Блог | Путін пішов з козирного туза

Путін пішов з козирного туза. Уже очевидно, що ДНР і ЛНР остаточно видихнули й ніякої перспективи, хоч військової, хоч соціальної, у них немає. Якщо припиниться допомогу російській армії, то політична і військова життя їх припиниться в самі найкоротші терміни. Чи не увінчалися успіхом і спроби путінської агентури почати в інших областях України широкомасштабну диверсійну діяльність. Щось вийде, але це будуть поодинокі успіхи, положення вони не змінять. Закрити проект Новоросія Путін теж не може з внутрішніх причин. Залишилося тільки посилювати військовий тиск, щоб отримати більш вигідні позиції на переговорах. Мінськ показує, що вони неминучі. Порошенко в цілому зберігає непохитність, газове ембарго теж не дає результатів. Залишилося тільки військове вторгнення. Дуже небезпечна гра. Тут напрошується паралель з розгортанням американських сил у В'єтнамі. Спочатку направили радників. Не допомогло. Потім один батальйон і авіацію. Потім не надто зрозуміле зіткнення з северовьетнамскими військовими кораблями і прийняття конгресом так званої "тонкинських резолюції". Зрештою, американський контингент досяг 50 тис. Осіб. Чим закінчилося, відомо. Воронка війни утягнула значну частину американської армії, стався розкол американського суспільства, який захворів в'єтнамським синдромом. З Росією відбувається щось подібне. Однак є й відмінності. Історія з начебто заблукала колоною показує, що російська армія не може розраховувати на перемогу. Більш того, її боєздатність вже зараз викликає питання, приймаючи на віру пояснення Кремля і міністерства оборони. Якщо командири колони могли заблукати при наявності компасів, карт і GPS разом з ГЛОНАСС, то їх кваліфікація викликає сумніви. Зрозуміло, що всі розмови про заблукалих не більше, ніж відмовки. Тому оцінимо те, що трапилося в інших аспектах. Чим далі в ліс, тим більше дров. Чим сильніше російська армія будуть втягуватися в бої в Україні, тим більшими будуть у неї втрати. Радянська армія в Афганістані втратила за офіційною статистикою 15 тис. Осіб. Насправді набагато більше. Російські правозахисники вже склали список 400 загиблих і поранених. І це при тому, що до недавнього часу масштабного вторгнення не було. Не дуже складно прогнозувати суттєве зростання втрат. Комітети солдатських матерів у Саратові, Санкт-Петербурзі і Ставрополі проводять прес-конференції, пишуть відозви та листи. Газета "Ведомости" вже звинувачує уряд у загибелі громадян і відкрито пише, що за це доведеться відповідати. Не випадково, що тільки 5% респондентів у Росії згодні з відкритим вторгненням. Для Путіна вкрай важливо зберегти свій високий рейтинг. Заради цього він піде на все. І тут на перший план виходить наскільки сильний відсіч може дати українська армія. Якщо втрати зростуть до неприйнятних розмірів і невдоволення родичів загиблих серйозно відіб'ється на рейтингу, то Путін почне відступ. Другий аспект вже чисто український. Як це не дивно на перший погляд, але багато чого буде залежати від результатів парламентських виборів. Якщо країна отримає консолідований з президентом парламент і не залишиться надій на розбалансування влади в країні, то й інтересу продовжувати агресію сильно поменшає. Були певні надії Кремля на просування Юлії Тимошенко як противагу президенту. Без цього продовжувати воювати для Путіна стане собі дорожче. Поки ж ми будемо свідками посилення військового тиску на Україну. Наявність зелених чоловічків в Донбасі показує, що розігруватиметься щось подібне кримському сценарієм. Тільки копія завжди гірша за оригінал.