Відбійний молоток і снодійне: як у Києві рятують тварин

"Плани змінилися, треба забрати з квартири ще одного кажана. За 10 хвилин буду на місці, ще 15 проведу там. Наздоганяй!", - за останні п'ять хвилин Михайло Сторожук передзвонює вже втретє, повідомляючи про коригування свого маршруту. Михайло - один із засновників команди порятунку тварин Kyiv Animal Rescue Group. І CityOboz напросився почергувати разом із ними.

Наздогнати Михайла вдалося по дорозі до чергового заявника. До квартири на бульварі Лесі Українки у Києві залетів кажан, тому господарі викликали рятувальників. Для них роботи на пару хвилин - акуратно зняти кажана і віднести в темне місце, де він дочекається темряви і полетить.

За сьогодні це вже третій подібний випадок. За словами Михайла, в цю пору року кажани часто забиваються у відкриті вікна в пошуках місця для "ночівлі". Але боятися їх не варто - це найбільш нешкідливі істоти, стверджує рятувальник. Хоча в руки їх брати треба обережно, адже розміру зубів досить, щоб прокусити шкіру. А ще кажани можуть переносити сказ. Але це залежить від виду, і трапляється не частіше, ніж у котів і собак, розповідає Михайло.

Засунувши кажана, що волав у нестямі, до темного закутка, Михайло перевіряє наступний виклик. Цього разу їхати потрібно у Київську область - там у ліхтарний стовп впало кошеня.

Читайте: "Цілий день чули писк": у Києві виявили пухнастий сюрприз у стіні ресторану

Про ініціативу та офіс у гаражі

Kyiv Animal Rescue Group працює з 2014 року. Спочатку це була ініціатива двох людей, яка пізніше переросла в команду з порятунку тварин.

"Зустріч із Любою (друга із засновників групи порятунку - Авт.) була дуже хорошою, тому що я практично нічого не знав про тварин, я був ентомологом. Люба займалася котами і собаками, вона їх вміла лікувати і прилаштовувати, але не вміла рятувати. А у мене були навички зі спелеології, дигерства, проникнення у всілякі важкодоступні місця, промислового альпінізму. Так все і збіглося", - розповідає Михайло.

Про свою роботу вони почали розповідати в соцмережах у групі Kyiv Animal Rescue Group. Потім одним із випадків зацікавилися ЗМІ, потім у Державній службі з надзвичайних ситуацій запропонували переадресовувати їм виклики з порятунку тварин. Після цього спокійне життя закінчилося - заявок стало настільки багато, що для більшості членів команди це переросло у постійну роботу, каже Михайло.

Офісом і складом для обладнання рятувальникам служить гараж, адже грошей на щось інше не вистачає. Решта членів команди, наприклад, диспетчери, працюють у себе вдома.

Загалом робота рятувальників не безкоштовна - за виклик залежно від складності та часу доби просять від 200 до 500 грн. Але якщо господарі тварин ще готові платити за своїх улюбленців, то за порятунок дворових мешканців - ні. У таких випадках рятувальники працюють безкоштовно. Ще одне джерело доходу - благодійні пожертвування людей, які слідкують за їхньою роботою. Всі зібрані гроші йдуть на обладнання, ремонт стареньких автомобілів, лікування та утримання тварин, яких вони взяли під опіку, зарплату диспетчерам і рятувальникам. Зарплата диспетчера - 100 грн за 12-годинну зміну. Рятувальник, залежно від кількості роботи і оплати в конкретний місяць, може заробити 8-9 тис. грн. Але для цього потрібно працювати мало не всю добу, каже Михайло.

Всього в команді 10 осіб, але працює служба порятунку цілодобово. Серед фахівців є висотники, спелеологи, дігери, тобто ті, хто може зняти тварину з висоти або проникнути в колектори. Є ще рятувальники-волонтери, які приєднуються до роботи в певних випадках, наприклад, на воді або тонкому льоду, де потрібні особливі навички і професіоналізм. Є фахівці, які в основний час заробляють промисловим альпінізмом, а у вільний - знімають котів з високих дерев.

Читайте: В Києві продовжують вмирати качки

Про складні ситуації

Kyiv Animal Rescue Group працює у Києві і в радіусі 200 км навколо нього. Але в область виїдять лише на серйозні виклики, тобто якщо є загроза життю тварини. Ловити кажана, який залетів у квартиру, наприклад, у Білу Церкву вони не поїдуть.

Але сьогоднішня ситуація вважається складною. У селі Шпитьки під Києвом в ліхтарному стовпі застрягло кошеня. Все ускладнюється тим, що викликали рятувальників діти. І цей виклик відноситься до розряду непідтверджених - діти рідко можуть пояснити, що сталося, а на уточнювальні дзвінки рятувальників цього разу ніхто не відповідав. Тому потрібно їхати і перевіряти, чи було взагалі кошеня, може, його вже витягли або воно в цьому стовпі померло.

За словами Михайла, така робота відноситься до розряду складних - стовп всередині порожній, але тягнеться на 15 м вгору і ще на 3 під землю.

До моменту приїзду рятувальника кошеня всередині вже кілька годин не видавало жодного звуку. На записі камери, спущеної вниз, Михайло побачив завалену сміттям тушку і невеликі конвульсивні посмикування. Виявилося, що всередину стовпа діти накидали палиці і різне сміття. А ще за чиєюсь порадою всередину закинули камінь в сітці, прив'язаній до мотузки - нібито тварина повинна була вибратися по цій конструкції. Але по факту з-під цього каменю кошеня і довелося витягувати.

Щоб дістатися до тварини, Михайлу довелося відбійним молотком розширити дірку в одній з граней стовпа, зрізати прути, які стирчали, і витягнути дроти. Потім - зачепити кошеня петлею з мотузки, приробленої до довгої палиці, і акуратно витягти нагору.

Виявилося, що всередині стовпа мало не загинуло місячне кошеня. Але в цій ситуації йому пощастило - на перший погляд воно обмежилося лише струсом від каменю і переляком. Забрати малюка і показати ветеринару погодилася одна з місцевих жительок.

Лікування тварин теж не у сфері відповідальності команди. Кожну з них вони намагаються прилаштувати на місці, як це кошеня. Але забирати вуличних котів чи собак люди готові далеко не завжди. Тоді використовують притулки. Не забирають рятувальники тварин з вулиці й на перетримку. Хоча спроби підкинути їх трапляються щодня.

"Лікування однієї собаки або кота - це тисячі гривень. Якщо ми будемо виїздити на всіх хворих тварин, ловити їх і лікувати за свій рахунок, то у нас гроші закінчаться дуже швидко, - пояснює Михайло, - Ми робимо те, що можемо. Якщо розуміємо, що тварину нікуди забирати - доводиться відпускати".

Проте, якщо рятувальники приїхали на виклик, наприклад, діставати з того-таки ліхтарного стовпа кота, вони це зроблять в будь-якому випадку, навіть якщо тварина вже загинула. А є ситуації, в яких вони працюють не розмірковуючи - наприклад, якщо в місті замурували підвал, залишивши котів всередині вмирати.

Читайте: Ловили п'ятеро: у Києві кіт "захопив" ковбасний відділ у супермаркеті

Про кумедні ситуації

Найчастіше в щоденній роботі рятувальники стикаються з котами, собаками, воронами і кажанами. Наприклад, якщо у ворони навколо лапи обв'язалася нитка, вона може зачепитися за дерево або провід і повиснути вниз головою. І в більшості випадків зняти птаха можуть тільки вони.

"Диких тварин ми забираємо, тому що є куди їх передати. І є притулок для диких птахів, є зоопарк у Межигір'ї, куди забирають, наприклад, лебедів або поранених косуль", - пояснює Михайло.

Щодня в роботі хлопців трапляються історії, які запам`ятовуються, розповідає він. Одного разу довелося діставати кошеня з труби колектора на великій глибині під одним зі столичних бульварів. Тоді рятувальникам по центру дороги довелося рити яму, розпилювати трубу колектора і діставати тварину. А потім - закладати все назад. Щоб все це зробити, всю ніч працювали шестеро осіб.

Бувають і кумедні ситуації. Якось довелося рятувати крихітних їжачків, які застрягли в обідках від кришок від пляшок - один в металевій, а другий - у пластиковій. Якимось чином малюки почепили обідки на себе, а вибратися не змогли. І так і росли в цих кришках доти, доки стали виглядати як дві половинки їжака, зімкнуті перешийком, сміється Михайло.

"Головне, що у них не встигли відбутися незворотні зміни внутрішніх органів. Коли пробки зняв, то, звичайно, дві половинки їжака так і залишилися. Але потім розправилися", - розповідає він.

Про людську безвідповідальність

Але найчастіші клієнти рятувальників - коти. У цю ніч ще один виклик був у Києві - у приямку біля будинку на Оболоні третій день кричало кошеня.

Витягнути його вдалося відносно швидко, але везти довелося у притулок - в малюка була інфекція і зневоднення.

При цьому двомісячна тварина була домашньою - з довгою шерстю і спокійною реакцією на людину, яка бере її до рук, пояснює Михайло. За словами рятувальника, найімовірніше кошеня народилося в домашньої кішки, а коли підросло - його викинули на вулицю.

"Іноді так роблять ті, хто вважає, що домашня кішка має хоч раз народити для здоров'я. Але багато людей не розуміють, що, якщо вирощених вдома кошенят викинути на вулицю, - виживуть далеко не всі. На вулиці жити можуть ті, яких від самого народження виховує кішка у диких умовах", - пояснює Михайло.

Але з притулками для тварин теж велика проблема - більшість із них переповнені. Чорного малюка забрати погодилися в одній зі столичних установ, але так відбувається далеко не завжди.

Читайте: Діставали сачком: у Києві жителів налякали дивні звуки з шахти будинку

Мати справу з собаками рятувальникам теж доводиться часто. Цього разу Михайлу належало забрати з Києва стаффордширського тер'єра, виловленого кілька днів тому. Тоді пес, злякавшись звуків грому, накинувся на свого господаря. Відловити агресивну тварину намагалися поліцейські, а травмований господар вимагав застрелити або приспати його.

Забрати стаффа вдалося Михайлу. Але для цього пса довелося заспокоїти за допомогою так званого "списа" - палиці, на кінці якої знаходився автоматичний шприц із седативним препаратом.

"Собака забита, худа. Але представники господаря стверджують, що з ним добре поводилися, просто собака з Донбасу і у нього травмована психіка. Сусіди кажуть, що господар пса бив, а його представники - що він його і пальцем не торкнувся, але надягав електронашийник. Так що точно нічого не відомо. Але нам і не потрібно нічого доводити. У нас є пес, який накинувся на господаря і якого треба врятувати. Якби ми не приїхали, собаку просто б розстріляли", - каже Михайло.

У ветеринарній клініці для стаффа знайшлася куратор, а одразу його треба було швидко перевезти до кінологічного центру у Межигір'ї. Там агресивного собаку були готові прийняти для корекції поведінки.

Але зробити це виявилося не так просто. Помітивши рятувальника, пес розлютився настільки, що куратор не зуміла надіти на нього навіть намордник. Тому і цього разу довелося використовувати седацію.

"Виявився злопам'ятним, запам'ятав, як я за ним бігав, - пояснив Михайло, поки собака засинав, - Чомусь з усіх людей того вечоар він виділив мене, вирішив, що я становлю для нього найбільшу загрозу".

Доїхати до кінологічного центру вдалося вже ближче до опівночі. Там найближчими тижнями фахівці постараються визначити, що сталося з собакою, чому він виявляє агресію і що з цим робити зараз.

Читайте: Рідкісна і отруйна: у Києві на вулиці знайшли змію. Фото

На зворотному шляху Михайло вперше за вечір зупинився, щоб випити кави. Весь інший час кожна хвилина у рятувальника була важливою. Так відбувається щодня, адже найбільша проблема у роботі Команди з порятунку тварин в тому, що їм не вистачає рук. За невисоку зарплату, яка, до того ж, абсолютно не гарантована, працювати погоджуються далеко не всі.

В той же час у ситуації, коли треба рятувати тварину, у Києві можна звернутися тільки до Animal Rescue Group. Якщо раніше в такій ситуації могли допомогти пожежні, то зараз їм це робити заборонено. Наприклад, якщо десь буде загоряння і загроза життю людей, а пожежна драбина в цей час буде задіяна для порятунку кота, вони за це нестимуть відповідальність, пояснює Михайло.

Ще у Києві працює комунальне підприємство "Зоодопомога", яке має займатися бездомними, пораненими і хворими тваринами, а також їхнім виловом на стерилізацію. Але працюють вони тільки з 9.00 до 19.00, тому частина навантаження лягає на плечі Команди порятунку.

Читайте: Кажани атакують киян: фото

"Є і втома, і вигорання, і сил іноді бракує, особливо коли доводиться не спати кілька діб. Коли нікому виїхати на складні виклики і нікого поставити на ранкові зміни, тоді доводиться працювати цілодобово безперервно, - розповідає він, - Я б навіть із задоволенням пішов, якби знайшлися ті, хто рятуватиме тварин замість мене".

Втім, сьогоднішня зміна за його мірками видалася спокійною - залишилося тільки по дорозі перевезти знайденого на вулиці пораненого голуба. Зазвичай після того, як останній виклик відпрацьований, Михайло їде в гараж, де завжди знайдеться, що відремонтувати, або додому - складати звіти про виконану роботу і фінанси. Але навіть якщо все зроблено, до кінця зміни - до 6 ранку - спати краще не лягати, оскільки будь-якої миті може надійти новий виклик.

Раніше CityOboz розповідав про те, як Команда порятунку тварин знімала зі стовпа у центрі Києва двометрового пітона.