Блог | Неправда Сергія Лещенка про міжнародну ізоляцію

Складається враження, що улюблене словосполучення журналіста "Української правди" Сергія Лещенка - "Поїздка здіснена за сприяння". Наберіть, будь ласка, в пошуковику "Укрправда" вираз "за сприяння", і ви побачите чимало цікавого. Лещенко, двічі на рік "за сприяння" фонду Віктора Пінчука катається в Давос і в Ялту, на заходи, які проводить фонд Віктора Михайловича. А ще Лещенко в жовтні 2011 року прокотився до Варшави "за сприяння представництва Євросоюзу в Україні та фонду Томпсона" і в листопаді 2010 року - в Брюссель, "за сприяння делегації Європейського Союзу в Україні".

Ваш автор - НЕ ханжа, і розуміє, що за авіаквитки хтось повинен платити. Я сам у складі пулу журналістів висвітлюю діяльність глави держави України, і за мої авіаквитки платить держбюджету України. А ось за готель та проживання плачу я сам, зі своїх грошей. І я взагалі не роблю з усього цього проблеми, хоча як сумлінний платник податків вважаю цілком нормальним, що частина з цих уже сплачених мною податків витрачається державою на авіаквитки.

Чи накладає те, що авіаквитки журналістам з президентського пулу купуються за рахунок держбюджету, відбиток на матеріали тих чи інших авторів? І так, і ні, будемо щирі.

Так, тому що я і мої колеги пишемо про те, що ми бачимо в діяльності глави держави, чесно розповідаємо про це своїм глядачам і читачам. Це, до речі, наш обов'язок і як професійних журналістів і як тих, на кого витрачають гроші платників податків. І я вважаю вкрай важливим, що за весь час існування пулу журналістів Президента Віктора Януковича ніхто не був викритий у спотворенні фактів, тим більше умисному.

А не накладає використання держкоштів відбиток на деяких членів пулу журналістів при Президентові України, тих, які представляють редакції, які нерегулярно відправляють своїх журналістів у відрядження з главою держави. Кожен з таких журналістів, наприклад, Ірина Соломко з журналу "Кореспондент", яка писала про один з візитів Президента України до Москви, або Тетяна Ніколаєнко з "Української правди", яка писала про один з візитів Президента України до Туреччини, підтвердить - ніхто в їхні тексти, часто неприємні для Віктора Януковича, не втручався. Будь це так, ви б, шановний читачу, чули про такі скандалах - Соломко та Ніколаєнко не ті люди, які їх би не роздули. Але не скандалили - і це найкращий доказ, що в їхні тексти не втручалися.

Така довга преамбула знадобилася мені, щоб сказати цілком очевидну, в усякому разі особисто для мене річ: те подія, на яку Лещенко потрапляє, а серед таких Давос і Ялта, здається йому важливим, то, куди він не потрапляє - здається йому не важливим. Якщо врахувати цю нехитру логіку Лещенко, то все в цій системі координат стає зрозуміло, як і те, що йому здається, що весь світ і крутиться навколо цих подій.

А адже насправді це не так. Буває так, що один телефонний дзвінок, при якому не присутній журналіст, змінює долю країни. Я б, наприклад, дорого дав за те, щоб бути присутнім при розмові Віктора Януковича і Хав'єра Солани напередодні дострокових парламентських виборів 2007 року, та не судилося.

Журналістика взагалі буває двох видів. Я сповідую тієї, при якій журналіст повинен ретельно готуватися до поїздок, орати під час поїздок, задавати питання і навіть порушувати режим на території перебування, якщо це треба для тексту. Чим точніше ми передаємо те, що бачили, тим якісніше ми виконуємо свою роботу, вважаю я.

Лещенко дотримується іншої концепції, що очевидно, якщо проаналізувати його статті. Журналісти, які сповідують такий підхід, спочатку придумують концепцію, під яку потім підбирають факти. Або, як варіант, їм цю концепцію нав'язують. Факти, які не вкладаються в цю концепцію, "відрізаються", ігноруються.

Костьольна останній публікації Лещенко про Давосі та візит Президента на Всесвітній економічний форум, то цих концепцій було відразу дві. Перша - Віктор Янукович повинен ОБОВ'ЯЗКОВО побувати на ланчі у підприємця Віктора Пінчука, щоб відповісти на "неприємні питання" про Юлію Тимошенко. Друга - якщо цього не відбувається, то Янукович перебуває в міжнародній ізоляції.

Я не буду говорити, що всередині цих обох концепцій лежить бажання Лещенко спровокувати скандал, бажання, яке не має нічого спільного із завданням журналіста - написати те, що бачиш, проаналізувати його. Я не стану заглиблюватися і в очевидні для будь-якого журналіста речі, що на "неприємні питання" про Юлію Тимошенко Президенту, може статися, доводиться говорити по телефону в Києві.

Розберемо цю дещо дивну логіку.

Віктор Михайлович Пінчук щороку проводить у Давосі український ланч. Чи є цей ланч офіційною частиною форуму? Ні, не є. Це неформальна вечірка, якої немає навіть у широкій програмі заходів Давосу. Що це означає? Що Президент Янукович як глава держави може його відвідувати, а може і не відвідувати. Що одна справа, якби Президент Янукович не прийняв би участь в офіційних сесіях Всесвітнього економічного форуму, а він взяв участь відразу в двох.

Януковичу на підході для преси навіть задавали питання з приводу неучасті у ланчі підприємця Віктора Пінчука. Президент на нього відповів просто: "мені необхідно бути в Києві. Мене, напевно, важко звинуватити, що я не приділяв уваги цьому українські заходи, я на всіх заходах, практично побував". Янукович додав, що "українська влада буде представлена ???? на цьому заході досить представницький, зокрема - міністром закордонних справ Леонід Кожара, віце-прем'єром Юрієм Бойко ".

Це дуже важливо. Про неповазі до Пінчука не може й бути мови. Влада була представлена ??- Бойко і Кожарою.

Від джерела в українській делегації мені стало відомо, що Президент України вирішив не бути присутнім на ланчі Пінчука з двох причин. По-перше, на 25 січня було призначено нараду з членами організаційного комітету з підготовки до святкування 1025-річчя хрещення Київської Русі з приводу плану заходів з цього приводу. Інформація про це на президентському сайті з'явилася ще 21 січня 2013 року. По-друге, Янукович не хоче, щоб його діяльність справляла враження, що він благоволить до якоїсь однієї фінансово-промислової групи, в даному випадку - Віктора Пінчука.

Цю інформацію легко перевірити ще раз. 6 жовтня 2012 Президент України був присутній на відкритті нового електрометалургійного заводу, який побудував Пінчук, були вручені державні нагороди. Упродовж 2012 року Віктор Янукович був присутній і при відкритті перинатальних центрів у Донецьку, Кіровограді та Полтаві, відкритих в рамках проекту "Нове життя" за сприяння фонду Віктора Пінчука.

Віктор Михайлович Пінчук, проводячи щороку в Давосі український ланч, робить важливу справу, наближаючи Україну до Європи. Але хто відвідав його заходи в цьому році? Лещенко називає колишнього американського політика Ларрі Саммерса, німецького політолога Олександра Рара, українських політиків Віталія Кличка та Арсенія Яценюка. Все це, звичайно, дуже цікаво, але чому Янукович мав іти на контакт з ними? Рівень Олександра Рара - український політолог Дмитро Видрін, приятель Рара, до речі. А з Кличком і Яценюком керівник України не може вдома поговорити? Він в Давосі в шоу повинен брати участь? Навіщо?

Маємо факт - без Президента України ланч у Пінчука став банальною тусовкою олігархів і опозиції.

Мені можуть заперечити, а чим Ларі Саммерс гірше Генрі Кіссінджера, з яким Янукович зустрічався? Відповім чесно: Саммерс не гірше. Просто між Януковичем і Кіссінджером виник і давно зміцнився людський контакт, і тому вони часто зустрічаються. Я переглянув свої записи: за останні роки вони зустрічалися чотири рази - у вересні 2010-го, в лютому і червні 2012-го і в січні 2013 року. Чи можемо ми зрозуміти, що державні керівники - теж люди?

Тепер підемо по іншій популярній логіці Лещенко: Янукович нібито в ізоляції і не хоче питань про Тимошенко.

Спочатку про Тимошенко.

Янукович вів переговори з главою Європейського парламенту Мартіном Шульцем, 57-річним німецьким політиком, членом Партії європейських соціалістів. Шульц як мінімум двічі за останній час коментував ситуацію з Юлією Тимошенко. 26 квітня 2012, ще не будучи президентом Європарламенту, він зустрічався з віце-прем'єр міністром Валерієм Хорошковським, де заявляв, що "його порада уряду і президенту Януковичу - зробити все можливе, щоб забезпечити пані Тимошенко прийнятний медичний догляд, і, якщо необхідно, в Німеччині або в будь-якій країні ". 30 січня 2012, вже як президент Європарламенту, він заявив, що "Тимошенко заслужила на інше ставлення, ніж вона отримала".

Я поставив запитання Президенту України з приводу його переговорів з Шульцем. Віктор Янукович відповів, що йшлося про саміт Україна-ЄС 24 лютого 2013, про підготовку саміту "Східного партнерства" у Вільнюсі, в листопаді цього року і підписанні на ньому угоди про асоціацію.

А тепер, увага питання. Зараз вечора 25 січня 2013 року, і я можу в зв'язку з цим сказати, що якщо глава Європейського парламенту Мартін Шульц піднімав перед Януковичем тему Тимошенко, то чому її політичні друзі не розтрубили про це відразу після зустрічі з Януковичем?

Тепер - по нібито міжнародної ізоляції Януковича. Немає ніякої ізоляції. На сайті Всесвітнього економічного форуму можна було знайти інформацію про учасників сесії, на якій виступав Янукович. Це Харухико Курода, президент Азіатського банку розвитку в Манілі, займає цю посаду з листопада 2004 року. Він - колишній віце-прем'єр Японії, випускник Токійського університету, професор Вищої школи економіки в токійському університеті Хітотсубаші. Іншими чотирма учасниками сесії, в якій брав участь Янукович, були політики, кожен з яких представляв Європейський Союз, Австралію, Латинську Америку і країну Африканського континенту. Це Райла Одінга Амоль, 43-річний прем'єр-міністр Кенії, випускник технічного університету в німецькому Магдебурзі, колишній президент Кенії. Це Рікардо Мартінеллі, 40-річний президент Панами, випускник університетів у Сан-Хосе, Коста-Ріка, і штату Арканзас, США. Це Хеміш Tервхітт, президент "Leighton Holdings", фінансово-промислової групи з Австралії, яка реалізує по всьому тихоокеанському регіону великі проекти - будівництво доріг, тунелів, мостів, водопроводів і опріснювальних установок, комерційних і промислових будівель. І, нарешті, "зіркою" цієї сесії був шотландець Гордон Браун, нині спеціальний посланник ООН по глобальному освітою, колишній ректор Едінбурзького університету, прем'єр-міністр Великобританії - в 2007-2010 роках.

Яка тут ізоляція? Брауна можна насильно змусити сидіти поруч з Януковичем?

Я не переконав вас

Тоді ще один аргумент.

Янукович провів зустрічі в Давосі з прем'єром Грузії, керівниками "Royal Dutch Shell" і "АрселорМіттал Кривий Ріг". Це багато чи мало?

Є таке золоте правило: порівнювати подібне з подібним. Це означає, що рівень зустрічей будь-якого лідера України треба порівнювати з рівнем контактів сумірною країни - ми ніколи не будемо такими економічно могутніми, як Росія, Німеччина чи Великобританія.

Сумірною країною до України є Польща. Це про неї, до речі, пише Лещенко: "Минуло року Банкова могла організуваті Йому Дві двосторонніх зустрічі - з президентами Польщі та Азербайджану, то зараз Янукович не МАВ жодних переговорів З ІІ лідерамі". Так от, Президент Польщі Броніслав Коморовський ВЗАГАЛІ У ДАВОС НЕ ПОЇХАВ. Я перевірив це по сайту Президента Польщі. Чи означає це, що Польща перебуває в міжнародній ізоляції? Навіть Лещенко собі такої маніпуляції не дозволив. Більш того, на сайті Президента Польщі є інформація, що тільки що в його країні брали Президента Монголії, випускника львівського вишу, до речі. Уявляєте, щоб написав Лещенко, якби ця людина приїхав до Києва? Що з Януковичем ніхто, крім монгольського лідера, зустрічатися не хоче

Сумірною країною до України є Азербайджан. Він, звичайно, богаче ресурсами, але за промисловим потенціалом - десь такий. Я проаналізував інформацію на сайті Президента Азербайджану пана Ільхама Алієва. У Давосі відбулася зустріч Ільхама Алієва з виконавчим головою Всесвітнього економічного форуму Клаусом Швабом (з ним Янукович також зустрічався), з колишнім Президентом України Леонідом Кучмою (Янукович недавно з ним бачився в Києві), з президентом Європейського банку реконструкції та розвитку торбою Чакрабарті (Янукович раніше зустрічався з його попередником Томасом Міровим, з Президентом Ізраїлю Шимоном Пересом (Янукович зустрічався з ним в ООН), з президентом Швейцарії (Янукович проводив цю зустріч у 2011 році), з керівниками бізнесів. Ільхам Алієв також виступив на сесіях форуму, схожих на ті, в яких брав участь Янукович.

Про що це я? Ще раз кажу: треба порівнювати подібне з подібним. Так, якщо було б так, що Меркель, Камерон, керівники США та Італії наввипередки бігли до Алієва на зустріч, і від Януковича - це була б ізоляція. Але такого немає.

У "ізоляції" є чіткий критерій, чітке вікно, воно важливіше, ніж форум в Давосі - саміт у Брюсселі 25 лютого 2013 і саміт у Вільнюсі в листопаді 2013 року. Ось там ми й побачимо, чого варті оцінки Лещенко. Втім, не забудемо прочитати: "Поїздка здіснена за сприяння делегації Європейського Союзу в Україні".

PS Без здивування прочитав "інформацію" на "Українській правді": "24 січня 2013, 21:03. Пересічні швейцарці Нічого НЕ Чулі про Януковича. Про це в ефірі каналу ТВІ заявивши журналіст Осман Пашаєв.

"Коли живити про Януковича і Тимошенко, то нам відповілі, что Знають Тимошенко, что вона сидить у в'язниці. А від про Януковича даже Ніхто Нічого НЕ знає ...", - сказавши журналіст ".

Хотів по дорозі з Борисполя в Київ перепитати всіх зустрічних українців, чи знають вони, як звуть президента Швейцарії, попросити їх знайти на карті цю країну, та потім передумав ...