Україна - полігон для іноземних спецслужб

Подія

Відео дня

4 листопада в Києві відбулась міжнародна конференція "Україна в системі європейської та євроатлантичної безпеки: боротьба з міжнародним тероризмом". Її організаторами виступили Національний інститут проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України, Офіс зв'язку НАТО в Україні, а також Фонд Фрідріха Еберта (Німеччина). За словами організаторів, конференція була присвячена обговоренню сучасних тенденцій боротьби з тероризмом, превентивним основами протидії викликам і загрозам у системі європейської політики безпеки, можливого внеску України, насамперед її правоохоронних органів і спецслужб в зусилля європейської спільноти по боротьбі з тероризмом. Причому конференція пройшла на тлі активізації кроків України з європейської та євроатлантичної інтеграції. У заході взяли участь провідні українські та іноземні експерти у сфері боротьби з тероризмом, представники органів державної влади, правоохоронних органів і спецслужб, неурядових організацій.

У фахівців, між тим, інтерес викликав не сам факт проведення конференції та її тематика, а, перш за все, коло організаторів та учасників заходу. У кулуарах конференції автора зацікавила думка, неодноразово висловлена ??представниками спецслужб нашої країни. На їх думку, істинним організаторам зустрічі з зарубіжної сторони не коштувало прикриватися "вивіскою" неурядової організації і робити хорошу міну при поганій грі, а чесно відкрити своє "обличчя" і по-джентельменськи озвучити мети. Очевидно, що для журналіста кращу "приманку" для імпровізованого розслідування придумати важко. Побіжний аналіз джерел дозволив запропонувати читачам інформацію для роздумів

Довідка:

Фонд ім. Фрідріха Еберта, як наголошується в документах цієї організації, є некомерційною, незалежною організацією сфери культури, що діє в дусі ідеалів і основоположних цінностей соціал-демократії. Фонд був заснований в 1925 році як політичний заповіт Фрідріха Еберта (1871-1925), першого німецького рейхс-президента.

Цілями діяльності Фонду декларуються:

політичне і суспільне утворення для прилучення до демократичних позиціях і уявленням про цінності;

науково-дослідна діяльність у власних організаціях та підтримка інших наукових установ;

демократизація соціальної сфери і підвищення громадської активності громадян;

підтримка розвитку незалежних засобів масової інформації;

активізація співпраці між громадськими організаціями всередині нашої країни та за кордоном;

сприяння вирішенню конфліктів в державі і суспільстві без застосування сили.

Для реалізації цих цілей Фонд має власними організаціями, але також співпрацює і з партнерами з профспілок, політичних, економічних, наукових та культурних кіл. В даний час головні офіси Фонду перебувають у Бонні та Берліні. Крім того, Фонд має у Федеративній Республіці Німеччині 6 освітніх центрів, а також 12 земельних і регіональних офісів. За межами Німеччини в даний час існує в цілому більше 100 представництв Фонду ім. Фрідріха Еберта.

Цитата з програмних документів організації стосовно колишнього радянського простарнство:

"... Необхідно попередити небезпеку повернення російської політики безпеки в русло ренаціоналізації та самоізоляції ... Тому ми розглядаємо як важливого напрямку створення стійких структур діалогу між російськими та німецькими організаціями, які приймають політичні рішення, і експертами (виділено автором). Взаємовідносини Росії з її сусідами і розвиток ситуації в Співдружності Незалежних Держав мають для Німеччини та Європейського Союзу велике значення. Це стосується Середньої Азії та величезній території між Каспійським і Чорним морями, а насамперед - подовжуючи кордону між ЄС і Росією в Балтійському регіоні, російського ексклава - Калінінградській області, а також Молдавії, Білорусії і України, їх відносин з Росією та ЄС ".

Тим часом ...

Аналіз інформації з відкритих джерел в Україні не дав підстав запідозрити шановну громадську організацію в непристойних намірах щодо нашої країни.

Водночас наші північні сусіди неодноразово вказували, що її діяльність у ряді випадків була нічим іншим, як роботою спецслужби іноземної держави проти Росії. У списку з більш ніж 1800 подібних громадських організацій у Росії Фонд Фрідріха Еберта знаходиться в числі своєрідних лідерів з питань збору інформації в "чутливих" сферах, а також підозрюється в підтримці, при цьому не завжди законними способами, різних опозиційних сил тощо

З даного приводу хочеться привести фрагмент з інтерв'ю оригінальної в плані своїх висловлювань і вчинків особистості, що одночасно є заступникам голови Держдуми Росії Володимира Жириновського Дмитру Гордону в лютому 2005:

"- Володимир Вольфович, сьогодні в російському політичному істеблішменті, бомонді є п'ята колона, як ви вважаєте?

- Звичайно! Була, є і буде.

- І кого вона представляє? ЦРУ, "МОССАД"?

- В основному її оплачує Німеччина: Фонд Фрідріха Науманна в Кенігсвінтері під Бонном, Фонд Фрідріха Еберта, який був соціал-демократом. Вони підготували Явлінського, Нємцова, Рижкова, Хакамаду, "Комітет-2008" - такі прозахідні партії. Але їх протеже нічого не можуть, ці гроші викинуті даремно ... ".

Вищесказане думку такий ексцентричної особистості, як Жириновський, можна сприймати як марення. Якби не один нюанс: як заступник голови Держдуми за статусом він мав доступ до першоджерел і міг читати офіційні документи спецслужб Росії з даного питання.

Щоб не бути звинуваченим у проросійських симпатіях, довелося пошукати інформацію ще. Як виявилося, в Анкарі на рубежі 2002-2003 років пройшов судовий процес над групою німецьких співробітників німецьких науково-дослідних установ у Туреччині, а також їхніх турецьких помічників. На лаві підсудних опинилися п'ятеро німецьких і семеро турецьких службовців представництв фондів Конрада Аденауера, Фрідріха Еберта, Фрідріха Наумана, а також Генріха Белля. Звинувачення, висунуті проти них, виглядали вельми незвично, особливо якщо мати на увазі, що мова йшла про двох союзниках по НАТО: підсудним інкримінували "змовницьку діяльність" з метою "підбурювання меншин до підриву державної єдності і світського конституційного порядку Туреччини". На переконання турецької прокуратури, представництва цих поважних організацій в Туреччині були на той момент одночасно і представництвами німецької розвідки БНД.

Причому двома роками раніше журналіст Несіпра Хаблемітоглу, що отримав, по всій видимості, інформацію від турецьких спецслужб, висловив подібні підозри на адресу німецьких представництв на сторінках своєї книги. Але, за дивним збігом обставин, він таємничим чином загинув буквально за кілька днів до першого засідання вищезгаданого суду.

Підозри автора щодо справжньої діяльності Фонду Фрідріха Еберта в Україні підтвердив високопоставлений співробітник однієї з правоохоронної структур нашої країни. Більше року тому під час спеціальної відрядження за кордон він мав зустріч з представниками Фонду Фрідріха Еберта. Вони відкрито говорили, що представництва їхніх Фонду за кордоном займаються моніторингом подій в країнах перебування, збором попереджувальної інформації з метою прийняття відповідних кроків у себе на батьківщині. Для цього, за їх словами, вони налагоджують відносини з представниками різних політичних сил, громадських організацій, держструктур і т.п., при необхідності надаючи їм підтримку. Причому вони акцентували увагу, що не без їх безпосередньої участі німецький Бундестаг і уряд країни реально обізнані про що набирає обертів президентської кампанії в Україні і за їхніми рекомендаціями робляться відповідні кроки ...

Переосмислення зустрічі

Вищесказане дозволило по-новому осмислити проведення міжнародної конференції та близьких за змістом заходів у нашій країні. При всій важливості і корисності подібних зустрічей для фахівців, їх потрібно розглядати виключно через призму інтересів їх організаторів та учасників.

Багато закордонних учасники конференції не приховували свого статусу. Серед них були представники розвідпідрозділу міжнародного штабу штаб-квартири НАТО, співробітники розвідоргану Словаччини та румунської Інформаційної служби (в якійсь мірі аналога наших розвідструктур), американської корпорації "РЕНД", відомої проведенням своїх досліджень на замовлення спецслужб США, і багато інших. Загалом-то очевидно, з ким і проти кого боролися іноземні спецслужби до "помаранчевої" революції, розглядаючи винуватцем у всіх бідах України "злочинний режим" Леоніда Кучми. Але не зовсім зрозуміло, слідуючи їх же логіці, на які "нові загрози" спрямований їх інтерес в Україні зараз.

Безумовно, учасники конференції з українського боку, опинившись у настільки специфічному і професійному оточенні, явних ознак зради Батьківщині не продемонстрували. Стара гарт не дозволила нашим вченим старшого покоління, багато з яких до того ж пам'ятають про стиль роботи КДБ, довірити іноземним візаві українські "ноу-хау" у сфері боротьби з тероризмом. Натомість вони в прямому сенсі слова "завалили" аудиторію теоретичними викладками, цитатами шановних авторів і т.п. У свою чергу, офіційні представники спецслужб і правоохоронних органів України чесно цитували "профільтровані" матеріали про роботу своїх відомств, вже відомі по відкритих джерелах. Зате у всю намагалися представники різних громадських організацій та інших неурядових структур України, що позиціонують себе як "фахівців" у сфері національної безпеки і боротьби з міжнародним тероризмом. Для них традиційно представилася можливість налагодити контакти, а згодом отримати стипендії, запрошення на стажування, гранти тощо

Фахівці проконсультували автора, що схема проведення таких концентрованих заходів з масового збору інформації акцентована на подальше неформальне спілкування їх учасників під час кава-брейків, обіду, вечірнього прийому і т.п. Саме в цей час відбувається вивчення цікавлять іноземні спецслужби персоналій, вигідно зібралися в одному місці, складання їх психологічних портретів. У ході спілкування проскакують так потрібні "крихти" інформації, які згодом по випадкових словами і розрізненим фразам зможуть сформувати загальну картину з проблеми. Хто не вірить, почитайте мемуари вітчизняних дипломатів і розвідників, які добували цінні відомості подібним чином.

Замість епілогу

Україна робить значні зусилля з інтеграції до європейського та євроатлантичного співтовариство, включаючи членство в міжнародних структурах безпеки, різних економічних і торгівельних союзах. Прийняття України в їх члени відкриє не тільки для Заходу шляху за вигіднішими Поставив своєї продукції в Україну. Є галузі економіки нашої країни, чия продукція зможе скласти конкуренцію товарам європейських фірм, наприклад літак Ан-70, за яким наші "майбутні європейські партнери" в кінцевому підсумку "вивудили" у нас всю конструкторську і технічну документацію. Подібне вимагає завчасного збору попереджувальної інформації про події в Україні і спробах відповідним чином впливати на них з боку ряду країн світу.

Що стосується деяких аспектів діяльності шановного Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, то вдалося знайти з цього приводу інтерв'ю екс-председетеля Служби безпеки України Ігоря Смешка:

"Служба безпеки України не контролює іноземні громадські організації та фонди на території держави, а лише оперативно супроводжує їх діяльність ...

На жаль, функціонування деяких неурядових організацій іноді використовується для проведення "інформаційно-аналітичної діяльності", яку відповідно до наші діючими законами практично неможливо відрізнити від розвідувальної. Відзначаються також випадки, коли представники деяких іноземних неурядових організацій в Україні є встановлені особи, які мали або мають відношення до спецслужб.Крім того, буває, що діяльність деяких з таких організацій важко відрізнити від так званих операцій впливу (операції, які передбачають собою здійснення комплексу заходів, спрямованих на отримання вигідного іноземній державі рішення чи події). Здійснення таких операцій може відбуватися, користуючись спеціальною термінологією, шляхом використання так званої агентури впливу, яка не підпадає під поняття "агент" в класичному розумінні цього слова. Мова йде про те, коли представник іноземної держави в ролі співробітника іноземного фонду проводить цілеспрямовану роботу з представниками політичної еліти країни перебування (іноді шляхом грошової допомоги або шляхом сприяння у вирішенні окремих питань), спрямовану на прийняття владними органами України вигідного своїй країні рішення "...