Блог | Навіщо Україні легалізація проституції
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
1 травня "все прогресивне людство" традиційно відзначало День праці. Трудящі всіх професій наповнювали чарки, келихи і стакани, оспівуючи свою - потрібну і корисну для суспільства - працю.
Але в чинному "Класифікаторі професій України" немає жодної згадки про "секс-роботу". Однак секс-працівниці є. Багато з них працювали і 1 травня. Їх роботу, на перший погляд, ніби не видно. Хоча вона небезпечна і важка.
Українське суспільство закриває очі на цю тематику, законодавство залишається каральним по відношенню до осіб, які обрали для себе "ганебну" роботу, а правоохоронці і зараз роблять на долях людей свої "показники".
"Жриці кохання", "повії", "нічні метелики", "жінки легкої поведінки", "повії" - так називають їх у народі. Найчастіше - презирливо, іноді - з легким нальотом романтичності. "Робітниці комерційного сексу" або "секс-працівниці" - так називають вони себе самі. Мовляв, це просто така робота - надання послуг певного виду і, зрозуміло, за гроші.
Нещодавно було представлено документальну стрічку "Така робота", в якій три жінки розповідають про суть своєї професії: три героїні, три одкровення з життя секс-робітниць. За словами режисера фільму Ксенії Кравцової, її кіно показує робітниць комерційного сексу, в першу чергу, як жінок, у яких є свої бажання, свої мрії, свій шлях до роботи, яку вони обрали.
А керівниця громадської організації "Легалайф-Україна" Наталія Ісаєва (в минулому - сама секс-працівниця), зазначила, що необхідно захищати права цих людей, адже їм потрібна безпека. Потрібні зміни в законодавстві, щоб ці жінки (а іноді - і чоловіки) не відчували насильства ані з боку поліції, ані з боку бандитів, ані з боку інших оточуючих.
Кіно змусило задуматися. Я взяв у руки аркуш паперу, ручку і зважив всі "за" і "проти" декриміналізації та легалізації секс-роботи в Україні. І аргументи "за" значно переважили:
1. Почну з того, що, скільки існує людство і секс, стільки ж існує і комерційний секс. Звичайно, знайдуться ті, хто скаже, що в СРСР його не було. Неправда: в "крутих" готелях типу "Інтуриста" і тоді працювали елітні повії ( "інтердівчатка"), а неелітні зустрічалися всюди - на курортах, вокзалах, в гуртожитках... Тому боротися з цим явищем - все одно, що боротися з природою: "борці" в таких битвах завжди програють.
2. Якщо говорити про небезпеки, які несе комерційний секс для пуританського суспільства, то завжди згадуються дві: венеричні захворювання і "загроза для традиційної сім'ї".
З приводу першої досить згадати про презервативи. І не забувати про них! А щодо підриву сімейних цінностей, то тут можна знайти і вагомі контраргументів.
По-перше, секс-працівниці часто виступають для недосвідченого юнака секс-наставницями, щоб він, починаючи статеве життя, не терпів фіаско і не "заробляв" собі комплекси і неврози. А дорослий чоловік, в разі, якщо у нього немає постійної партнерки (або вона надовго поїхала, тяжко захворіла, не сприймає певні види сексу і т.п.), замість того, щоб "шаритись" по сусідкам і подругам, піддаючи сім'ю загрозі, може "спустити пар" в спілкуванні з тими, хто надає секс-послуги за гроші, але на сім'ю ніколи не зазіхає.
Фактично, працівниці комерційного сексу грають роль пара-сексопатологів. А не руйнівників сімей, як про це твердять моралізатори.
3. У партіархальному суспільстві, до якого досі відноситься українське, вважається "нормальним", коли "справжній чоловік" має не тільки дружину, але і коханку. Про таких "мачо", як правило, відгукуються як про сильних, успішних: мовляв, все зумів, всюди встиг.
Одночасно повсякденним стало явище "довгострокової проституції", коли, дівчата живуть із заможними чоловіками, отримуючи в якості подарунків (винагород) шуби, машини, квартири. А як назвати тих, хто вступає в шлюб з розрахунку, і довгі роки, а то і все життя спить з нелюбом людиною? У такому контексті секс-працівниця виглядає чесніше, чи що ...
4. Якщо говорити з приводу "стидності" цієї роботи, так давайте згадаємо проктологів, гінекологів, сексопатологів... Нікому ж в голову не приходить заборонити ці професії. І хто більше повії - жінки, які продають секс-послуги або політики, які змінюють партії, фракції частіше, ніж рукавички?
5. У країнах, де секс-роботу узаконено, значно знижується кількість насильницьких злочинів на грунті сексу.
6. А жінки, які працюють у цій сфері, перебувають під захистом держави, платять податки (а не "башляють", як у нас, сутенерам і правоохоронцям). І, відповідно, збільшуються надходження до бюджету.
7. І найголовніший аргумент: хочу нагадати, що працівниці комерційного сексу - люди! Тому у них теж є права людини. У тому числі - право вільно обирати, якою діяльністю займатися. Аби вона не протирічила правам і свободам інших людей.
"Ми категорично проти втягування в цю діяльність неповнолітніх і проти експлуатації (торгівлі людьми), коли жінок примушують надавати секс-послуги", - підкреслює керівниця "Легалайф-Україна" Наталія Ісаєва.
На таких умовах я готовий погодитися з тим, щоб в нашій країні остаточно декриміналізували і узаконили секс-роботу. А ви?