір". Як було встановлено правоохоронними органами, згідно 123-м договорами купівлі-продажу, Олег Маліч на себе і на членів своєї сім'ї оформив близько 62-х гектарів козинської землі. Юмаєв дісталося понад три гектари. Тепер ось Маліч бореться за правду і справедливість, йдучи пліч-о-пліч з Губським.

А що стосується Броварів, то ми добре пам'ятаємо скандальну історію, що сталася 22 лютого 2008 року. Тоді в місто примчала група важливих персон, в якій виділялися народний депутат України Ігор Савченко, і. о. начальника Головного управління земельних ресурсів Київської області Андрій Іванюк. Вони "привезли" сюди, в район, нову земельну владу в особі якогось П. Цугунова. І почалося ...

"Треба організувати такий невеликий бардельеро", - пам'ятається, говорив один з кіногероїв Василя Шукшина.

Бардельеро в Броварах не вийшло. Бо тут стали проти сумнівному кадровому призначенню, і Савченко з товаришами поїхали ні з чим. А через деякий час в кабінеті першого заступника голови райдержадміністрації Олексія Дармограя пролунав телефонний дзвінок. На дроті був сам Богдан Губський.

Богдан Володимирович був обурений, що називається, до глибини душі. Ще б! Адже в Броварах, бачте, посміли мати свою думку з приводу кадрової політики земельного відомства.

"Хто ви такі, щоб з вами погоджувати це питання?" - Рвав і метав нардеп Губський. І, як би між іншим, лякав прокуратурою, мовляв, вже почалися перевірки, і на Діденко є показання (ось це обізнаність!).

А коли Богдану Володимировичу делікатно нагадали про скандальний візит в Бровари нардепа Ігоря Савченка, то Губський видав знамениту фразу: "Народний депутат має право робити все, що захоче".

Губський говорив так, як ніби він пуп землі. У Броварах були шоковані.

Ох і годинка на Київщині настав. Хвацьке, зле. Час чорних і білих рейдерів, новоявлених латифундистів (білі рейдери - це ті, які будуть грати в аукціони?).

Пікети сельчан біля Кабміну

Скільки б не міркували про нові технології продажу землі, не можна не визнати очевидне: сьогодні, наприклад, та ж Київська область - у вогні земельних спорів та гострих конфліктів, в цьому регіоні в боротьбі за жадані гектари всі засоби хороші: крадіжки документів, підпали архівів , застосування холодної та вогнепальної зброї, моральний і психологічний пресинг.

Давно відомо, що в цьому краї мають свої земельні інтереси народні депутати Богдан Губський, Сергій Осика, Олег Маліч, інші депутати ... Але особливо старається Губський.

На прикладі Броварського району можна простежити, як однодумці Губського, його партійні соратники по БЮТу через підставні фірми намагаються заволодіти великими земельними наділами, як у боротьбі за гектари застосовують всілякі схеми і включають потужні механізми захоплення територій.

- Десь починаючи з 2005 року, я зрозумів, що в районі працюють рейдери, - розповідає голова Броварської райдержадміністрації Микола Діденко. - Однак тоді навіть не думалося, наскільки далеко вони зайшли у своїх загарбницьких технологіях, що не прогонозіровалось, що ці хлопці будуть по-своєму впливати на соціально-політичну ситуацію в краї. Вони почали нав'язувати мені мораль і правила поведінки з кримінального світу. Бачите, ця публіка хотіла, щоб я обговорював з нею всі нюанси, що стосуються чи то районного бюджету, чи то адміністративної, господарської діяльності. І звичайно ж, ці хлопці постійно намагалися проводити свою лінію по заволодінню земельними угіддями.

У 2007 році Микола Діденко неодноразово зустрічався з народним депутатом України Богданом Губським, мав бесіди і з Сергієм Осикою. За словами Миколи Федоровича, він просив цих впливових хлопців залишити район у спокої, припинити тиск.

Однак Губський не послухав цих прохань. Навпаки, одного разу він сказав Миколі Діденку, що той, мовляв, навіть не уявляє, з якою силою зіткнувся ...

БОГДАН І КОМПАНІЯ НА Броварський напрямки

"Обозреватель" зацікавився, якими ж силами розпорядженні мільйонер Губський на одному з головних своїх напрямків - Броварському. Про те, що тут пролягає сфера життєво важливих інтересів одного з великих бютівських фінансистів, давно відомо. Бровари - найближче місто-супутник Києва, де земля коштує надзвичайно дорого. До Броварському району олігархи тягнуться ще й тому, що з цієї території в майбутньому проляже стратегічна нитка окружної дороги. А земельку біля цієї магістралі давно вже запримітила група Губського і хоче її "прихватизувати" (хоча багато чого вже вдалося досягти на даному напрямку).

Ця група досить потужна, у неї - звірячі апетити. Недарма ж Воєводін стверджував на колегії Генпрокуратури, що великий бізнес "прийшов на земельний ринок". За словами Воєводіна, "цей бізнес - сильний, прагматичний, він діятиме жорсткими методами".

Жорсткими, говорите? Є відомості, що в Броварському і Бориспільському районах у земельній комерції задіяні деякі фірми, до яких раніше мав відношення відомий кримінальний авторитет Валерій Прищик. А бригада Прища з опонентами не церемоняться, як відомо ...

Технологія сколачіванія землі на Київщині відточена до дрібниць. Скажімо, на потік поставлено створення фірм, які масово направляють листи до сільрад і кляньчат землю. У разі невдачі комерсанти затівають судові суперечки. І часом виграють.

Люди волають до моралі олігарха Губського

Поблизу Києва є таке відоме село, як Княжичі, "прославилося" минулого своїми суперечками і конфліктами. Тут побажали отримати земельку такі товариства з обмеженою відповідальністю, як "Ферум - Лайм" (25 га), "Торгмашцентр" (24 га), "Мегаріелті" (22 га), приватне підприємство "Жітлопобут" (50 га), "Жітлопобут - Комплект "(30 гектарів).

Але от що дивно, всі ці бізнес-структури обіцяють селу мало не золоті гори. Зокрема, минулого року броварське підприємство "Жітлопобут", де директором значиться якийсь Андрій Босенко, обіцяло перерахувати до благодійного фонду села Княжичі 10 мільйонів гривень. Цікаво, звідки у підприємства такі великі гроші, якщо воно тільки в 2007 році було зареєстровано, а його статутний фонд складає ... 500 гривень?

Але виявляється, Андрій Босенко керує ще й ТОВ "Торгмашцентр", і "Жітлопобут-Комплект".

Наприклад, ТОВ "Торгмашцентр", яке хоче 24 гектара, було зареєстровано у вересні 2007 року. Проте вже через місяць, у грудні, пан Босенко направляє офіційний лист на ім'я голови сільради Княжич про виділення 24-х гектарів для ведення рибного господарства.

У 2007 році з'явилося на світ та ПП "Житлоінвест Лтд" з установчим фондом ... 500 гривень. Його директор Руслан Дмитренко теж має види на Княжичі. Він готовий перерахувати на потреби села 15 мільйонів гривень.

У Княжичах б'є чолом і ТОВ "Міжнародна інвестиційно-консалтингова компанія", гендиректор якої Сергій Яловий обіцяє направити в благодійний фонд 15 мільйонів гривень. Але Яловому натомість треба 50 гектарів.

Княжичі піддаються небаченого пресингу. Воно й зрозуміло. Неподалік проляже нитка окружної дороги. Тому йде відчайдушна боротьба за території. Хоча з подібною ситуацією зіткнулися й інші села Київщини, в околицях яких будуватимуть кільцеву магістраль навколо столиці.

Чи контролює ці процеси Богдан Губський? Вже точно, осторонь він не маячить. На Київщині у сфері земельних інтересів олігарх Губський активно працює в тандемі з нардепом Ігорем Савченко, бізнесменом Сергієм Вієру.

Ігор Савченко, до речі, в розмові з керівництвом Броварського району називав себе куратором регіону від БЮТ.

Так висловлювали свій протест у центрі Києва безземельні селяни

Зауважимо: структурі, до якої має відношення Савченко, очевидно, відведена важлива роль у земельних проектах Губського. На момент виборів Савченко керував комунальним підприємством "Інститут земельних відносин Київської області". З достовірних джерел відомо, що минулого року інститут Савченко розробляв проекти землеустрою відведення ряду ділянок в Броварському районі для деяких фірм.

Можна говорити про одне: ми ще не скоро доб'ємося позитивних змін у земельній сфері, оскільки ці процеси і надалі будуть підконтрольні олігархам. Всі розмови про справедливість - не більше ніж локшина на вуха.