Блог | О "сланцевої революції" і Газпромі
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Наступ вкрай неприємною для Росії епохи низьких цін на природний газ провідні в світі хімічні корпорації, схоже, вже вважають справою вирішеною.
Один з найбільших на планеті виробників штучних матеріалів, японський концерн "Асахі Касе" цього місяця повідомив, наприклад, що реально готується до відмови від нафти як занадто дорогого сировини для деяких видів продукції, в першу чергу штучних смол. Він розробив технологію їх виробництва із природного газу. Відповідні заводи передбачається розгорнути в США і Південно-Східної Азії. Американські "Екссон-Мобіл" і "Доу кемікал" теж мають намір побудувати великі комбінати з виробництва етилену не з нафти, а з швидко дешевшає природного газу. По такому ж шляху планують рушити деякі тайванські і південноафриканські фірми: процес, схоже, наростає. Причина проста - це горезвісна "сланцева революція" в США і Канаді, де жахливими темпами наростає видобуток зі сланцевих шарів природного газу на основі нових технологій.
У 2011 році обсяг його виробництва підскочив у Сполучених Штатах в 20 разів у порівнянні з 2000 роком! США обігнали Росію за загальним рівнем видобутку природного газу і тепер повністю самі забезпечують свої потреби в цьому паливі та сировину. Тільки за останній рік ціни на природний газ в Штатах впали майже наполовину і складають тепер, за підрахунками з відповідними коефіцієнтами, приблизно одну шосту від того, у що обходиться нафту. Канада вже готується до експорту сланцевого газу в Японію та інші країни Східної Азії, де попит на нього великий. В США поки на такі поставки діє заборона - у Вашингтоні побоюються, що вкрай низькі внутрішні ціни на газ (близько 100 доларів за тисячу кубометрів) підскочать, якщо цей товар піде за кордон. Однак втримати процес, судячи з усього, не вдасться. У кожному разі, вже готуються експортні термінали, а масований експорт сланцевого газу, за розрахунками, може початися приблизно в 2017 році. У Японії у зв'язку з цим вже радісно потирають долоні - тут дуже сподіваються на те, що нинішній розвиток подій дозволить остаточно відірвати ціну на природний газ від т.зв. кошика нафтопродуктів. Саме на основі такої формули, наприклад, "Газпром" продає свій товар в країнах Європи по 400-450 доларів за тисячу кубометрів. Японці платять ще більше. Тепер же вони сподіваються, що цю ціну в кінцевому підсумку вдасться збити десь відсотків на сорок.
Розрахунки такого роду враховують і китайський фактор. Запаси сланцевого газу в КНР, за американськими оцінками, приблизно в півтора рази перевищують обсяг родовищ в самих США - 1275000000000000 куб футів проти американських 862 трильйонів (в кубометри нехай переводять бажаючі). Китайська влада дуже цікавляться технологіями видобутку сланцевого газу - і США їм не перешкоджають їх отримувати. Зокрема, в січні ведуча в КНР нафтова компанія "Синопек" вклала 2,2 млрд доларів у виробництво сланцевого газу в Сполучених Штатах - явно для того, щоб перейняти відповідні методики. Виробництво сланцевого газу вже почалося, зокрема, в китайській провінції Сичуань і теж буде наростати (американці розраховують, що збільшення внутрішнього видобутку відверне Пекін від його нинішньої агресивної полювання за ресурсами за кордоном). Все це не означає, що "Газпрому" не буде чого робити на гігантському азіатському ринку (а в звичній Європі йому і без того зараз все менш затишно і прибутково).
Колосальний Китай, як вважають, легко проковтне все нові і нові обсяги традиційного і сланцевого газу, оскільки перед ним стоїть завдання, наприклад, відмови від вугілля - хоча б заради порятунку навколишнього середовища. Японія як найбільший у світі покупець зрідженого природного газу, теж буде нарощувати обсяги з урахуванням свого запланованого згортання атомної енергетики. Однак ціни будуть серйозно падати, а з ними й російські доходи. До речі, цікаві процеси обіцяють і на не менш важливому для Москви нафтовому фронті. У нещодавній доповіді американський інвестиційний банк "Голдман Сакс" (Goldman Sachs) пророкує, що США до 2017 року обженуть Саудівську Аравію і Росію з виробництва нафти. За рахунок різкого розширення її видобутку із усе тих же сланцевих шарів.