У Молдові проросійський президент?

Голову партії соціалістів, який виграв вибори в Молдові, Ігоря Додона, не можна назвати проросійським, бо він намагається грати правонаціоналістичну роль. Так, він тяжіє до Росії, але він за суверенну Молдову, яка не належатиме нікому і не вступатиме в жодні блоки.

Саме тому не можна сказати точно, що Молдова або велика частина населення змінює орієнтацію. Швидше за все, люди чекають якихось змін, їм набридла влада, яка краде. За ширмою проєвропейської орієнтації вони творили банальні корупційні справи і збагачувалися. Тому люди шукають того, хто краще за всіх буде боротися зі злодійкуватими корупціонерами.

Майя Санду (посіла друге місце на виборах. - Ред), єдиний кандидат від правих, саме оперувала цим гаслом. Але їй не повірили, адже проти неї використовували брудні технології, мовляв вона була частиною корупмованої влади. Був також і чорний піар. Витягли з її нібито зустрічі з Меркель, де вона чи то отримала інструкцію, чи то підписала папери про те, що якщо стане президентом, то впустить 30 тис біженців.

Або ось ще один хід, зроблений церквою, що Майя Санду не справжній християнин, адже у неї немає сім'ї. Потім вона заграє з ЛГБТ-спільнотою. Її всіляко принижували цим чорним піаром, але тим не менше вона отримала добрі результат. Більш того, багато хто казали, що якби не було цих підніжок, чорного піару і навіть технічних кроків, то в чесній боротьбі вона могла б виграти.

Читайте: В Америці ще нічого не вирішено остаточно

Що відбувається з думкою самих молдаван? У минулому наш колишній президент-комуніст Володимир Воронін не тяжів до Євросоюзу, але змушений був погоджуватися з тим, що з ним треба співпрацювати. Він підписував домовленості для того, щоб отримати кредитування. За часів Вороніна популярність Євросоюзу була на рівні 70%.

Європа молдаванам була симпатична, коли скасувала в'їзні візи. Але потім, коли люди відчули, що в гаманці немає грошей, пенсіонери перебиваються з хліба на воду і нічим платити за ліки, то звичайно цифра привабливості впала. Між інтеграцією в Євросоюз і тим, що люди відчувають у кишені, вони скажуть: "А навіщо нам такий Євросоюз"? Інша справа, що вони не розуміють, що казки про кисільні береги і молочні ріки, які розповідають соціалісти, не більше ніж казки.

Питання, чи "у вірному напрямку рухається країна", зазвичай збирає негативну відповідь. Але коли ставиш запитання "а куди треба б рухатися?", людям відповісти важко. І коли в такий момент приходить популіст і починає розповідати, що завтра ми налагодимо життя і будемо експортувати наші яблука в Росію, отримаємо свій ринок для вина, то люди схильні вірити. Їм набридла ця тяганина людей, які по всіх кутках молилися за Євросоюз, а насправді займалися своїм бізнесом.