Зірка серіалу "Західне крило" Джон Спенсер: актор з українським корінням, який став світовою знаменитістю
Опинившись на вершині, Спенсер не забував, з якого середовища вийшов
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Для цього потрібно розуміти саму психологію українців. Вони ніколи нікому з "начальників" не вірили. Постійне знаходження в окупації (то під Австро-Угорщиною, то під Польщею, то під Османської держави, то під "совдепією" навчило їх "десакралізовивать владу". Вони точно знають, що "влада не від Бога", а від того, у кого більше хитрості і зброї. У них не виникає гамлетівських дилем: "Якщо не Янукович, то хто?" Отамана здавна вибирали гласно, на віче, під крики "Любо". Але також гласно могли і прогнати під обурене "Геть!". Останні події 2004 року. Оксамитова революцію. Знову зрада. Тож тепер Майдан не вірить нікому. Ставлення до т.з. опозиції Яценюк-Кличко-Тягнибок всі три місяці було від знущального до обуреного. Саме слово "опозиція" стало непристойним, як мат. Коли 21 Лютий три "опозиціонера" ??натхнені повернулися з переговорів з Януковичем (після десятків убитих, кривавої розв'язки), зайшли на сцену і спробували щось сказати, їм не дали. Люди не розуміли, як могли ці "опозиціонери" тиснути руку людині, якщо вона в крові "Небесної сотні". Юля Тимошенко відразу після тюрми примчала на сцену Майдану. Розповідають, початку: "Я вам гарантую ... А ви повинні ...". Як тільки Майдан почув, що він щось повинен Юлі більше слухати її не стали. І ось тепер Майдан підозріло дивиться, як засідає та ж сама Верховна Рада, яка тільки нещодавно прийняла залпом "драконівські закони", як відключили сцену (нібито немає бензину для генератора, який працював навіть, коли "Беркут" взяв у кільце жменьку людей в 2000-3000 осіб). З яким зволіканням приводяться в дію заходи щодо захисту країни від військового вторгнення. Як по суті кинули напризволяще військових ЗС України у Криму. Як повільно йде т.зв. люстрація. У судах засідають ті ж судді, що судили ще вчора майданівців. У внутрішніх військах - ті, хто стріляв по захисникам Майдану кілька днів тому і з якими сотням Майдану закликають об'єднатися, щоб створити загальну "Національну гвардію". Як Майдан, по суті "зливають" ті, які ще вчора годинами простоювали на сцені і кричали що -то гучне і патріотичне. "Україна, вставай! Україна, вставай!" Де вони? Яценюки, клички, тягнибоки ... Майдан не вірить. Майдан хоче побачити, що реформи в країні не тільки почалися, а стали незворотними. Що корупціонери сидять, в силових органах адекватні люди, суди оновлені. Майдан не розуміє, чому таку прекрасну майданчик прямої народної демократії нова влада хоче "зачистити". Тому Майдан стояв, стоїть і стояти буде. Будучи на Майдані, я запитав одного старожила: "Ну, добре. Але вічно-то стояти ви тут не будете ? Коли-то Майдан закінчиться. Барикади приберуть. А раптом потім новий президент знову опиниться зрадником? " Відповідь була такою: "Тоді Майдан з'явиться знову. Протягом дня. І звати нікого не доведеться".
Опинившись на вершині, Спенсер не забував, з якого середовища вийшов