Колишня працівниця секс-індустрії, член ради директорів у Global Network of Sex Work Projects Наталія Ісаєва погодилася на відверту розмову з власницею готелю Cherry Twins Оленою Соловйовою (щоб подивитися відео інтерв'ю, проскрольте матеріал до кінця).
Вона докладно розповіла про українських "перевертнів у погонах", заробітки в цій сфері, різницю між менеджерами і сутенерами, шанси на легалізацію секс-індустрії в нашій країні, а також про багато чого іншого. Все це ексклюзивно для OBOZREVATEL.
- Наталіє, розкажіть, будь ласка, про себе.
- Загалом у мене звичайне життя - я чиясь донька, дружина, мама. Єдине, що мене може відрізняти від більшості інших людей - моя діяльність, мій минулий досвід. 15 років я заробляла собі на життя, надаючи секс-послуги за винагороду.
- Вся секс-індустрія в Україні перебуває поза законом. Чому ви обрали саме її, і що вас тримало в ній 15 років? Адже існує багато інших способів заробляти.
- Варіанти є, але скільки? І можливості у всіх людей різні в плані досвіду і навичок.
- Напевно, і в вашій професії потрібен досвід і навички.
- Досвід - так. Але в більшості випадків жінки в цю сферу приходять приблизно у 20 років. У більшості з них є дитина або дві. Деякі ведуть господарство самостійно, без допомоги другої половини. І такі обставини підштовхують до цієї роботи.
- Скільки в середньому заробляє дівчина у сфері секс-послуг?
- Організація, якою я керую, у минулому році провела опитування секс-працівників та вивела середню суму. В місяць вони заробляють мінімум 10 тис. грн.
До цього ще додаються якісь інші доходи - допомога на дітей, підтримують батьки, близькі або ті самі партнери. Але йдеться не про ситуацію в Києві, а про Україну.
Читайте:
У Дніпрі іноземець влаштовував секс-тури з малолітніми українками: опубліковане відео
- Сума дуже несподівана. Адже, наприклад, ті самі гроші можна заробити, прибираючи за тиждень 5-7 квартир. За 4 години на день.
- Але немає стільки бажаючих на прибирання квартир. А ще можливість поєднувати кілька справ. У більшості, як і у мене, були постійні клієнти. З ними домовляєшся заздалегідь, знаєш, що як мінімум ці клієнти будуть кілька разів на місяць. Тобто у тебе будуть гроші на проживання і плюс якісь інші доходи. Якщо ти не в підпорядкуванні у якихось бандитів, то можеш обирати собі клієнтів, обирати з ким працювати, а з ким - ні, коли працювати, а коли - ні.
- Як формується ціна на послуги?
- У кожному місті є своя тарифна сітка. Ще все залежить від можливостей і від того, які послуги надаються.
Якщо, наприклад, говорити про Київ, про окружні дороги - то на кожній з них своя тарифна сітка. Навіть на різних відрізках цих доріг розцінки різні. На одній ділянці працюють під контролем бандитів, платять перевертням у погонах - тобто з дозволом. На іншому - не платять нікому, тобто на свій страх і ризик.
Читайте:
Проституція в СРСР: цікаві факти і рідкісні фотографії
- Перевертні в погонах були завжди. Зараз ситуація мало змінилася?
- На жаль, не змінилася.
- А бандити - це ті, кого називають сутенерами?
- Є різні поняття. Я свого часу працювала і з сутенерами, і без них, тому знаю людей, які таким чином організовують свій бізнес. Є менеджери, адміністратори, які допомагають тобі в роботі. Це хороша сторона - розміщення реклами, пошук клієнтів, організація безпеки. Наприклад, у Новій Зеландії це - менеджери.
- А в Україні?
- А у нас вони всі "попадають". Наприклад, навіть якщо я з подругою - то одна із нас перевертням у погонах може "попастися" як сутенер-звідник. У Кримінальному кодексі України є стаття за це (ст. 303 КК України - Ред.). Цим, до речі, і користуються.
- А за проституцію є стаття?
- За проституцію у нас є адміністративне покарання за ч.1 ст. 181. Кодексу про адміністративні правопорушення. Якщо попадаєшся вперше - то попередження, вдруге - штраф (від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 85 до 170 грн. - Ред.). Втретє штраф зростає (від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 136 до 255 грн. - Ред.).
- А як це відбувається на практиці? Як можна попастися?
- Стоїть дівчина на об'їзній з метою заробити, до неї під'їздять під виглядом клієнтів, на звичайній машині. Питають про ціни на послуги. Після того, як вона відповідає - дістають посвідчення і все, "сідай, поїхали".
- А багато дівчат працюють самостійно? Чи є взагалі шанс залишатися "ні під ким"?
- Я не можу зараз сказати, скільки таких. У мене був досвід такої роботи, і на мене намагалися вийти перевертні в погонах, щоб узяти під контроль.
Вони це роблять зазвичай за допомогою кримінальних справ, маніпулюють тобою - мовляв, ми тобі даємо дозвіл на роботу, іноді складаємо протоколи за проституцію, бо так треба, потрібні показники роботи, і не чіпаємо.
- Тобто планові показники за конкретними статтями?
- Так, звісно, хоч вони і кажуть, що цього немає. Але система працює так, що якщо є стаття, то вона має виконуватися.
- Якщо говорити про "кришування", то в чому полягає їхня допомога?
- Наприклад, вони можуть попередити, коли буде рейд, і ти не попадешся. Попадуться тільки ті, хто не платить. А рейди у нас зовсім не по-європейськи відбуваються. Наприклад, перед фіналом Ліги Чемпіонів вони вистригали волосся, обливали зеленкою дівчат із трас.
Зараз під'їздять ввічливо: "Дівчата, процедуру знаєте". І запрошують пройти до авто.
- Яку частину зароблених грошей треба віддавати?
- Якщо це погані сутенери, то 50% потрібно віддати. Якщо порівняти з оподаткуванням у нашій країні, то в принципі виходить те саме. Я отримую зарплату, і у мене йде 22%+1,5%.
Читайте:
Було 1200 клієнтів: секс-працівниця розповіла про найдивніші випадки
- Розкажіть про моральний бік цієї роботи. Напевно, вона затягує.
- Далеко не всі, у кого є фінансова можливість, відвідують психологів, психотерапевтів. Фахівці працюють із травмами, і якось це питання вирішується. Але більшість залишається з тим самим, бо поділитися ні з ким, близьким особливо не розповіси, бо почнеться моралізаторство - грішниця і все таке. З мамою точно не поділишся і не розкажеш, що у тебе щось сталося. І тоді люди починають випивати або вживати наркотики.
А далі дуже важко вижити. У людей, які залишаються без гідної винагороди, знижується самооцінка. І коли щодо них застосовується насильство, більшість таких людей думає, що це нормально. Що так і має бути, я ж цеє... Або після особливо жорстких випадків йдуть у поліцію, а там їм кажуть: не займайся цим, і тебе ніхто не битиме. Але від самого початку ніхто не збирається шукати злочинців, які вчиняють насильство, крадіжки, побиття, викрадення.
- Завдання тілесних ушкоджень - це частий випадок?
- Іноді трапляється, але в більшості випадків це не фізичне насильство, а моральне, психологічне. Обзивають, принижують.
- Клієнти?
- І клієнти, і перехожі на об'їзній, наприклад.
- Коли клієнт викликає дівчину, він домовляється про умови?
- Деякі так, деякі - ні. Але в моєму розумінні це не клієнт, а потенційний гвалтівник. І саме таких треба карати. У мене було багато постійних клієнтів, із якими я практикувала БДСМ, але це обговорювалося заздалегідь. А тут…
- Тобто він знає, що в цьому випадку він залишиться безкарним?
- Так, якщо дівчина і піде в поліцію, у неї не приймуть заяву. Але це окремі люди, окремі категорії. Не можна говорити, що всі такі.
- Якщо я правильно розумію, на сьогодні секс-працівники не тільки перебувають поза межами закону, їх засуджують, ще й людських прав позбавили?
- І постійно намагаються їх все більше обмежити. Але дівчат менше не стає. Давайте дивитися правді в очі - злидні, у них немає інших можливостей, вони не можуть піти навчатися. Коли мені кажуть, щоб я ішла навчатися, я думаю, що в цьому немає сенсу. Для цього мені потрібно забрати гроші у сім'ї на навчання. А вона як?
Тому багато дівчат залишаються або без освіти, або з неповною. І подітися нема куди, бо на якусь іншу роботу, нормальну, не візьмуть.
Читайте:
Навіщо Україні легалізація проституції
- А чи є в цій сфері чоловіки?
- Є. Але зазвичай вони не стоять на трасах. Іноді буває, в деяких містах такі є, але не так очевидно. Але скільки їх у процентному співвідношенні - сказати важко, ніхто ж не вів підрахунок. Більшість же чоловіків не зізнаються, що вони цим займаються. Багато з моїх знайомих тільки між собою зізнаються, що вони беруть за свої послуги гроші. У нас же вважається, що класно мати п'ятьох коханок, але користуватися послугами секс-працівниць - не дуже.
- Чи можна зав'язати з цією роботою?
- Якщо дуже постаратися, то можна. Треба напрацювати інші навички, трохи переключитися. Мені складно, тому що я люблю секс. Я заробляла, коли любила.
- А є ті, хто приходить в цю професію не через гроші, а через любов?
- У мене ось так збіглося. Я поєднувала приємне і корисне. Я люблю, коли мене хвалять, і любила клієнтів тому, що вони мене хвалили за мою специфіку. Мені цього не вистачає у звичайному житті.
- Розкажіть про свою асоціацію. Чим ви зараз займаєтеся?
- Ми - самоорганізація секс-працівників. Заснували її ми втрьох, бо на мене намагалися "повісити" звідництво, і ми вирішили з цим ділом боротися, відстоювати.
Це офіційно зареєстрована громадська організація, ми шукаємо донорів, у нас є своя мета і завдання. Іноді нам допомагають бізнес структури.
У більшості випадків ми намагаємося підняти самооцінку секс-працівників, щоб вони розуміли, що вони не жертви, що насильство - це не нормально, і вони повинні з цим щось робити, наприклад, іти в ту саму поліцію. Ще лобіюємо, намагаємося змінити законодавство, щоб не було цієї абсурдної ч. 1 ст. 181. Але це дуже важко. У більшості випадків те саме МВС відповідає, що це аморально тощо.
- Тобто надавати секс-послугу - це аморально, а тринадцятирічні діти на трасі - ні?
- Це абсурдно і ми намагаємося змусити держоргани працювати, щоб вони з'ясовували, чому діти опиняються на трасах, починають вживати наркотики, що коїться в їхніх сім'ях.
- Коли до вас потрапляють молоді дівчата, чим ви їм допомагаєте?
- З'ясовуємо, чому так сталося. Вже були випадки, коли неповнолітніх намагалися вивезти за кордон для роботи в секс-індустрії, і це не нормально. Тоді ми як слідчі з'ясували всі обставини, зібрали дані і передали все це департаменту з боротьби з торгівлею людьми. Сподівалися, що дітей не вивезуть, але ні.
Але в більшості випадків нам вдавалося з'ясовувати причину й обставини, за яких дівчина потрапила в цю сферу. Наприклад, дізнавалися, що немає паспорта, десь загублене свідоцтво про народження, родичів немає, відновити нічого неможливо. Тобто люди потрапляють в замкнуте коло бюрократії і не знають, що з цим робити. І єдиний спосіб для них заробити - траса. Ми допомагали їм відновлювати документи, вони йшли з цієї сфери, потім дякували.
- Амстердам від легальних кварталів Червоних ліхтарів отримує колосальний дохід.
- Їх зараз закривають теж. У владі з'являється радикалізм, і вони намагаються це все якось моралізувати, обмежити. Йдеться про секс-робітниць, які визнали, що це - їхня робота, що вони берегтимуть своє здоров'я, використовуватимуть засоби контрацепції.
Інша річ - у мене був такий досвід - коли при БДСМ-практиках, обміні партнерами або коли пари приходять, вони не використовують презервативи. І на питання, чому вони ними не користуються, вони відповідають: "Ну ми ж одружені". Мене це шокує. Тобто я, секс-працівниця, яка чесно заробляє на життя, вважаюся аморальною і повинна перевірятися. Але чому тільки я? Тоді всі повинні. Але у нас заведено вважати, що рознощики інфекцій - повії тощо.
- Як ви вважаєте, в Україні є шанси легалізації секс-індустрії?
- Шанси є. Скоро вибори, і зараз почнеться активність у законодавців. Надія вмирає останньою, а у мене - так, напевно, найостаннішою.