Блог | Типовий львівський трамвай

Якби я жила в місті, де є метро, то писала б daily tube. Але зараз метра в мене нема, зате є маршрутки, трамваї і тролейбуси. І в них не менш весело, повірте!

Пані в капелюшку, з таким смертоносним поглядом, що не виживуть навіть коханці, сідає на переднє сидження, коло водія. Він зиркнув, сполотнів, вмер, ожив - все за секунду:

- Пані, посміхніться або відверніться, бо не поїду.

Пані посміхнулася. І ми поїхали!

****

- Аеропорт! Аеропорт! - кричить водій на весь салон. - Виходимо, виходимо з тролейбуса, час літати!

І ми всі, крім пса, який заскочив на передостанній зупинці, повиходили. А пес лишився їсти з водієм канапку. Йому час снідати, а не літати

***

- Пані, ви схОдите? - питає пан-картата камізелька у пані-синій шалик

- Сходить сніг на весні, а я - виходжу!

***

- Пані, що ви все в вікно і в вікно дивитеся? Та дивіться троха на людей! Та ті вікна не миті ще з позаминулої Паски! А люди які вже повибирані в найліпше. Весна!

***

На весь автобус чути запах шинки і ковбаси. Та так, що я боюся, за мною потім будуть бігати всі вуличні Тузіки. Придивляюся, а на задньому сидженні пан собі сів: в одній руці помідор, а в другій - ковбаса. Не їсть, просто сидить так. Цар маршрутки - зі скіпетром і державою.