Такі ось вони, реальні герої Артемівська ...
Хлопці, років по 14-15. Вдень. Дійшли до нашого розташуванню. Втрьох. З загорнутим прапором України. Підійшли до першого посту, розгорнули жовто-блакитний, і пішли по вулиці, вздовж нашого паркану ... Пішли гордо, чесно, впевнено. І так урочисто: один в центрі з прапором, двоє з боків, тримаючись на півкроку позаду ... Пройшли мовчки. Згорнули прапор. Пішли ... Наші, деякі, махали вітально, з захопленням, а деякі ... деякі просто дивилися і плакали ...
Шкодую, що не зняв їх. Залив би фото в нет, як реальних пацанів, як реальних героїв сьогоднішнього дня. Ні, не зараз залив би. Потім уж. Коли все устаканиться і повернеться у своє мирне русло. А зараз небезпечно. Дуже небезпечно для них. Для молодих пацанів. Молодих, зовсім юних, але таких сміливих і відважних. З великим серцем. З відкритою, доброю і безмірної душею. Таких, що розумієш, як нелегко їм тут довелося, один на один з цими відморозками ... Таких, що я готовий життя своє покласти за них, за таких ... І з такими хлопцями зовсім адже не страшно за майбутнє нашої країни, нашої батьківщини ... Такі відстоять своє право на краще майбутнє, вирвуть зубами, відірвуть ... такі його побудують !!!
Нас називають героями, так у нас хоч зброя в руках, а у них що ...?
Такі ось вони, реальні герої Артемівська, реальні пацани ...
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...