Блог | Чому Власенко не може визнати співпрацю БЮТ з Ridge Consulting?

Чому у Сергія Власенка не вистачає сміливості визнати співпрацю БЮТ з британською піар-контрою Ridge Consulting? Адже вони підтвердили фінансування з Турівській? Сергій Власенко написав нібито відповідь на мою статтю під назвою "Nemyrialeaks.com - зустрічна перевірка". Нібито відповідь, бо у Власенка вийшла навіть не репліка, а якась ремарка. Відповідь припускає наявність аргументів, які доводять якийсь тезу. У Власенка це не вийшло. Я здійснив спробу проаналізувати масив інформації, що з'явилася на сайті nemyrialeaks.com на предмет відповідності дійсним обставинам, тобто, наскільки звіт про виконану роботу, розміщений на цьому сайті відповідає публікаціям на користь пані Тимошенко, що з'явився в західній пресі. Що у мене вийшло, кожен може прочитати у моїй статті, повернувшись до її тексту. Суть аргументів Сергія Власенка Репліка Сергія Власенка, по-суті, зводиться до двох речей. 1. На сайті розміщені підготовлені "свідомо правильні" інформації, "фальшивки", як каже Сергій Власенко. Ці інформації потім починають обговорювати "з використаних піховшеків (вибач, Слава)". 2. "Якщо" місцевої артілерії "не вістрачає, смороду залучають" всесвітньовідомі ЗМІ "на кшталт" Berliner Tageszeitung ", якові в самому Берліні Може хто и знає, а може й ні". 3. Потім Власенко якось переходить до нібито замовникам всієї цієї кампанії, яку він називає "групою Портнова". 4. На закінчення Сергій Власенко наводить текст, який про "Berliner Tageszeitung" нібито написали в "Шпігелі" і ставить риторичне питання - "Слава, ти ж" Шпігелю "довіряєш?". Про те, чи можна довіряти ЗМІ З вашого дозволу, я з нього і почну. Сама постановка питання про те, чи довіряє хтось, в даному випадку я, якомусь засобу масової інформації, наприклад, шановному "Шпігелю" - хороша для недоростків від журналістики, будь-якого віку, включаючи пенсійний. Я з повагою ставлюся до юридичної професії Сергія Власенка, не коментую його юридичні повороти мізків, але прошу не влазити в журналістську роботу. Чи не задавати питання: "Слава, ти ж" Шпігелю "довіряєш?" Така постановка питання годиться для соціологічних опитувань населення України, яке не звикло рефлексувати над змістом інформації. Вона годиться для студентів розплодилися по всій країні факультетів журналістики, для початківців журналістів. Правильна постановка питання - серйозний журналіст, аналітик не повинен, не має права довіряти, зобов'язаний не довіряти ні одного засобу масової інформації. Читати - так, слухати - так. Перевіряти - все. Я ставлюся до "Шпігелю" з повагою, не меншим, ніж до британської "Таймс". Ось мої аргументи. 13 жовтня 2004, це гранично легко платника, британська газета "Таймс" вийшла зі статтею про вибори президента України, яку написав кореспондент "Таймс" Джеремі Пейдж. На першій сторінці, на підставі двох фотографій Віктора Ющенка, до і після того, що в той момент в Україні і на Заході вважали його "отруєнням", в статті робиться висновок - Ющенко дійсно був отруєний. Уявляєте, це марення, на підставі двох фотографій, видає британська газета "Таймс"?! Через 5 років ретельного розслідування Генеральна прокуратура України не змогла підтвердити версію отруєння Ющенка. Це твердження вважається недоведеним досі. Так "Таймс" помилилася? Або скажемо так, вона створювала Ющенко фальшиву репутацію? Перестав я після цієї статті довіряти респектабельної британської газеті, якою є "Таймс"? Вибачте, але я й раніше їй не довіряв. Я вважався, і вважаюся з тим, що в ній пишуть. Я з повагою до неї ставлюся. Але довіряти? Ні, довіри я не відчуваю ні до одного ЗМІ. Я вважаю, що професійний аналітик, професійний журналіст зобов'язаний не довіряти ЗМІ, а перевіряти їх зміст. Про публікації в "Шпігелі" Далі. Стаття в "Шпігель" присвячена нібито перипетій конкурентної боротьби між видавцями в Берліні. Я не можу нічого сказати з приводу змісту цієї статті. Мені невідомо нічого по суті описаних в "Шпігелі" конфліктів і у мене немає своєї точки зору з приводу цих конфліктів. Я допускаю, що все, сказане з приводу "Berliner Tageszeitung" в "Шпігелі" - правда. Я допускаю, що все, сказане про "Berliner Tageszeitung" в "Шпігелі" - брехня. Я допускаю також, що "Berliner Tageszeitung" використовує матеріали на nemyrialeaks.com в своїх особистих цілях. До теми моєї статті це не має ні найменшого відношення. Мені це байдуже. Чому? Найголовніше, і я про це написав у попередній статті. "Berliner Tageszeitung" зробила заяву про "проплачених послугах західних журналістів". Вони сказані не в правовій системі України, де навіть пані Тимошенко не отримала термін за неповагу до суду. Вони сказані в правій системі Федеративної Республіки Німеччина, що означає або згода з ними, або судовий процес, який відкриє багато невідомого нам про підкуп західних журналістів, де, як відомо, є взяткодаватель і взяткополучатель. "Berliner Tageszeitung" може бути серйозним виданням або таблоїдом , може не бути виданням взагалі. Це не має жодного значення. Має значення те, що "Berliner Tageszeitung" є юридично зареєстрованим в юридичній системі ФРН особою, на які повною мірою поширюються права та обов'язки за кожне висловлене слово. Далі. Передісторія публікації Мені нічого не відомо про існуючу "групі Портнова" і, тим більше , як про замовника або про необ-замовника всієї цієї комбінації. Я звернув увагу на nemyrialeaks.com після двох публікацій на "Укрінформі". Перша , від 6 листопада 2012 року, в якій говориться, що "спеціаліст зі стратегічних комунікацій британської PR-компанії Ridge Consulting Ніл Петті (Neil Pattie) підтвердив, що особисто виконував PR-роботу для партії "Батьківщина" у період до жовтня 2011 року, а також допомагав партії під час нинішніх парламентських виборів ". Друга , від 13 листопада 2012 року, що "науковий співробітник Центру з питань трансатлантичних відносин Школи перспективних міжнародних досліджень Університету Джонса Гопкінса Тарас Кузьо заперечує своєї співпраці з британською PR-компанією Ridge Consulting ". Я не вважаю, що "група Портнова", якщо вона дійсно існує, або хто-небудь ще в Україні може змусити фахівця зі стратегічних комунікацій британської PR-компанії Ridge Consulting Нілу Петті (Neil Pattie) підтвердити, що він займався роботою для Тимошенко, або Кузьо не заперечують роботи з Ridge Consulting. Після появи цих повідомлень стало зрозуміло, що реально існуючі люди підтвердили достовірність відомостей на nemyrialeaks.com. Це означає, що на сайті nemyrialeaks.com розміщені не "фальшивки", як каже Сергій Власенко. Це означає, що можна вивчати матеріал на nemyrialeaks.com. всебічно. Особисті випади Сергія Власенка щодо мене Мене не може зачепити вираз Сергія Власенка - ці інформації потім починають обговорювати "з використаних піховшеків (вибач, Слава)". За роки в українській журналістиці я чув про себе багато чого. Тому, хто боїться спеки, нічого робити на кухні, або в журналістиці. Завжди, в усі часи, коли не було бажання або було небезпечно обговорювати зміст, використовувався цей прийом - особиста дискредитація, мочилово, настройка громадської думки. Слава Богу, Сергій Власенко не є адвокатом Конгрегації у справах вчення про віру, відомої в Середньовіччі під назвою святої інквізиції. Тоді було ще два прийоми - відлучення від церкви і багаття. Я пройшов в українській журналістиці черга все. Особливо в 2004 році, коли був одним з трьох телевізійних журналістів, які з екрана телевізора, всупереч думці більшості виборців країни, з повною байдужістю до своєї подальшої долі наполягали - Ющенко не був отруєний. Двоє інших під тиском мінливого громадської думки, зламалися, пішли з професії. Тому я не здивований, тим, що сказав Власенко. Я здивований тим, що Сергій Власенко погодився це сказати. Він показав себе з дурною сторони. У моїй статті він не торкнуться, мова йшла тільки про Григорія Немирі. Ким Сергій Власенко доводиться Григорію Немирі? Наскільки я знаю, він не його адвокат. У такому випадку Сергій Власенко виглядає випадковим адвокатом, якого змусили це спростовувати. Якщо змусили, то чому? Або ж Сергій Власенко - "старший куди пошлють"? У такому випадку, це малошанована роль. Трохи про адвокатів. Я не дуже довіряю адвокату Власенко. Моє недовіру будується на анекдоті. Син-адвокат прийшов до батька-адвокату: - Тато, я виграв справу, яку ти вів 20 років. Привітай мене! - Це справа годувало нас 20 років! Вітаю ( Кажуть, що колишня дружина Власенка, стверджує: це його улюблений анекдот. Що означає така реакція БЮТ І останнє. По реакції Сергій Власенко я можу судити про правильність обраної теми. Значить, я потрапив в точку і, як говорили в армії, веду бойові дії в правильному напрямку. Адже якщо та чи інша опублікована інформація невірна, не зачіпає інтересів, то БЮТ її не коментує. Моє останнє запитання до Власенко: коли у вас вистачить сміливості визнавати свої помилки. Адже співпраця БЮТ з британською піар-контрою Ridge Consulting британці визнали і Кузьо підтвердив. А ви хочете сказати, що нічого не було, і вони - марсіани ((