Міфи і реальність договору про асоціацію з ЄС

Після виборів президента України знову почалися розмови навколо договору про асоціацію між Україною і ЄС, і міфи і фантазії, які оточують цей договір, стали знову звучати з вуст політиків, експертів і простих українців. Воно й зрозуміло: мало хто з фахівців читав текст цього договору, тим більше президенти і прем'єри, вони, як правило, так багато не читають. Тому так багато плутанини, вигадок і міфів, пов'язаних з цим договором. Насчет підписання чи не підписання договору про асоціацію невизначеності немає. Цей договір потрібно підписувати, але тільки потрібно пам'ятати, що це тільки договір, а для того щоб економіка України дійсно хоча б трохи наблизилася до європейської моделі, потрібно не просто його підписати, а всі положення цього договору реалізувати на практиці. Це довго, це важко, але це потрібно робити. Договір передбачає, що тільки через 10 років запрацює зона вільної торгівлі між Україною та ЄС. І ось перший міф. Зона вільної торгівлі, це не членство в ЄС, тому всі розмови, що ЄС виділив мільярди євро для будівництва доріг у Польщі, ніякого відношення до України не мають. Польща - член ЄС, і вона має право отримувати гроші від керівництва ЄС, а Україна матиме право тільки торгувати з ЄС. Другий міф, який найбільш популярний, і пов'язаний з тим, що після підписання договору українці без віз зможуть їздити до ЄС на роботу і отримувати там більшу заробітну плату. Насправді договір про асоціацію з ЄС нічого спільного не має з безвізовим режимом. У договорі є ст. 19, де записано: "Сторони зобов'язуються прийняти послідовні кроки до встановлення безвізового режиму у відповідний час після створення умов для добре керованого та безпечного пересування людей, визначених у 2-фазовому Плані дій щодо лібералізації візового режиму, представленого на Саміті Україна-ЄС 22 листопада 2010 року ". Тому після підписання договору Україна не отримає автоматично безвізовий режим з ЄС. Його ще потрібно заслужити. Насчет роботи в ЄС, це ще один міф. Насправді, все якраз навпаки. У договорі, є стаття 18, де чітко записано: "Враховуючи ситуацію на ринку праці держав-членів згідно з їхнім законодавством та відповідно до норм, що діють у державах-членах і в ЄС, у сфері мобільності працівників, Рада Асоціації зобов'язується розглянути можливість надання інших більш сприятливих положень у додаткових сферах, зокрема можливості доступу до професійного навчання, відповідно до законів, умов та процедур, що діють у державах-членах і в ЄС, при цьому беручи до уваги ситуацію на ринку праці в державах-членах і в ЄС ". При цьому Україна буде тепер відповідати перед ЄС за нелегальних гастарбайтерів і буде зобов'язана спільно з ЄС боротися з нелегальними працівниками. Не забувайте, що безвізовий режим стосується тільки туристів, а для роботи в ЄС, потрібні ще додаткові договори між Україною і кожною країною ЄС і ліміт по кількості робочої сили. Можна почути міф, що після підписання договору про асоціацію в Україну хлинуть дешеві товари з ЄС , і економіка України не зможе з ними конкурувати. Це теж неправда. "Сторони поступово будуть створювати зону вільної торгівлі протягом перехідного періоду в максимум 10 років, починаючи з дати набрання чинності цією Угодою * відповідно до положень цієї Угоди та відповідно до статті XXIV Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (далі - ГАТТ -1994) ". Протягом цього часу будуть заборони і для товарів з ЄС, і для українських товарів в ЄС. Зокрема, Україна буде мати право вводити спецмито в розмірі до 10% на легкові автомобілі, якщо частка продажу українських автомобілів в Україні буде менше 25% від загальних продажів. При цьому вона може ввести таке мито на рік, але має право продовжувати протягом десяти років. Протягом перших п'яти років товари легкої промисловості з ЄС будуть обкладатися митом, і тільки протягом наступних п'яти років її будуть поетапно знижувати. І таких обмежень досить багато . Взагалі договір про асоціацію великий тому, що там більша частина тексту присвячена саме технічних питань, як скасовувати мита, скільки і кому продавати товарів, що можна буде робити через певний час, а що не можна. Так, наприклад, завдяки договору про асоціацію, Україна отримує право продавати в ЄС зерно та інші продукти харчування без мита, але в межах визначених лімітів. Наприклад, можна буде продати в ЄС без мита 950 тис. тонн пшениці, а кукурудзи 400 тис. тонн. А ось свинини 20 тис. тонн і 16 тис. тонн м'яса птиці. Але все це можна буде продавати, коли українська продукція пройде сертифікацію за європейськими стандартами. Саме сертифікація, перехід на нові стандарти та технологічні умови, це реальна проблема, а не розмови про те, що тепер у нас не буде в продажу українського пива. І ще один самий забавний міф. Багато політиків люблять називати неймовірні цифри в 100 або навіть 150 млрд. дол, які отримає Україна, як тільки підпише договір про асоціацію. Насправді в тексті договору немає ні слова про те, що ЄС чи якась інша країна зобов'язані давати Україні гроші за підписання договору. Там загальні фрази про лібералізацію руху капіталів і розмови про поліпшення інвестиційного клімату. Сам договір тільки вказує, які закони і нормативи повинні прийняти в Україні протягом найближчих десяти років. Там дійсно ряд дуже складних законів, які вимагають від української промисловості зробити радикальну реконструкцію. Це, насамперед, стосується необхідності побудувати нові очисні споруди, замінити радянське обладнання на європейське, поміняти енергомережі і взагалі більшу частину комунікацій. Якщо порахувати всі витрати на ці роботи, то для цього і 150 млрд. дол буде мало. Але, це не означає, що ЄС зобов'язаний ці гроші дати Україні, навпаки, Україна зобов'язана сама знайти ці гроші шляхом залучення внутрішніх або зарубіжних інвестицій. Якщо ж Україна за 10 років не проведе реконструкцію, то ЄС матиме право продовжувати перехідний період до тих пір, поки Україна не покаже реальні зміни у своїй технології. Ось такий цей договір про асоціацію з ЄС. Нудний, дуже бюрократичний, але дійсно цікавий для тих галузей і бізнесменів, які хочуть працювати по-новому і будувати бізнес по-європейськи.