Блог | Чому не ростуть рейтинги опозиції

Це - найбільш болюча тема для будь-якої політичної сили. На словах політики завжди готові виступити за прихід у політику "нових людей", якість яких аж ніяк не зрозуміло, і далеко не гарантовано в порівнянні з тими ж "ветеранами".

На ділі, незважаючи на всі калібрувальні зусилля, застосовані рухом "Чесно", жодна з прохідних партій не пішла на якісь радикальні кроки. Не зробила цього і Партія регіонів, і "об'єднана опозиція" Батьківщина "(ВЗБ). Якщо перша не відчуває потреби в кадрових ротаціях, то конкуренція за місце в другій попросту виключила появу нових облич.

Партія регіонів

В основі передвиборної кампанії Партії регіонів лежать соціальні ініціативи Президента Віктора Януковича. У підтексті читаємо - так, в країні багато проблем, але Партії регіонів є що продемонструвати, а опозиції нічого; подивіться, що нам вдалося зробити за останні два роки, коли глава держави, уряд і парламент працюють разом. Це пояснює, чому в партійному списку, та й серед мажоритарників ПР відбулися невеликі зміни: мається на увазі, що є політична лінія, а кадри, які її реалізовуватимуть у парламенті більш-менш влаштовують.

Об'єднана опозиція

У партійному списку ВЗБ відбулися, навпаки, тектонічні кадрові зміни. Це ще її щастя, що журналісти поки не звернули пильної уваги і не видали обгрунтований компромат на ту його частину, яку формував пан Яценюк. На списочників з "Фронту змін", заради яких із пробігу "списали" Володимира Філенка, Андрія Шкіля, Романа Зварича, Юрія Кармазіна, Олександра Бондаря, Юрія Ключковського.

"Темні конячки"

Невідомі для журналістів і для громадськості люди у списку ООБ плюс відсутність ефекту новизни: ось головні відмінності виборів-2002 від виборів-2012, в яких брав участь блок "Наша Україна-Народна самооборона", попередник ООБ. Дійсно, перелік перших номерів в списку ВЗБ збігається з першою п'ятіркою НУНС 2007 року. Це Арсеній Яценюк, В'ячеслав Кириленко, Анатолій Гриценко, без ув'язненого Луценка і Катеринчука на окрузі.

Але "темних конячок" у списку "Батьківщини" в в 2002 році не було взагалі, а в НУНС було менше. Владислав Атрошенко, Юрій Артеменко, Василь Бартків, Віктор Капустін - ось перелік тих, про політичні погляди яких журналісти в ті часи практично не знали нічого.

У нинішньому списку ВЗБ таких "неописаних" у ЗМІ набагато більше. Нам відомо, що Яценюк привів у нього власника хлібокомбінатів і молочної компанії "Волошкове поле" Олександра Табалова, президента ТОВ "Вініл" Леоніда Сергієнка, що володіє власним катером і вертольотом. Але про їхніх політичних переконаннях що не відомо нічого, як і у випадку з Максимом Бурбак, вся заслуга якого в спільному з Яценюком "безтурботне дитинство".

Ні новизни і від лідерства Арсенія Яценюка

8 вересня 2012-го з'явилася соціологія "Research & Branding Group", за якою за Партію регіонів готові проголосувати 21% від усіх опитаних і 27% від тих, хто точно або швидше візьме участь у виборах. За ВЗБ - 15,4% від усіх опитаних і 20,4% тих. Розрив між лідерами - 6%. За опитуванням конкурентів "RBG", фонду "Демократичні ініціативи" та центру Разумкова, за "регіони" готові голосувати 28,1%, а за ВЗБ - 25,6% - стільки ж, скільки і в червні. Розрив за цим опитуванням менше, але і ці соціологічні центри змушені констатувати: рейтинг ВЗБ не росте. До речі, порівняно з опитуваннями "Демініціатив" в лютому 2012 року, рейтинг ВЗБ "Батьківщини" впав.

Спрацювало два фактори - об'єктивний і суб'єктивний.

Об'єктивний фактор

Як попереджали соціологи з тих же "Демініціатив" ще в своєму квітневому опитуванні, якби "Батьківщина" і "Фронт змін" пішли на вибори порізно, то вони в результаті разом набирали б на 3% більше. Втім, політтехнологи ВЗБ вважають таку оцінку оптимістичною. На їх думку, в такому випадку "Батьківщина" і "Фронт змін" поливали б один одного не духами, і невідомо, скільки б набрали взагалі.

Суб'єктивний фактор

Це - лідерські якості Арсенія Яценюка, а точніше - їх відсутність. Я чув від політтехнологів БЮТ думка, що краще нього на першого номера списку все одно нікого не було. Навіть якщо це правда, то вона нагадує пропозицію зробити Олександра Турчинова мером Києва від Юлії Тимошенко. Мовляв, "Турчинов найкраще, що у БЮТ є".

Особисті бійцівські якості Яценюка значно слабкіше, ніж навіть у його попередника по лідерству у правих - Віктора Ющенка. І це теж доводить порівняльний кампанії аналіз 2002-го і 2012 років.

Порівняльна соціологія

За три місяці кампанії 2002 року (один полувиходной), з 9 січня, коли Ющенко оголосив про створення блоку "Наша Україна", до 31 березня, коли відбулися вибори, йому за рахунок особистого рейтингу вдалося додати своїй політичній силі 5% голосів. За шість місяців кампанії 2012 року, два з яких можна вважати полувиходнимі, Яценюку вдалося додати ВЗБ аж 1%.

Різницю в потенціалах лідерів правих соціологічні служби зафіксували і в президентських рейтингах Ющенка і Яценюка. У першого в січні-березні 2002 року, за опитуваннями центру Разумкова, він не "падав" нижче 25%, у другого, за опитуваннями, КМІС, нині не перевищує 12%.

До питання про визнання виборів і про будещем ВЗБ

Будь-які вибори, які ВЗБ не виграє, вона автоматично оголошує "нечесними" і "сфальсифікованими". Втім, те, що Яценюк "не тягне" на "першого номера" опозиції, стане зрозуміло багатьом в ВЗБ. І тоді неминучим стане зіткнення Миколи Мартиненка, який працює у Яценюка головою, з іншими людьми, які скажуть: "а чому б не Кличко?". Знайдуться і третій, які запропонують попрацювати над Олегом Тягнибоком.

Загалом, я прогнозую сеанс колективного самопожирання, трайбалізму під ритуальну мантру "Свобода Тимошенко!"

На іншій чаші ваг - позиція влади, яка, природно, зацікавлена ??у визнанні виборів.

Але не тільки влади. Ніхто з тих, хто в ці дні витрачає на вибори чималі гроші, мажоритарники і мільйонери у всіх списках, не прийде в захват від перспективи визнання їх нелегітимними. Адже це автоматично означає, що рано чи пізно треба проводити нові вибори. А значить - колишні витрати списати і знову витрачати на вибори гроші. Наші майстри мистецтва можливого не люблять непродуктивних витрат, викинутих на вітер.