Відео дня
Колгоспу НЕ БУДЕ
Хто нарешті сформує парламентську коаліцію?
- Помаранчеві. Можливо, до БЮТ і НУ-НС приєднається ще й Блок Литвина, але поки це тільки припущення. При цьому ніяких претендентів на прем'єрську посаду, крім Юлії Тимошенко, не може бути. Адже БЮТ і НУ-НС давно підписали угоду, згідно з якою кандидатуру на посаду прем'єра висуває політична сила, яка набирає більше голосів, а кандидат від БЮТ - Тимошенко.
А ви відповідно претендуєте на посаду міністра фінансів?
- Не знаю, для мене посада - це лише спосіб досягнути певної мети, реалізувати плани з розвитку країни. Ніколи не полював на крісла, мене цікавить тільки можливість працювати і втілювати рішення, звичайно, у виконавчій владі для цього є все.
Чи не тому ви вирішили блокуватися на цих виборах з БЮТ, а не з Порою, як в 2006-му?
- Торік ми до останнього чекали, що помаранчеві сили підуть на вибори разом, і певною мірою стали заручниками цього бажання - пізно було шукати потужних союзників, тому пішли самі. А з БЮТ знайшли чимало точок дотику. Хоча зрозуміло, що ми не могли блокуватися з тими, хто зараз обстоює доцільність створення широкої коаліції ... До речі, я працював не тільки в уряді Тимошенко, але вважаю, що саме він був найефективнішим.
Ви були радикальним міністром фінансів: спробували ліквідувати пільги суб'єктам СЕЗ, не надавали преференцій великим підприємствам тощо Чого від вас очікувати, якщо ви знову очолите Мінфін?
- Повно проблем, які повинні бути вирішені ... Передусім потрібно залатати діри у витратах держбюджету, найбільша з них - тендерна система, за якої величезні кошти йдуть не на розв'язання проблем бюджетних установ, а в чиїсь кишені. Я буду наполягати на тому, щоб переможців тендерів визначали за одним критерієм - ціною. Якщо вдасться провести через Верховну Раду відповідний законопроект, то лише це дозволить заощадити близько 30 млрд грн. Є дірки і в доходах, наприклад, ті самі спецзони, курс на відновлення яких взяв нинішній уряд. Саме через СЕЗ в Україну надходить фактично легалізована контрабанда м'ясопродуктів. Наступна тема - дефіцит Пенсійного фонду, який становить 25%. Ні в одній країні світу ця система не регулюється дев'ятнадцятьма законами, як в Україні. У нас багато говорять про підвищення пенсій, але ж більшість пенсіонерів отримують мінімальну - 1% від зарплати за рік стажу, разом з тим представники еліти, які живуть за своїми законами, отримують пенсії в розмірі 90% від зарплати. Це ж, м'яко кажучи, ненормально. Типова проблема - це, вибачте, дерибан при відшкодуванні ПДВ. Також є маса питань, що не стосуються безпосередньо Мінфіну, але вирішення яких дозволить залучити величезні кошти до держбюджету: зокрема, я буду наполягати на тому, щоб ліцензії на видобуток корисних копалин продавали лише на відкритих аукціонах, те саме можна сказати і про продаж землі.
Свого часу ви не зуміли довести до логічного завершення ліквідацію пільг суб'єктам СЕЗ - бізнесмени просто відновили їх на підставі судових рішень ...
- Я знаю всі ці підприємства і в курсі, які рішення приймалися. Я бачив навіть рішення, ухвалене на підставі норми, якої немає в українських законах. Краще б цей суддя зробив посилання на Руську правду ... Парадокс, але, напевно, потрібно записати в якомусь законі окрему норму, що суди не повинні приймати рішення, не посилаючись на чинні законодавчі норми. А взагалі потрібно міняти всю систему влади.
Займаючи посаду міністра, ви теж про це говорили, зокрема, про те, що Кабмін не має достатніх повноважень для цього. За яких умов, на ваш погляд, можна знайти вихід з цієї ситуації?
- По-перше, слід сформувати уряд, якого фактично в країні немає. Хоча насправді його функції частково виконують органи влади, що не мають ніякого відношення до виконавчої гілки. Наприклад, порядок фінансування видатків, на мій погляд, не треба погоджувати з ВР, яка має затверджувати загальні параметри відповідних видаткових статей. Зрозуміло, що парламент не повинен мати жодного стосунку до переліку доріг, що потребують ремонту, або, наприклад, до формування спостережних рад держбанків. Яке все це має відношення до законодавства? .. І цей перелік можна продовжувати.
По-друге, наші міністерства сформовані за галузевим, а не за функціональним, як повинно бути, принципом. Можливо, я когось здивую, але в нашій країні щонайменше десять міністрів охорони здоров'я. Свої медичні системи є у МОЗ, Міноборони, СБУ, "Укрзалiзниця" ... І кожне відомство має власне бачення, логіку розвитку і найцікавіше - свій бюджет. Майже кожен міністр в Україні є міністром освіти, адже у складі чи не кожного відомства є свої ВНЗ. Разом з тим всі міністри є міністрами фінансів, адже вони готують проекти рішень з питань податкової, бюджетної політики ... Весь цей колгосп потрібно ламати: ВНЗ підпорядкувати Міносвіти, лікарні - МОЗ, бюджетні питання доручити вирішувати Мінфіну, адже няньок у країні вистачає, а діти без нагляду. Це ж як у родині! .. Коли моя дружина залишає дитину на старшого сина і на мене, я думаю, що за нею наглядає старший, а він грає на комп'ютері, розраховуючи на батька.
По-третє, деякі органи влади в Україні взагалі нікому не підпорядковані, фактично вони є міні-урядами, адже підпорядкування уряду - це відсутність підпорядкування, оскільки Кабмін - колегіальний орган, що збирається раз на тиждень і не може керувати відомствами. Наприклад, Держказначейство - парафія Мінфіну, а Фонд держмайна з єдиної системи виконавчої влади просто випадає ... І таких прикладів безліч. Я вважаю, що всі установи зі спецстатусом треба перепідпорядкувати профільним міністерствам. Наприклад, ФДМУ, який відповідає за надходження грошей від приватизації та діяльності держпідприємств, необхідно підпорядкувати Мінфіну, відповідальному за виконання бюджету. А НАК "Нафтогаз України", в свою чергу, - ФДМУ, який нібито керує пакетами акцій держпідприємств ...
Чи поділяють ваші погляди хоча б колеги по блоку?
- Я говорю про очевидну логіку функціонування влади, про те, щоб вона була ефективною. Це багато хто розуміє. Не можуть відповідати всі й за все, адже, по-перше, відповідального не знайдеш, по-друге, дверей стільки, що люди не знають, у які треба стукати ... Утім, ці проблеми властиві не лише виконавчій владі. Законодавча також іноді існує умовно. Законодавчі функції в країні часом цілковито перебирає Конституційний Суд, який іноді продукує норми права через тлумачення Конституції та перевірки нормативних актів на відповідність Основному Закону. Чинними рішеннями КС заблоковано медичну, пенсійну реформи. Ми свого часу намагалися провести через ВР єдиний пенсійний закон, щоб встановити верхню межу пенсій для обраних, але ініціативу визнали неконституційною ... Тобто в Україні є рівні серед рівних, рішення Верховної Ради не є законом, а рішення Конституційного Суду - остаточними і перегляду не підлягають. Іноді законодавчі функції виконують суди загальної юрисдикції - 2006 року мені показували рішення одного суду столиці, який заборонив міністрові фінансів проводити службове розслідування щодо дій працівника фінансової системи.
Паралізований навіть інститут президента - глава держави може призупиняти постанови уряду, направляючи їх на розгляд Конституційного Суду. Виникає питання: чи може президент виконувати конституційні обов'язки? .. Адже на кожен, вибачте, пчих він має просити дозвіл ... На мій погляд, функції КС треба передати Верховному Суду, чітко обмеживши перелік конституційних питань, які можуть потребувати роз'яснень.
І все-таки, які умови потрібні, щоб здійснити структурні зміни в системі влади?
- У деяких випадках необхідно змінювати закони, в деяких - Конституцію, але насамперед це мають зрозуміти політики, які формують коаліцію. Мені здається, що на певному етапі було б краще, якби законопроекти готували не депутати, а урядовці. Боронь Боже, я не зазіхаю на священне право парламентаріїв ухвалювати закони, але ж в Україні 450 центрів вироблення стратегії розвитку. За таких умов розробка і схвалення програми діяльності уряду втрачає всякий сенс. Функції підготовки і прийняття законів слід розмежувати. Перша має бути віднесена до виконавчої влади, друга - до законодавчої. На мій погляд, будь-яка ініціатива повинна проходити через уряд, без подання якого законопроекти не варто було б розглядати. Лише тоді стає зрозумілою логіка дій: схвалюється урядова програма, Кабмін є відповідальним за її реалізацію, всі законопроекти відповідають логіці і цілям програми.
Разом з тим в Україні існують страшенні парадокси, наприклад, в системі держзакупівель державні функції виконує недержавна організація. Виникає питання: навіщо тоді держава, якщо у нас такі потужні громадські організації? Сотні мільйонів гривень платежів, що мають податкову природу, контролюються недержавними інститутами, які фактично цими потоками не управляють і не несуть відповідальності за їх розподіл. Така система була б зрозумілою, якби платники податків здавали кошти добровільно, на власний розсуд. Тоді держава мала б хіба що встановити правила гри, щоб унеможливити ошукування людей. Але ж у випадку з держзакупівлями йдеться про податкові надходження, до розподілу яких держава виявляється непричетною. Це нонсенс!
Представники Тендерної палати України, про яку ви говорите, пройшли до ВР за списком БЮТ. Особисто ви обговорювали цей факт з Тимошенко?
- А як це стосується системи влади? .. Головне, що в списку БЮТ є Юлія Тимошенко, яка запропонувала проект закону про держзакупівлі, підготовлений Віктором Пинзеником і Сергієм Терьохіним. У документі передбачено, що переможців тендерів визначатимуть за ціновим критерієм, без тендерних палат. У нашому списку є власник АвтоЗАЗу, але ж ми скасували пільги для автовиробників.
Чому ви так прагнете у виконавчу владу, якщо в ній все так погано?
- Ще раз повторюю: для мене влада - не мета, а інструмент розвитку країни. Так, я бачу проблеми організації влади, на посаді міністра фінансів розумієш усі ці вади системи. Я навіть напередодні парламентських виборів-2006 написав статтю на цю тему, щоб майбутня влада могла врахувати всі ці недоліки, формулюючи засади роботи коаліції. Справа ж не тільки в обличчях при владі (хоча і це зараз для України важливо), а передусім у необхідності змінити владну машину. І це бажано робити до формування влади, адже важко змінити уряд, коли його сформовано. Коли будуть призначені шість віце-прем'єрів і двадцять два міністри, вже нічого не зміниш. До речі, на мій погляд, посади віце-прем'єрів в уряді є зайвими, прем'єру потрібен лише один заступник.
Якщо ви очолите Мінфін, що зробите з проектом держбюджету-2008, який уже представлений Миколою Азаровим?
- Викину кілограм паперу і напишу новий проект, як це зробив у 2005-му. У проекті бюджету, який пройшов перше читання у ВР, закладено чимало проблем. По-перше, цей документ не вирішує жодної системної проблеми суспільства, проте враховує всі бізнес-інтереси. По-друге, на забезпечення всіх пільг, закладених у держбюджет, потрібно 70 млрд грн, яких у державі немає. Це я кажу без урахування держгарантій під комерційні кредити, ціна питання - 1 млрд. Бюджет має фінансувати насамперед не економіку, а бюджетну сферу. Економіку розвивають інвестиції. Наприклад, я не знаю, навіщо щороку закладають стільки грошей на фінансування ЖКГ, ніж цей бізнес відрізняється від готельного чи ресторанного?
Чи буде виконано цьогорічний бюджет?
- Думаю, так. Запланований дефіцит бюджету - 19,7 млрд грн. Приватизація дала 2 млрд грн надходжень. Тобто залишилося покрити ще 17 млрд грн, а це непроблематично, якщо врахувати той факт, що на рахунках уряду зараз лежать 29 млрд грн. Думаю, всі витрати будуть виконані і залишиться певний обсяг грошей, не використаних, зокрема, через параліч у системі держзакупівель. До цього ще треба додати, що пан Азаров залучав зовнішні запозичення.
Чому ви вважаєте, що запозичення були недоцільними?
- У мене погане ставлення до боргів. Коли я працював міністром фінансів, то передбачав покриття дефіциту за рахунок приватизації, а не збільшення боргу. У 2006 році, наприклад, дефіцит мали покрити кошти, які лишилися від приватизації Криворіжсталі, а позичати потрібно було лише для здешевлення старих боргів ...
До речі, на прикладі бюджетного процесу найяскравіше проявляються всі вади системи влади, про які ми говорили. Уряд майже не може вплинути на прийняття бюджету, хоча є відповідальним за його виконання. Розгляд бюджетної резолюції перетворюється на нікому не потрібну театральну виставу. Бюджетна резолюція, перше і друге читання - і на виході держбюджет не впізнати. Потрібно змінити саму технологію прийняття документа, він не повинен голосуватися постатейно. Наприклад, стаття перша встановлює доходи в розмірі 120 млрд грн, витрати - 130 млрд грн, а після того, як двадцять п'яту статтю не прийняли, виникла дірка у 2 млрд грн. Вибачте, але яке значення в такому випадку має проголосована перша стаття? Бюджет - це насамперед балансовий документ ... До речі, найстрашнішою в цьому процесі є остання бюджетна ніч, коли документ, скажімо так, допрацьовується. Політика останньої бюджетної ночі - це шлях у прірву і відсутність можливості реалізувати будь-які стратегічні завдання.
Розмовляла Наталія ГУЗЕНКО, фото Світлани СКРЯБІНОЇ,
Діловий тижневик "Контракти" № 43 від 22.10.07
Колгоспу НЕ БУДЕ
В інтерв'ю Контрактам Віктор Пинзеник розповів про те, що:
1) суди приймають рішення на підставі неіснуючих норм
2) всі міністри є міністрами фінансів
3) найстрашніше - це остання бюджетна ніч
Червона книга
Експертна рада Контрактів склав рейтинг партій, що не представлених у парламенті, а також оцінив їх шанси на повернення у велику політику за п'ятибальною шкалою і п'ятьма критеріями:
- Мобільність
- Гнучкість
- Фінансова міцність
- Перспективність
- Популярність
Які бали поставили експерти - читайте в діловому тижневику Контракти .
Автоклуб. Як швидко дешевшають нові машини і яка їх ліквідність.
Діловий тижневик Контракти представляє таблицю, складену на основі цін продажів різних автомобілів. Наскільки в середньому подешевшає новий автомобіль через один-п'ять років з моменту покупки. Проаналізовано 40 найбільш популярних на Україні моделей автомобілів.