Блог | Лара Крофт: в пошуках логіки та сексапільності

Прекрасна Джолі так зріднилася зі своєю героїнею Ларою Крофт, що зміна актриси у фільмі 2018 року виглядає авантюрою більш серйозною, ніж боротьба юної дівчини в шортиках з озброєними бандитами. Чи вдалося авторам фільму домогтися вау-ефекту без принад Анджеліни?

Передісторія

Одного разу, в далекому-далекому1997 році побачила світ культова гра Tomb Rider (Розкрадачка гробниць) про пригоди молодого британського археолога Лари Крофт.

За легендою, на створення персонажа авторів надихнула одна з порнозірок, так що особливими прикметами науковця-авантюристки стали пишні форми, сексапільність, короткі шортики і два величезних пістолети.

До недавнього часу зовнішність головної героїні змінювалася хіба що в плані якості графіки: апетитні форми Лари ставали все більш реалістичними. Але в 2013 році на зміну коротеньким шортам прийшли штани-карго, дівчині розширили талію, пістолети відібрали, і тільки груди залишили такими, як були.

У 2001 році шанувальник гри, режисер Саймон Уест ( "Повітряна в'язниця", "Механік", "Нестримні 2") зняв фільм "Лара Крофт: Розкрадачка гробниць" з приголомшливою Анджеліною Джолі в головній ролі. При бюджеті в 115 мільйонів доларів картина зібрала майже 275 мільйонів. У студії Paramount Pictures це визнали непоганим результатом і схвалили зйомки продовження.

Сиквел з бюджетом в 95 мільйонів доручили знімати Яну де Бонту ( "Швидкість", "Швидкість 2"). Роль Лари зразка 2003 року знову зіграла Анджеліна, але підсумкова каса склала 156,5 мільйонів доларів. Цього разу збори видалися студії непереконливими, і проект закрили. Проте, образ прекрасної авантюристки міцно увійшов в історію і почав асоціюватися з Джолі, яка виглядала в ньому дуже гармонійно.

Коли студія Warner Bros. перекупила права на екранізацію і заявила про створення нової картини, головне, чого чекали шанувальники гри і попередніх фільмів - це ім'я виконавиці ролі Лари. Кандидатура Алісії Вікандер викликала розчарування навіть серед прихильників цієї актриси, володарки премії "Оскара". Ну просто тому, що де Алісія, а де пишні форми ...

Залишалося сподіватися на цікаві акторські роботи і видовищність.

Акторська гра

На жаль, її немає. За винятком Лари Крофт, всі персонажі, скільки б екранного часу їм не було відведено, старанно тримають на обличчі одну і ту гримасу, незалежно від емоцій, які зображують.

Алісія Вікандер, хороша актриса, дійсно намагалася щось зіграти, але місія спочатку була нездійсненна. Їй треба було увійти в роль майже тінейджера-термінатора, який ламає своїм тілом потужні дерева, після чого встає і голими руками скручує добре підготовленого бойовика. За сценарієм, Ларі належить показувати якісь емоції, але сам сценарій при цьому настільки по-диявольському дурний, що будь-які емоції, крім "покер фейса", викликають у глядачів напад гомеричного реготу.

Жартома можемо ще припустити, що справа тут ще й в особистості режисера стрічки Роуга Утхауга. Можливо, цей норвезький хлопець просто оточував себе на знімальному майданчику звичною компанією скупих на емоції вікінгів.

Видовищність

Концепція історії про Лару Крофт передбачає, що найбільш видовищне в ньому - головна героїня і її форми. Але, як уже було сказано вище, шведка Алісія Вікандер хоч і відмінна актриса - але жодного разу не Анджеліна Джолі. Ні формами, ні харизмою вона з Джолі не зрівняється. Так, фільми з Анджеліною теж не відрізнялися залізною логікою, але кому цікава логіка, коли на екрані бігає у майці така красуня?

У стрічці зразка 2018 року логічні ляпи і безглуздість сюжету прикривати було нічим, зате зі спецефектами, локаціями і сценами бійок у фільмі все добре. Нехай не завжди дотримані закони фізики і здорового глузду, але красиво. Чого не скажеш про операторську роботу. Тремтяча камера, судячи з усього, була покликана створити ефект присутності в кадрі, але в поєднанні з 3D забезпечила вестибулярному апарату глядача неабияку перевірку на міцність.

Висновки

Чи варто йти "Лару Крофт"? Обов'язково. Доброю великою компанією, з пивом і саркастичним настроєм. Кращого фільму для того, щоб почати його критикувати прямо в залі, просто не придумаєш. Головне, не намагайтеся сприймати стрічку занадто серйозно.

Читайте також: Афіша кіно: 14 фільмів березня, які варто подивитись.