І встав хороший вопрос ...
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
- Мамочко, а коли я виросту, я буду на тебе схожа? - Будеш, донечко, будеш! - А навіщо тоді жити?
Нє, ну наша нова влада нашої старої влади дитячих питань не задає. Вона впевнена, що взагалі плід не цієї, ети його, матері. Який-який матері? Ну, я й кажу. У сенсі, слава Господу Богу і кожному з нас. Славно попрацювали.
Я вже, народ, який годину сиджу, втупившись в екран з дослідженням В. Бойко "Гарант беззаконня" на "Інтернет-Репортері", і тихо шалею. Зрозуміти намагаюся: з одного боку - це ураган. З іншого - в країні тиша. Як ніби нічого не відбувається.
Нє, ну дещо відбувається, звичайно. Ось незалежна преса пісня своєї колиски цілий день співає, марафон "перший етап" Помаранчевої революції, що дала нам такі незвичайні завоювання, як свобода слова. Нє, я "5-й канал" в цей день не дивилася. Звикла, розумієш, лежачи в ящик дивитися. А тут не те що лежачи - сидячи неможливо! Тільки встати, руки по швах - і не дихати: під такий подвиг всієї української журналістики, включаючи Роднянського з в термін раскаявшейся командою і Данилу Яневського, який спливає в будь струмені ...
Так. А чого тепер з Президентом нашим робити? Чому ті факти, в які в будь-якому цивілізованому суспільстві вся преса вцепляются б зубами - заради інтересів суспільства і країни - наші "вільні і незалежні" або не помічають, або, помічаючи, обходять десятою стороною?
Ось, факт: у Львові заст. прокурора доручає заст. начальника слідчого відділу податкової допитати, як свідка у справі, главу правління "Світоча" Франсуа пуанти. Але повістка, якою його викликають під розписку, раптом виявляється в Генпрокуратурі, куди вона потрапляє з Секретаріату Президента з його, Ющенки, резолюцією: "Прокурору Львівської области, ст. слід. п. Мельнику В.Я. Прошу пояснити Дії по відношенню до ділової структур. Межує з абсурдом и неповагою до громадянина (іноземного). Прошу Висновки. 15.10.05. В.Ющенко ".
Ну ні фіга собі "незалежність процесу"! Акурат, як зауважує автор статті, наступного дня після звільнення Піскуна - служи, мовляв, в.о. Генпрокурора Винокуров, якщо хочеш посаду без "в.о."!
Винокурову б добру справу Президенту зробити - проковтнути, блін, цю повістку з ющенківським автографом, речдоказом посадового злочину! А він, старанний, пише на лицьовій стороні повістки указівку начальнику свого управління: "Прошу з'ясувати та доповісті. Вінокуров. 17.10.05 ". Той факс до Львова заст. прокурора - доповісти, мовляв, навіщо викликається свідок такий-то по кримінальній справі - "за фактом Ухилення від надалі вважає податку в особливо великих розмірах".
Нє, ну причому тут Кучма? Хіба це той рівень?
Віктор Андрійович у нас, за відомою широті душі своєї, взагалі-переймаюсь "маленькими українцями". Ще один епізод "з Бойка". Хтось брати Боцвинюки числом чотири з Чернівецької області, яких Президент наш з нар витягнув. Цитую, щоб нічого не переплутати.
"Майже три роки тому, 13 лютого 2003 року, злі люди вірішілі наплюваті Віктору Андрійовичу в душу й порушили проти любих его серцю братів Боцвінюків крімінальну впоралися за ознакой статьи 149 частина 3 (торгівля людьми або Інша незаконна угода Щодо передачі людини), статті 209 частина 2 (відмівання доходів, одержаних злочин путем) i статьи 255 частина 1 (создания злочинної організації) кримінального кодексу України. На підставі Повідомлень Інтерполу та правоохороних органів німеччини й Польщі, а такоже показань потерпіліх и свідків та вісновків експертів Боцвинюку Було пред'явлено обвинуваченого в організації злочинна угруповання, Яку впродовж 1999-2003 років переправило до сполучення Штатів 52-х громадян України з метою прімусової ЕКСПЛУАТАЦІЇ їх праці. Попросту Кажучи, брати Боцвинюки Займаюсь работоргівлею, а Отримані в такий способ доходи легалізовувалі через банківські установи Польщі, німеччини та США. "
Справа була вже передана до суду, але у квітні, якраз під Великдень, Віктор Андрійович подзвонив заступнику прокурора Чернівецької області і звелів негайно звільнити підсудних. Спроба пояснити гаранту, що справа в суді, і тому це тільки його компетенція, призвела до того, що саме заст. прокурора розшукував голови Апеляційного суду, і той, як велено, дзвонив по мобілі арбітру, а потім організовував у суботній день постанову про зміну "запобіжного заходу" Боцвинюку у вигляді підписки про невиїзд. Після цього Президент наш Віктор Андрійович - для гарантії - збудував ще й начальника Чернівецької СБУ, зажадавши, щоб справа взагалі було закрито.
Повірити в це майже неможливо. Неможливо, я кажу, повірити, що у всіх системах - і прокурорської, та суддівської, і есбешной - нічого не змінилося, і ніхто з виконавців, гласно, в повний ріст не повстав проти волаючого беззаконня, валом йде з самого верхнього верху. Але ж все прокурорські, суддівські, есбешние та й міліцейські - це сполучені посудини - і всі ці видатні історії знають і обговорюють. І думають, піди: чи не, Кучма - той немовля. Той у тиші свого кабінету "карати-милувати" вирішував. З першим виконавським рівнем. І якби не цей херів диван, під якого вилупилися кілометри плівок, хрін би, крім відчуттів, були б факти з підтвердженнями.
А хтось ще сподівається на розслідування злочинів кучмізму? На політичну волю нового гаранта? Так він такий же "гарант", тільки дрібнішими. Але все попереду. Від безкарності може і змужніти. Змужніти, в сенсі ...
І ти скажи, народ, чого ми тоді хихикали, коли був перший дзвіночок, коли ми всі дізналися, як наш Президент, будучи у піднесеному стані духу, оточений встережеш його окремим авангардом козинського народу, скомандував по мобільнику: а випустити негайно головну сельсоветчіцу Горобець із камери! Нє, але ми, звичайно, прібалдел, але думали тоді - во, не зрозумів ще, що він Президент, що є Конституція, якої він гарант, і повинна бути незалежність суду і слідства, а телефонне право Майдану клятвено обіцяно поховати ... Дурко поки пацан , Блажей від звалилася на нього неосяжної влади. Странновато, звичайно. Але раз преса і суспільство це помітили, вголос всім (і йому ж, гаранту) про це сказали, він врубав, просто ще недосвідчений ... Хоча при чому тут досвід? Мізки - вони або є, або їх немає.
Слухай, народ, так є питання. Або таки так, чи таки ні?
Інакше, звідки ж ці історії?
Ну є ж ще одна широко відома історія. Влітку управлінням СБУ в Івано-Франківську було затримано за підозрою в контрабанді автомобіля один знайомець Віктора Андрійовича. Так наш Президент подзвонив заступнику начальника обласної СБУ, а той, почувши по мобільнику: "Це Ющенка" - як кожен нормальний на його місці, вирішив, що це хтось балується і, як кожен нормальний, відповів: "Пішов ти на хуй" . Коли наш цілеспрямований Президент подзвонив повторно і на цьому ж мовою зажадав негайно звільнити з-під варти свого протеже, есбешників з жахом зрозумів, що чогось у своєму житті не зрозумів і звалився з інфарктом ...
Тобто, насправді - катастрофа. І по ідеї в юридично кваліфікованому матеріалі Бойко - це ті теми, повз які тепер не мали б пройти жоден телеканал, жодна пристойна газета. Але можна уявити мотиви ігнорування: комусь не подобається інтернет-джерело, комусь автор, комусь підозрілий слив в принципі, хтось готовий побачити чергову змову з викидом компромату ...
Але це щось змінює у ставленні до права і до поведінки самого Президента? Це чимось пояснює його кричущі антиконституційні дії? Це якось виправдовує наше неопору безпардонно цинізму, в масштабах якого нинішній правитель з перших кроків перевершує давешнего?
Процес треба зупинити. Тому що ми всі це все проходили. Але щось є сумніви. Тобто, раніше "залежні і невільні" мовчки супроводжували розкладання Кучми, тепер "незалежні і вільні" будуть мовчазно супроводжувати розкладання Ющенка?Нє, ну добре запитання: а навіщо тоді жити?