Років двадцять тому в России виник и побутував у вжитку Термін "новіє русскіє", Котре застосовувався для означення підпріємлівіх людей, Які зайнять в суспільстві стійбище пов'язане з питань комерційної торгівлі рівнем достатку. У Україні цею Термін успішно конкурував Зі Своїм аналогом "нові українці" не позбав того, что среди скоробагатьків украинцев, на жаль, практично нема.
У Другій половіні 19 століття в Україні побутував Термін "замурзаних" - збірний образ тодішнього "крутого". Зокрема у Карпенка-Карого: "Іде замурзані. Іде. І даже вже прийшов ". Вдалині цею контингент змалювала у романі "Повія" Панас Мирний. Особливе місце у цьом творі займає персонаж Із прізвіщем Колісник. Цею сін перекупки та різніка від торговли смердючий м'ясом та гнилою рибою дійшов до прівласнення казенних грошей. Та є Чинник, Який напряму пов'язує Прізвище головного "героя" з терміном "замурзаних". Аджея Колісник - це працівник тодішніх станцій технічного обслуговування возів, брічок та других колісніх транспортних ЗАСОБІВ, Який в наслідок постійного контакту з Тогочасні універсальнім мастильними матеріалом дьогтем БУВ Постійно замурзані.
Від описом Панасом Мирним подій минуло прежде сто років. Українців звільнілі з Чергова кріпацтва. Знову торгують смердючий м'ясом, гнилою рибою и Крадуть казенні гроші. І як у 19 столітті візіскують та утіскують. І роблять це Сучасні чумазі коліснікі: нащадки замурзані колісніків - чумазі колісніченкі.
Тотожність сітуації порушує одна обставинні: Панас Мирний у згаданому творі не описано Ставлення чумазого Колінсніка до украинцев. Маю на увазі Ставлення НЕ як до людей - гнилі м'ясо у повній мірі характерізує міру зневагі до покупців, а Ставлення самє як до членів одного роду та до їх мови. Хочай у творі однозначно означено, что Колісник даже з язікорускім начальством спілкувався русски, а отже, українофобом ВІН НЕ був. Може вірус гідування українською мовою позбав починаєм свою роботу в генах чумазого Колісніка щоб у повній мірі проявітіся в его Нащадки. Можливо холуйство перед окупантами Було у ті часи Менш престижними впорався через Тогочасні рівень гідності украинцев. Можливо усвідомлення, что "язик которий сам по сєбє бив бєдєн, а поддєланній до слов'янського здєлался вже бєзобразєн" * ні дозволяло москальської шовіністам Заявляти про безпідставну зверхність фіно-монгольського есперанто над природною мовою украинцев. Можливо клоунів для агітації за "русскій мір" в безпартійній державі галі не Було де взяти. А Можливо Панас Мирний у даним творі не ставили за мету зображення СОЦІАЛЬНИХ Явища у такій площіні бо українофобія в Україні в ті часи просто не мала тотального Поширення.
Якби там Не було, альо тодішнім замурзані ще були прітаманні НЕ позбав Залишки совісті, Які, при віявленні віпадків розкрадання казенних коштів, призводе до самогубства. У СУЧАСНИХ замурзані селекція відібрала НЕ позбав совість, а й будь-які ознакой елементарної національної гідності. Зато з нахабно брехнею на фоні дебільно-простакуватого вирази добродушності необтяженого особливая інтелектом вирази Обличчя все в порядку.
Брешуть, Наприклад про ті, что Вчені українських вишів підтрімують проект закону "Про засади ДЕРЖАВНОЇ мовної політики" под номером 9073. Мало брехні місцевого уровня? Війдемо на міжнародний: збрешемо, что цею законопроект Повністю схваліла Венеціанська комісія.
А скільки нужно з'їсти апят (гриби, что ростут на П'ЯТЬ) для Отримання стійкого галюцінаційного ЕФЕКТ под назв "українізація"? Більше 20 років Діє цею психотропних продукт на уяву замурзані колісніченків. Чі, може, це под впливим природнього (від народження) стану?
Та стратегічною метою замурзані колісніченків є втягування украинцев до проекту под назв "русскій мір". Із зрозуміліх причин робиться історична прив'язки Русі з центром у Києві до держави з не так давно вигаданою Назв Московська Русь. При цьом замовчується Існування других Русею. Та треба ж знаті, Наприклад, что частина Швеции справді звалася Русею. А стандарти життя, до речі, на ділянці упляндського Побережжя Балтики однозначно пріваблівіші ніж На берегах Гніловод-ріки (Масква-рєкі - мовою тамтешніх тубільців).
Тож Трохи історічної ІНФОРМАЦІЇ про Русь для замурзані у доступному для них вікладі НЕ Завада. Зокрема з посилання на агентство Першого українського євроінтегратора Нестора-Літописця.
Аджея розміщує Нестор Батьківщину дерло русів там де зараз находится держава Данія. Саме в ті Веселі часи мешканці Данії (українською мовою - дуньчікі, даньці) полюбляли назіваті собі "рус", что в перекладі означає "Весляр". І полюбляли смороду займатись Професійним шопінг-туризмом на просторах прібережної Європи та Африки. А после важкої роботи веслярів гарно и вінахідліво відпочіті на тодішніх курортах. Колі в одному з туристичних містечок Сіцілії власникам готелів відмовіліся прійматі Чергова групу турістів-веслярів и зачин Міські ворота, то ті вігадалі, что їхній екскурсовод помер, а перед смертю Вислова бажання похрестітіся в місцевій церкві. Довірліві предки нінішніх мафіозі впустили всю туристичну делегацію разом з ТУРИСТИЧНО інвентарем до міста. У церкві покійнік воскрес и туристичних гарно провели запланованій відпочинок.
У давніх хроніках згадується кілька разів екскурсовод на имя Рорік, Який БУВ братом дуньського короля Геріольда. Спеціалізувався цею Рорік на екскурсіях в північні краї франконської держави. Щоб звільнітіся від безперервніх візовіх непорозумінь, бачивши Йому Людовик побожность "шенген" на край Фрізію. Якийсь годину поводівся Рорік Чемна, альо Згідно ставши далі непокоїті Франконію и его року 850 Вигнан з краю. У Данії зібрав ВІН новіх турістів І знову прийшов у Фрізію. Року 855 его в другий раз Вигнан. Рорік тепер прийнять Віру ХРИСТИЯНСЬКА, альо НЕ облішів шопінг-тури на християнські землі. Около року 862 писав до нього архиєпископ ремській: "Ті, брате, охрестівся, альо накладаєш з поганців, явно и потайки, проти християн. Царства небесного саме хрещення тобі НЕ пріспоріть ".
Очевидно ця настанова просвітіла Роріка и змусіла его розпочаті підпріємніцьку діяльність в царіні зеленого туризму бо в ТІМ ж часі року 862, запанував, за Нестором, Якийсь Рурик у Новгороді (в скандинавських словах Кожне акцентовані (довге) "о" звучало в Нестора после дуньської вімові через "у" - Рурик) **. Хочай ще декілька поколінь его предків полюбляли Махато веслами НЕ позбав по Дніпру з притоками.
"Повість врем'яних літ" *** донесла до нас Прекрасні ісконно русскіє імена дерло Київських русів-веслярів:
"У літо 6420 [912]. Надіславши Олег мужів своих Встановити мир і заключіті договір между греками и руссю. І пославши Запропонувати основу іншого договором [копію Попередня], что БУВ за тихий же царів - Лева и Александра.
"Мі від роду руського - Карли, Інегельд, Фарлоф, Веремуд, Рула, Гуді, Руальд, Карн, Фрелав, Рюар, Актеву, Труа, Лідульфост, Стемір - послані від Олега, великого князя руського, и от усіх світліх бояр, Які под его рукою, до вас - Льова, и Олександра, и Костянтина, великих у бозі самодержців, царів грецьким, - на Зміцнення и засвідчення багатолітньої любові между християнами и руссю за Бажаном и з наказу наших князів и всех, что под его рукою Живуть на Русі ".
После повернення з Чергова подорожей по візначніх місцях Причорномор'я до Самбатас (місце збору човнів - це в перекладі з мови русів), а по нашому Киева, веслярі до Чергова туристичного сезону розходу на так назвами Нестором полюддя. Маю підозру, что онанізмом там смороду НЕ ВСІ Займаюсь и через 33 роки среди суто германських імен русо-туристо появилися Перші слов'яноподібні імена:
"У літо 6453 [945]. Прислали Роман, и Костянтин, и Стефан послів до Ігоря, щоб відновіті Попередній світ. Ігор же говорів з ними про мир. Надіславши Ігор своих мужів до Романа. Зібрав Роман своих бояр и сановніків. І привели руських послів, и звелілі їм Говорити и писати на хартію Сказання обома [сторонами] відповідно попередня мирному договору, Укладення за царів Романа, и Костянтина, и Стефана, христолюбивих владик:
"Мі, від роду руського після І купці, Івор, посол великого князя Руського Ігоря, и іншії послі: Вуефаст від Святослава, сина Ігоревого, Іскусеві від княгині Ольги; Слуда від Ігоря, небіж Ігорів Уліб від Володіславля, Каніцар від Предслави; Шігоберн, Сфандр від Улібової жони, Прастен, Турдуві, Лібіар, Фастів, Грім, Сфірків, Прастін, Якун, небіж Ігорів, Карі, Тудків, Карші, Тудорів, Егріерлісків, Войстів, Іків, Істр, Яміндів, ятвягів, Гунарів, Шібрід, Алдан, Колклеків, Стеггієтонів, Сфірка, Алвад, Гудів, Фудрі, Тулбів, Мутор, Утін, купець Адун, Адолб, Ангівлад, Уліб, Фрутан, Гомоль, Куці, Еміг, Турбрід, Фурстін, Бруні, Роальд, Гунастр, Фрастін, Інгельд , Турберн, и другий Турберн, Уліб, турбо, Моні, Руальд, Свін, Стир, Алдан, Тілій, Апубкар, Свій, Вузелів, Ісінько, Бирич, - посланії від Ігоря, великого князя Руського, и от усіх князів, и от усіх людей Руської землі. І від них заповідано поновити старий світ, підступом ненависник добра и враждолюбця - диявола - порушеннях вже Багато років, и зміцніті любов поміж греками и руссю ".
Як виходе за Нестором Ванюхамі и Пєтрухамі в Русі не пахло. Зато пахне зараз. Особливо замурзані колісніченкамі.
* Карін Ф.Г. Лист к'Ніколаю Петровичу Ніколева, про преобразітеля россійского мови на випадок преставленія Олександра Петровича Сумарокова. М. 1778.
** Омелян Партицького. Скандинавщина в давній Русі. Друкарня Тов. ім. Шевченка. Львів, 1887.
*** Повість врем'яних літ: Літопис (За Іпатськім списком) / Пер. з давньоруської, післяслово, комент. В. В. Яременка. - К.: Рад. письменник, 1990.