Блог | Одружив сина-солдата...
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Сьогодні передчасно, за три години, одружив одного зі своїх прийомних синів.
На жаль, це не кіно мого дитинства про війну... Це саме вона, проклята... Власне персоною...
Все - точнісенько як в дідівських фільмах. Наказ. Бігом в РАЦС із коханою. Штампик у паспорті. Молитва. І скромний вечір із родиною за нашвидкоруч приготованою вечерею...
Вранці він відбуває. Убуває надовго. На скільки - незрозуміло. І не можна сказати, куди саме.
А ще, в його випадку, не можна навіть викласти святкові фото...
Як співалося в старій, знову-таки в дідівській пісні - "Когда-нибудь мы вспомним это... И не поверится самим".
Читайте: Ніч початку кінця війни
Тільки п'ять годин тому дізнався цю новину - і "під руку", одразу після цього, попалися (телефоном) російські журналісти... Упевнений, що вони не ризикнуть пустити в ефір все те, що я їм сьогодні сказав. Та й не зрозуміють, напевно, до ладу, про що я...
І тим не менше... Зі сльозами на очах - вітаю, синуха!!! Ти розумник... І у тебе, і у твоєї коханої все буде добре!
Ми неодмінно переживемо все це! Ти тільки пам'ятай, що нам обіцяв...
А слово ти завжди вмів тримати...