Шуфрич міг би бути космонавтом
Одного разу маленький Нестор отримав за те, що втік з садка Нині політика Нестора Шуфрича знають всі, як експресивного, але з почуттям гумору, людини. У глибині душі він дуже чуйний і вразливий, особливо, коли мова йде про його батьків. Наприклад, якби Нестор Іванович мав можливість повернутися в дитинство, то "не хотів би бачити переживання своїх батьків, Івана Юлійовича і Марії Петрівни, які, незважаючи на його малу тоді ще свідомість, все-таки іноді спостерігав і розумів. Немає нічого більш болісного, ніж сльози мами ". "Що стосується дитинства, можу сказати, що я вдячний батькам за те, що вони змогли дати мені в мої перші роки життя", - говорить Нестор Шуфрич. Народився Нестор Іванович в Ужгороді. Там пройшло все його дитинство. Напевно, як і більшість дітей у радянський час, він пройшов усі групи дитячого садка - від молодшої до старшої групи. Правда, ходити в садок йому не дуже подобалося. "Мені подобалося спілкування з моїми однолітками, а не подобалося системно їсти, а в обід ще й спати", - згадує Шуфрич. А одного разу маленький Нестор навіть втік з садка. За це йому гарненько дісталося від батьків. "Пам'ятаю, як один раз втік з дитячого садка і потім отримав дуже серйозний наганяй від батьків. Але розхвилювався я не через те, як мене покарали батьки, а через те, що вони сказали, що у тата можуть бути дуже серйозні наслідки у зв'язку з тим, що я втік з садка, і його можуть навіть покарати. Після цих слів, вже переживаючи за тата, у мене не було ніяких більше бажань повторювати цей експеримент ще раз ", - розповідає політик. Правда, батьки рідко карали Нестора, який ріс швидше шибеником, ніж слухняним хлопчиком. "Як правило, це було обмеження, як я б сьогодні сказав, цивільних свобод - не давали мені можливості гуляти, грати, дивитися телевізор", - говорить Шуфрич. Зате няньчили Шуфрича в дитинстві всією родиною: бабусі, тітки, брат і, звичайно ж , мама. "Всі мої родичі були для мене авторитетними - і мама, і тато, і бабусі, і тітки, і старший брат. Але особливий пієтет я відчував до дідуся. Він був дуже строгим, суворим, але при цьому справедливим. І поняття чесність і честь він прищепив мені з перших днів мого життя ", - говорить Шуфрич. У дитинстві Нестор Шуфрич мріяв стати "розвідником або космонавтом, трохи подорослішавши, - археологом, і вже точно - не депутатом або міністром". Улюбленими іграшками політика були солдатики, машинки, ігри у війнушку, в козаки-розбійники, в розвідників, в пілотів, в космонавтів. "Любив їздити на велосипеді і грати в спортивні ігри, - загалом, як всі нормальні радянські діти, - сміється Шуфрич. - Та й домашні вихованці завжди супроводжували мене в житті. Я їх дуже любив, але сприймав їх не як іграшку, а більше як членів сім'ї. На жаль, я часто їх втрачав, і ось це я не хотів би, щоб, коли-небудь повторилося ". А хотів би сам Нестор Шуфрич повернутися в дитинство? "Я думаю, всі хочуть. Принаймні, ми повинні сьогодні будувати країну так, щоб нашим дітям і нашим онукам хотілося повернутися у своє дитинство тому, що воно має бути радісним, безтурботним і щасливим, яким було і у мене ".
Христина Багрій