Відео дня
Блог | Українські короткометражки: топ-8
Відгук на альманах короткометражок "Українська нова хвиля. Runaway".
Довженко-Центр зібрав альманах з вісьми українських короткометражок, і тепер його показують в кінотеатрах. Прекрасна практика, бо де ще подивишся це молоде українське кіно, окрім фестивалів.
Це фільми різних авторів, різних жанрів, зняті за різних обставин. Є студентські роботи, є "дорослі". У них різні теми, різний рівень, і вони не справляють враження цілісного твору. Тому я розкажу про кожну стрічку окрему.
Я зроблю із них свій особистий хіт-парад – почну з тих, які мені найменше запам’яталися і найменше вразили і закінчу тими, які сподобалися.
№8. "Чапля", режисер Марія Пономарьова
Дівчина біжить по парку, ми чуємо її дихання. Потім вона зустрічає хлопця, вони біжать разом, ми чуємо їхнє дихання. Потім вона знову сама. Фільм без слів, побудований на такому-от образі бігу і дихання.
Мене під час цієї стрічки трохи укачало, тому що камера весь час рухалася, ніби оператор теж біг. Ну так собі задоволення, я вам скажу.
Фільм дуже в стилі українського молодого кіно – образно і незрозуміло, що ж тут в біса коїться і, вибачте за банальність, "що хотів сказати автор".
№7. "Діна", режисер Мирослава Клочко
Фільм про дівчинку-підлітка, яка намагається вписатися в компанію однолітків і сподобатися хлопцю. Але вона трохи "не така".
Фільм ніжний і трепетний, претензій до нього у мене нема, але я не побачила в ньому чогось особливого чи оригінального. Ну крім персонажа у масці голуба, який грав на баяні. Це класна "родзинка", що би цей персонаж не означав.
№6. "Electroman", режисер Микита Скоморохов
Мені здалося, що це швидше кліп, ніж фільм. Він розповідає про такого божевільного електрика, який експериментує і робить одне відкриття.
Усе красиво знято і гарно змонтовано під музику. Головний герой цікавий і незвичний для українського кіно. Порадували спецефекти і взагалі вся електроніка в кадрі. Багатим словом "кіберпанк" це, може, й не назвеш, але це порух десь у той бік.
№5. "Невидима", Максим Наконечний
Зараз цей фільм продасть вам увесь альманах. Значить, мова йде про вчительку в якомусь досить глухому, зате живописному містечку. Вчителька молода й гарна. Але самотня й нещасна.
Подальший розвиток сюжету зумовлений її самотністю, нещасністю, насмішками учнів (гади які, ти диви), набридливими дзвінками батьків, старою сільською хатою, загальною недосконалістю світобудови і враженнями від "Майстра і Маргарити".
"Ескобар": драма з Хав'єром Бардемом та Пенелопою Крус виходить в прокат
Коротше, наша героїня напивається, роздягається і всю ніч бігає голою. І з нею трапляються всякі цікаві пригоди, які можуть трапитися з гарною голою дівчиною в сільській місцевості вночі.
Знято все дуже гарно, професійно і в найкращих традиціях української поетичної кіноеротики. Але глибокий сенс екранної дії залишився для мене незрозумілим.
№4. "Ма", режисер Марія Стоянова
Єдиний документальний фільм у збірці розповідає про життя у прифронтовій зоні Донбасу. Героїня – жінка, що живе в Маріуполі і, можна сказати, що веде відеоблог про свою повсякденність. Знімає вона переважно для дочки і знайомих, викладає ролики у Facebook з налаштуваннями "Тільки для друзів".
Воно все виглядає важливим, з огляду на тему, і дуже довірливим і інтимним, з огляду на те, як це було знято. Але для мене лишилося відкритим питання: якщо паршиві любительські зйомки змонтувати і показати в кінотеатрі, то це робить їх фільмом? Тобто як експеримент, як така собі точка зору воно може бути. Але мені це здалося не фільмом для кінотеатру, а роликом у соцмережах. Чим цей матеріал і був від початку.
№3. "Фінгермен", режисер Іван Шоха
Хлопчик їде на ескалаторі і придумує неймовірні пригоди, які трапляються от прямо поруч на балюстраді. Дуже класна і прикольна анімація. І я навіть не знаю, що до цього додати. Це весело, це буде цікаво і для дорослих, і для дітей, це дуже по-доброму і симпатично, і таких мультиків нам треба побільше.
№2. "Випуск 97", режисер Павло Остріков
Це прекрасний фільм. Він починається як такий собі побутовий водевіль. Головного героя звуть Роман, йому років 40, він живе у якомусь провінційному містечку, працює телемайстром, приторговує на базарі вживаними пультами. І тут випадково зустрічає однокласницю, в яку був закоханий. І запрошує її до себе. І вона йде.
І все ніби трохи награно і трохи хворобливо, хоча загалом як для комедії – то може бути. А фінал цілковито змінює сприйняття всієї історії і робить цей фільм дійсно хорошим.
Фільм цінний впізнаваністю персонажів, ситуацій, обстановок, а також непоганим гумором. В кінці – не пропустіть "пасхалочку" - привіт одному з фільмів Стенлі Кубрика (не буду казати, якого).
№1. "Елювіум – Регенеративна істота", режисер Стас Сантімов
Цей анімаційний фільм є переможцем мого особистого параду симпатій. Чоловік зустрічає у поїзді гарну дівчину. Потім цей чоловік селиться в готель і бачить на стіні картину, де зображений він із цією дівчиною. За картиною є портал в якийсь дивний світ, там щось святкують, і там він знаходить ту незнайомку. Але в кінці вони не поженяться.
Жанр позначений як "музичний кліп", але все складніше. Це похмурий мульт для дорослих з хворобливою логікою подій, яка нагадує чи то фільми Девіда Лінча, чи то Кафку. Можлива купа трактувань історії, яку нам розказують. Але це той випадок, коли нічого не хочеться для себе пояснювати, бо є в цьому фільмі щось зачаровуюче.
Я ще раз скажу, що цей рейтинг мій особистий. І я от прямо наполягаю, що всім треба сходити в кіно і скласти своє власне враження. Оскільки є можливість подивитися не один фільм за сеанс, а цілих вісім, то якийсь із них вам точно сподобається. Заодно підтримаймо національного виробника.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...