Заповідник "Хортиця"

Національний заповідник розташований на однойменному острові. У його склад включені сам острів і прилеглі до нього острови та скелі. Загальна площа становить 2359 га.

Хортиця - це частина Українського кристалічного щита. Його основою є докембрійські породи віком понад 2,6 млрд років. На острові є практично всі ландшафтні зони України. Гористу місцевість представляють гроти, печери, скелі, назви деяких з них пов'язані з історією запорозького козацтва, наприклад, Вища Глава, Думна Скеля, Совутина і інші.

Степові ділянки збереглися уздовж узбережжя Дніпра. Назви балок і урочищ цієї місцевості також пов'язані з запорожцями: Два брати, Стовпи, Запорізька миска, Наумова, Костіна.

Південна частина острова - це плавні, наймолодший вид хортицького ландшафту. Також багата фауна і флора острова. У лісах і плавнях мешкають козулі, дикі кабани, лисиці, зайці та інші звірятка, всього понад 30 видів. Серед пернатих найчисленніші водоплавні - крижні, чирки, багато чайок, а також чапель; в глухих хащах лісу зустрічаються фазани. Всього ж на острові мешкає 120 видів птахів.

В ярах, урочищах, плавнях Хортиці ростуть понад 1000 видів рослин, з яких 657 - дикорослі аборигени, 41 вид - це реліктові рослини, які населяли острів мільйони років до появи людини.

Головною історичною пам'яткою Хортиці є Запорізька Січ. Перше містечко (прообраз Січі) за дніпровськими порогами на острові Мала Хортиця заснував волинський князь Дмитро Вишневецький (Байда).

На території заповідника також відкритий Музей історії Запоріжжя, який пізніше був перепрофільований у Музей історії запорізького козацтва. В музеї діють тематичні виставки, демонструються предмети з козацьких куренів, знайдених під час археологічних розкопок, унікальна колекція козацької зброї, одяг і предмети побуту козаків.