Почім ревальвація для народу?

Газовий слід

Як виявилося, механізм цієї "псевдоревальваціі" був запущений ... "газовою" війною, а точніше усуненням посередника-імпортера "УкрГаз-Енерго". 26 березня перший заступник голови Нацбанку Анатолій Шаповалов заявив журналістам, що регулятор дозволив НАК "Нафтогаз України" купувати валюту на міжбанківському ринку для оплати імпортованого газу без наявності відповідного контракту. "Газ споживається, заборгованість росте, а валюта не купується, - пояснив він. - Виходить викривлення ринку". Джерело в НБУ пояснило, що ринок очікував 20 і 21 березня традиційного виходу "УкрГаз-Енерго" з покупкою валюти на міжбанк, але очікуваної пропозиції гривні не було. Саме тому курс долара 19 березня на міжбанку пробив психологічну позначку 5,0 грн / $, досягнувши 4,99 грн / $.

Подальше падіння курсу долара на міжбанку в 20 - 21 березень призвело до різкого зниження курсу валюти в обмінних пунктах у вихідні дні - до 4,7 / 4,9 грн / $. За даними інформаційно-дилінгової системи UkrDealing.com, мінімального значення курс долара на безготівковому ринку досяг 25 березня вранці - 4,82 грн / $. Втім, в той же день в обід курс стабілізувався до 5,0 грн / $. Відзначимо, що правління НБУ, яке могло дозволити "Нафтогазу" купувати валюту, не маючи контрактів, відбулося також саме у вівторок. Всі ці дні офіційний курс гривні був незмінним - 5,05 грн / $.

Прес-секретар "УкрГаз-Енерго" Віталій Кисіль підтвердив, що компанія не виходила на ринок зі значною пропозицією гривні, оскільки з січня не отримувала валюту як оплату за поставлений газ з боку свого основного контрагента - "Нафтогазу". Таким чином Нацбанк, дозволивши "Нафтогазу" купувати валюту, не маючи документального підтвердження, для яких цілей йде закупівля, пішов на порушення законодавства, але зняв напруженість з ринку.

При цьому заява члена спеціальної контрольної комісії з розслідування ситуації на газовому ринку Верховної Ради Василя Кисельова досить спірні. На його думку, змушуючи НАК "Нафтогаз України" не розраховуватися з RosUkrEnergo і "УкрГаз-Енерго", Юлія Тимошенко намагалася штучно ревальвувати гривню. "Це, знаєте, була така спроба, що називається, отримати подвійне задоволення - змінити схему постачань, а заодно і зміцнити гривню. Те, що це боляче вдарило по економіці, і в цілому викликало потрясіння на ринку газу, нікого не хвилює", - заявив пан Кисельов. В умовах, коли ні Нацбанк, ні уряд, ні Президент не заявляли про підготовку можливу ревальвацію, а дії НБУ, нехай і недостатньо активні, все ж спрямовані на подальше утримання курсу, підозри про те, що зміцнення гривні - це самоціль Тимошенко, виглядають не дуже обгрунтованими.

Повторимося, мета тут - зміна газових схем, а "псевдоревальвація" - лише побічний ефект.

"Ощадбанк" теж у справі

Однак неприємна для населення валютна історія на одному лише газовому посереднику не закінчується. Бо не тільки ця "священна місія" - ліквідація посередників лягла на тендітні плечі Леді Ю. Адже є ще й повернення знецінених вкладів. Як і дивно, "зелений змій" (долар) стикнувся і з цієї PR-кампанією. Публічні обіцянки прем'єр-міністра відновити справедливість у виплаті компенсацій вкладникам Ощадбанку СРСР (у зв'язку з падінням курсу долара на готівковому ринку при обміні $ 198,02 вони отримували по 930-950 грн) завдали серйозного удару по "Ощадбанку". Обізнане джерело в правлінні повідомив про те, що після виступу прем'єра у начальників обласних управлінь держбанку відбулася селекторна нарада з топ-менеджерами банку, на якому останнім дали вказівку викуповувати видані вкладникам Ощадбанку СРСР долари за курсом 5,05 грн.

Голова правління "Ощадбанку" Анатолій Гулей не захотів підтвердити або спростувати цю інформацію. Також він не відповів на запитання, яку кількість доларів, призначених на виплату компенсацій, перебуває зараз на рахунках "Ощадбанку". Якщо відштовхуватися від даних держбанку за 22 лютого, то покладену компенсацію не отримали близько 1 млн вкладників Ощадбанку СРСР. Тобто на рахунках "Ощадбанку" може перебувати до $ 200 млн, які доведеться купувати по 5,05 грн. Оціночні збитки держбанку від проведення операцій за завищеним курсом, виходячи з оцінок, проведених 25 березня, становили 15 млн грн.

Це серйозна проблема для менеджменту, якщо врахувати, що компенсацію цих збитків уряд може провести лише в кінці бюджетного року, а відповідати за виконання бізнес -плану перед наглядовою радою голові правління доведеться набагато раніше. Ну, а далі ми вже знаємо: на допомогу "Ощадбанку" 26 березня прийшов Мінфін - після чергової селекторної наради з НБУ останній дозволив НАК "Нафтогаз України" купувати валюту на міжбанку без наявності контрактів на імпорт газу. НАК відразу прийнявся скуповувати долари на міжбанку, в результаті чого курс долара на безготівковому і на готівковому ринку відразу підскочив.

Таким чином, Кабмін, крім ігор з ізоляції газових посередників, ще й переніс збитки від операцій із завищеним курсом гривні з "Ощадбанку" на "Нафтогаз", який, за традицією, все стерпить ...

Стабільність - не завжди благо

Однак все це, строго кажучи, до самої суті курсового питання належить остільки оскільки. У вітчизняній фінансовій системі існує серйозна макроекономічна проблема на рівні принципів та підходів: жорстка прив'язка гривні до американського долара. У результаті офіційний курс американської валюти по відношенню до гривні аж до середини березня залишався незмінним вже майже три роки - 5,05 грн / $ 1. Таку політику проводить Нацбанк України - його рішенням щодня встановлюється офіційний курс гривні до долара. Для того ж, щоб ринковий курс гривня / долар на міжбанківському валютному ринку настільки довгий час був на єдиному рівні, НБУ "гасить" підвищена пропозиція однієї з двох валют інтервенціями інший. Свого часу введення такої курсової політики позиціонувалося як благо для українців - захист від нестабільності, яка добре запам'яталася з 1990-х років.

Однак з тих пір багато чого змінилося. Ось уже два роки на світових ринках слабшає долар і зміцнюється євро. Станом на 30 жовтня 2006 р. на світовому валютному ринку євро коштував $ 1,3272, на 30 жовтня 2007 - вже $ 1,4421, а в рекорд березня поточного року - $ 1,6.

І в цій ситуації прив'язка гривні до долара викликає все більший подив не тільки у експертів, але навіть у обивателів: для них дорожчає ряд товарів і послуг. 3,7-4,9 грн / $ 1 - така, за оцінками ряду економістів, справедлива ціна гривні. Згідно з "індексом Біг Мак" - загальновизнаного мірила вартості валют, в якому курс вираховується виходячи їх вартості гамбургера, - долар в Україні взагалі повинен коштувати 2,71 грн. Але українські чиновники поки що (і то - на рівні намірів) готові підняти курс гривні лише до 4,9 грн / 1 $.

Що принесе ревальвація?

Бурхливі 1990-ті з їх валютними коливаннями наклали глибокий відбиток на психіку українців. У підсумку, незважаючи на наявність в обороті більше 11 років власної валюти, безліч розрахунків усередині країни бізнес як і раніше проводить з оглядкою на курс гривня-долар. Сумніваєтеся - відвідайте будь-який з інтернет-сайтів з пошуку роботи. Ставки більшості вакансій вказуються в у.о., під якими в більшості випадків розуміється американський долар. Не секрет адже, що левова частка роботодавців з сегменту малого та середнього бізнесу виплачують зарплати співробітникам у гривні, але за поточним курсом НБУ, рідше - у гривні за "власним" курсом, що затверджується керівництвом компанії.

Залежно від тонкощів корпоративного курсоутворення реальні зарплати громадян, які отримують повністю або частково зароблені кошти в конвертах, у разі зміцнення гривні, скажімо, до рівня 4,9 грн. / $ 1 можуть зменшитися на 3-6%. Здавалося б, суми втрат незначні, але психологічно - це дуже неприємний момент.

Як будуть вести себе в цьому випадку власники підприємств - велике питання. Частина роботодавців напевно запропонують співробітникам зафіксувати оклади в гривні. Де-факто це означатиме їх збільшення в перерахунку на у.о. Так, швидше за все, надійдуть підприємці, чия діяльність внутрішнім ринком і обмежена. А ось суб'єктам ЗЕД, доходи яких формуються в умовних одиницях, буде над чим поміркувати. Офіційно ніхто з експортерів не зізнається, що буде знижувати зарплати, щоб компенсувати свої втрати від ослаблення долара. Оскільки оклади на таких підприємствах прописані в гривні, їх зменшення відбуватиметься побічно - шляхом зниження сум надбавок, премій, за рахунок яких формується не менше 20% остаточної суми, одержуваної співробітниками.

Найбільш же комфортно в разі ревальвації гривні почуватимуться співробітники тих підприємств, чиє керівництво вже перевело систему оплати праці в національну валюту, відмовившись від прив'язки до у.е., та до того ж ще й повністю легалізувало ці виплати. Як правило, це великі компанії, чия виручка від реалізації товарів і послуг надходить у гривні. "Коливання валютних курсів не відіб'ються на наших компенсаціях співробітникам", - сказала Світлана Кучерова, начальник департаменту мотивації та оцінки персоналу компанії "Київстар Джі. Ес. Ем ". А в "ТНК-ВР", де зарплати також виплачуються виключно в гривні, заступник директора департаменту з управління персоналом і соціальних питань ТОВ "ТНК-ВР Україна" Світлана Парова повідомила буквально наступне: "У зв'язку з коливаннями курсу долара зарплати зменшитися не можуть, оскільки це заборонено законодавством України. Оклади залишаться на колишньому рівні ".

З усього обсягу імпортованих в Україну легкових автомобілів, меблів, побутової техніки 45-55% припадає на продукцію з ЄС. Ці товари, внаслідок зростання курсу євро, тільки за 2007 подорожчали в середньому на 7-12%. "Вартість Skoda Superb за три місяці зросла на $ 4 тис. Якщо так буде тривати й далі, європейські марки в Україні почнуть втрачати цінову конкурентоспроможність порівняно з азійськими автомобілями", - говорила ще в листопаді маркетолог "1-го Автоцентру Skoda" Анна Любась.

Якщо українська влада зважаться зміцнити гривню, то теоретично всі автомобілі, холодильники, телевізори і мікрохвильовки європейського походження в Україні в перерахунку на гривню мають подешевшати. Але це припущення справедливе лише відносно автомобілів, ціни на які салони найчастіше вказують в євро - таким чином дилери страхують себе від курсових коливань. На відміну від них, продавці побутової техніки та електроніки ціни на свій товар виставляють у гривні. Чи варто очікувати від них прихильності у вигляді зниження цін внаслідок здешевлення євро щодо гривні - сказати складно.

Загальновідомо, що зміна цін у бік підвищення відбуваються легше, ніж у бік зниження. Це явище в економіці охрестили "ефектом храповика" (походить від назви пристрою в механіці, що не дозволяє колесу проворачиваться у зворотний бік). Українські торговці в даному випадку нічим не відрізняються від своїх західних побратимів, які не бажають втрачати навіть частина рентабельності. Прояснити ситуацію з приводу впливу курсу більшість мережевих супермаркетів техніки відмовилися.

Не подешевшають і товари з країн, валюта яких теж зміцнилася, як і євро, по відношенню до долара. З таких країн одна лише Росія забезпечує 25-30% нашого імпорту. Ми закуповуємо там нафту і нафтопродукти, мінеральні та сільгосппродукти, будматеріали. Тільки вартість тамтешньої продукції збільшується не при перерахунку валюти в гривню, а спочатку, при формуванні ціни на товар: з зміцненням валют щодо долара ціна продукції в американській валюті зростає. Якщо гривня зміцниться, нафту для українських НПЗ і бензин як вироблений з неї, так і імпортований безпосередньо з Росії, не стануть дешевше. Адже тут в ціноутворенні набагато важливішу роль грають інші чинники (наприклад, світові ціни). І якщо ціни ці на "чорне золото" зростають, то і ціна бензину в Україні піднімається, незалежно від того, зміцниться українська валюта чи ні.

Подорожчання євро вдарило по гаманцю 3-4 мільйонів туристів - саме стільки українців в 2007 році відвідали європейські країни, залишивши там на 5-10% (виходячи із зростання євро по відношенню до долара з початку минулого року) більше грошей, ніж могли б, якщо б гривня коштувала справедливо. Тому сувеніри, екскурсії і готелі вітчизняним туристам в разі зміцнення гривні до 4,9 грн. / 1 ??$ обходитимуться дешевше на 3%.

Якщо гривню зміцнять, українці стануть менше витрачати грошей на обслуговування доларових кредитів. А наші співгромадяни запозичують найбільш охоче якраз у доларах - такі кредити займають до 80% у загальному обсязі споживчих кредитів. Оскільки дохід у гривнях, позичальники будуть витрачати на 3% менше грошей на покупку суми, необхідної для платежу по кредиту. Але банкам-то доларові ресурси почнуть обходитися дорожче, і, по ідеї, банки повинні закладати в свої фінплани компенсацію цього подорожчання. Але підвищувати фіксовані ставки по кредитах вони навряд чи будуть. "Підвищення ставок по валютних кредитах можна не боятися", - поділяє цю думку і голова правління банку "НРБ" Владислав Кравець. За його словами, на розмір кредитної ставки впливають інші чинники - насамперед вартість пасивів (міжнародних запозичень, валютних депозитів).

Підводячи підсумки впливу курсових коливань на бюджет української родини, переваги від зміцнення гривні бачаться великими, ніж можливі втрати. У гіршому випадку частина українців втратять 6% на зарплаті при зміцненні гривні. Але, як показало опитування роботодавців, багато компаній не збираються погіршувати персоналу умови оплати. Однак навіть для втратили 3-6% в зарплаті українців вигоди перевищать витрати. Адже поки гривня залишається на нинішньому рівні, їх витрати продовжують рости, а зарплата залишається тією ж самою. А при зміцненні гривні ціни на окремі (але найдорожчі, наприклад, автомобілі) товари знизяться до 12%. А на ще ряд товарів і послуг, зазначених вище, ціна рости перестане.

Ревальвації ніхто не хоче

Динаміка минулого тижня на валютному ринку свідчить про поступове повернення курсу "на круги своя": все йде до того, що "зелений" повернеться у звичні межі. Новини з міжбанку і цифри в обмінниках кажуть про короткостроковість "псевдоревальваціі". Насправді, мало хто зацікавлений у зміні курсу, адже в Україні долар - як і раніше головна резервна валюта, і євро, не кажучи вже про інших, не може скласти поки американцеві конкуренцію ... Тому в найближчому майбутньому, враховуючи також принциповість Стельмаха в цьому питанні , очікувати ревальвації не доводиться. Згідно з останніми заявами керівництва Нацбанку, найближчим часом змін у курсовій політиці не буде. Неприпустимість ревальвації пояснюють умовами дефіциту платіжного балансу. А таку необхідну прив'язку до кошика валют зараз називають малоймовірною: абсолютна більшість кредитів, які беруть українські підприємства, розрахунків та переказів проходять в доларах.

Але на прийняття рішення про ревальвацію може вплинути єдина позиція з цього приводу Президента і уряду. Джерело в Нацбанку на умовах анонімності повідав таке: "Кабмін не хоче брати на себе відповідальність щодо інфляції. Володимира Стельмаха, звичайно, просять провести ревальвацію, але змусити не можуть. Вона відбудеться, якщо Кабмін і Президент скажуть, що це - єдиний шанс".