"Мало екранів і низькі доходи ", - представник Warner Bros. про Україну

Про роботу дистриб'юторських компаній, причини відсутності в прокаті фільмів на кшталт "Трьох білбордів ...", українське кіно і серйозні проблеми нашого кіноринку читайте в ексклюзивному інтерв'ю Робіна Грбіч, директора компанії "Кіноманія", що представляє Warner Bros. в Україні.

Відео дня

Робіне, розкажіть, будь ласка, як працює дистриб’юторська компанія? Як фільм потрапляє від Warner Bros. до українських кіноглядачів?

Все просто. Warner Bros. виробляє близько 16 фільмів на рік і ми розповсюджуємо ці 16 фільмів. Реліз роблять в усьому світі в один і той же час. Ця схема називається day-in-day producing і вона найефективніша для успіху фільму.

Warner Bros. підтримують відносини з усіма країнами світу, у багатьох країнах є представництва компанії, особливо у великих, таких як Велика Британія чи Німеччина. У країнах з меншим ринком Warner Bros. мають партнерів, які займаються розповсюдженням фільмів компанії.

Тобто всі фільми Warner Bros. можна подивитися в Україні?

Так. Буває, якийсь фільм ми не випускаємо, але це дуже рідко.

У мене є питання щодо фільмів, які таки не потрапляють на ринок України. Наприклад, такі відомі фільми, як "Три білборди на кордоні Еббінга, Міссурі", "Назви мене своїм ім'ям" чи інші оскарівські номінанти цього року. Чому їх нема в українських кінотеатрах, на вашу думку?

Це арт-хаузні фільми. І вони справді дуже хороші. Але в Україні є кілька проблем. Ринок кінопрокату незрілий, мережа кінотеатрів слабко розвинена. В останні 5-10 років вона збільшилася, але в країні й досі недостатня кількість екранів, як для такої території і такої кількості населення.

Якщо подивитися на Західну Європу, то там є країни значно менші, ніж Україна, зі значно меншою кількістю населення, при цьому у них більше кіноекранів. Я думаю, лише у Києві достатньо екранів, хоча все одно їх могло би бути більше. Але якщо ви поїдете з Києва в регіони, то ви побачите, що там дуже бракує кінотеатрів.

Так, у великих містах може бути всього 3 кінотеатри, наприклад.

Абсолютно. А від цього прямо залежать прибутки прокатників. Але, крім того, люди мають ходити в кіно і витрачати гроші на квитки.

Загалом можна сказати, що українська публіка любить дивитися в кінотеатрах такі фільми, в яких є багато спецефектів, масштабних сцен, щось таке, що варто дивитися на великому екрані. Зараз в Україні складна економічна ситуація, і була такою останні роки, тож перед людьми стоїть питання, чи витрачати гроші на фільм, у якому немає спецефектів. Багато хто думає, що такий фільм, як "Три білборди…" він може подивитися вдома, для цього не треба йти в кіно. Тобто у публіки є питання вибору, на що витрачати гроші.

У середньому в Україні, при населенні близько 40 млн людей, на одну людину припадає 0,6 походів у кінотеатр на рік. У країнах Європи ця цифра може становити 3-5 походів. І причини такого становища в Україні я назвав – мала кількість екранів та низькі прибутки населення. Якби країна була адекватно забезпечена екранами для людей було б більше вибору.

Якщо говорити про Францію чи Велику Британію, де більш зрілий ринок, де є більше кінотеатрів і вищий дохід у населення, то там "Три білборди…" можуть мати такий же успіх, як і блокбастери.

Але є хороша новина для України – вона має великий потенціал для зростання.

На вашу думку, скільки екранів має бути в Україні?

В Україні зараз близько 170 кінотеатрів. У Європі країни з приблизно такою ж кількістю населення, наприклад Польща, де 35 млн людей, мають у 4-5 раз більше екранів. Але зростання кількості екранів має супроводжуватися покращенням економічної ситуації, зростанням доходів людей.

Порівняно з Європою, в Україні квитки в кіно недорогі.

Так, порівняно з походом у ресторан чи ще кудись. І кіно для українців – це спосіб втекти від проблем, це шлях ескапізму. Якщо у людей похмуре життя, вони ідуть і дивляться кіно, яке їх повністю відволікає, яке дає їм втечу у фантастичну країну. Як "Хобіт" або "Фантастичні звірі" чи щось подібне. А фільми як "Три білборди…" або інші, номіновані на "Оскар" цього року, є досить похмурими.

Крім "Форми води".

Так, "Форма води" – це такий швидше казковий фільм. Але решта, наприклад "Леді Бьорд", побудовані на реалістичних ситуаціях і зовсім невеселі. Це чудові фільми, але якщо у людей похмуре життя, це не означає, що вони люблять похмурі фільми. Вони швидше люблять ескапістські фільми. Тому такі фільми, як "Три білборди…", не мають успіху в Україні.

Який фільм був найпопулярнішим минулого року?

"Пірати карибського моря". Цей фільм зібрав рекордний боксофіс минулого року.

Тобто це підтверджує ваші слова про те, що українці люблять ескапістське кіно.

Так. "Пірати карибського моря" – це великий бренд в Україні. І не має значення, якщо сам по собі фільм не є хорошим. Публіка все одно йде і розважається протягом двох годин. Публіка любить кіно, яке дає їй можливість втекти від реальності.

А як щодо фільму "Воно", що теж був дуже успішним минулого року?

Так, це феноменально, для нас це був сюрприз.

У фільму "Воно" був дуже вдалий трейлер, а це в умовах сучасного ринку дуже важливо. Як тільки трейлер був опублікований в Інтернеті, він зібрав близько 100 млн переглядів за добу. Фільм "Воно" із тих, чий перший трейлер став всесвітньовідомим. Трейлер підігрівав інтерес до фільму ще до його виходу, тобто публіка чекала на фільм. За півроку до релізу інтерес до стрічки зростав і зростав.

Хорор – це дуже складний жанр в Україні. Українці не люблять ходити в кіно, щоб лякатися, в Україні популярні комедії. На відміну від росіян. Хорор дуже популярний в Росії.

Я думаю, "Воно" – це, мабуть, найуспішніший фільм жахів в історії України. Успішний фільм жахів збирає в Україні близько 10 млн грн, а "Воно" зібрало боксофіс у 35 млн грн, тобто у 3,5 рази більше. Це було дивовижно, важко сказати, чому так сталося.

Ми бачимо більше і більше українських фільмів у кінотеатрах, чи ви відчуваєте якусь конкуренцію з їхнього боку? Що ви можете сказати про українське кіно?

Думаю, чим більше українських фільмів буде знято і показано в кінотеатрах, тим краще. Ніхто крім українців не розкаже українські історії. Наприклад, як фільм "Кіборги". Дуже малоймовірно, що якісь іноземці приїдуть в Україну, аби знімати такі фільми, як "Кіборги". Навіть якщо так станеться, то американська, чи французька, чи польська компанія не розкаже таку історію з української точки зору.

Українці мають дуже багату мову, дуже багату культуру. І українці – єдині, хто можуть це відобразити у фільмах. На сьогодні українська кіноіндустрія на дуже складному шляху через ситуацію в країні. Але схоже, що зараз усе стабілізується. Українські фільми виходять на передній план, і це дуже позитивно. Це дає надію на розвиток української кіноіндустрії і на те, що в українських кінематографістів з’явиться власний голос.

Я думаю, це ознака дорослішання кінематографічної економіки. Як я казав на початку, в Україні досить незріла кінематографічна індустрія. І це величезний знак відновлення, знак того, що економіка стає зрілішою.

Тобто знімати кіно в Україні стає вигідно?

Давайте подивимося на країну з розвиненою кінематографічною економікою, наприклад, Велику Британію. Там розвинена мережа кінотеатрів, але там також є інтернет-платформи, які надають "відео на вимогу", як Netflix чи Amazon. Вони дуже агресивні і платять багато грошей за фільми. Так само у Великій Британії є телебачення, яке купує кінострічки. Популярними залишаються DVD-диски та Blu-ray диски, це мільярдна індустрія. Все це означає, що кінематографісти мають багато джерел для отримання прибутку з фільму, вони можуть продати кінострічку і після її прокату в кінотеатрах. Крім того, у Великій Британії немає проблеми з піратством, як в Україні.

В Україні, якщо компанія знімає "Кіборгів", то єдиний шлях повернути гроші – це кінотеатри і, можливо, продаж на телебачення. Інших шляхів повернути вкладені кошти нема.

В Україні є стрімінговий сервіс Megogo, на якому зараз можна купити "Кіборгів".

Так, але поки що це дуже малі гроші. Будемо сподіватися, з часом такі сервіси будуть розвиватися. Але я намагаюся бути реалістом. Я уявляю, якби я намагався зараз зняти кіно в Україні. Які амбіції може мати український фільмовиробник? Боксофіс в Україні порівняно невеликий, продажі на ТБ теж лімітовані. Це означає, що й амбіції фільмовиробника досить малі.

Порівняємо Україну з Китаєм. Китайський боксофіс складає 8,6 млрд доларів. Український боксофіс – це 75 млн доларів (за рік – прим.ред.). Тож у Китаї кіновиробники можуть знімати фільми з бюджетами в сотні мільйонів доларів.

Але знаєте, в країнах, де є великі обмеження у ресурсах, кінематографісти знаходять геніальні шляхи, щоб робити прекрасні і конкурентоздатні історії. В успішного фільму не обов’язково має бути великий бюджет.

Ви бачили український мультфільм "Викрадена принцеса: Руслан і Людмила"? Він був успішним і його продали в інші країни.

Я не дивився його, але я детально говорив з його виробниками, з Film.UA. Вони роблять прекрасну роботу. Film.UA – це піонери, першопрохідці, які вірять, що вони можуть робити українські фільми і продавати їх в інші країни. Вони повірили в це, хоча це дуже складно.

Український фільм, що побудований на українських символах, українських жартах, українській специфіці, може бути непростим для розуміння, скажімо, у Франції. Коли ви знімаєте фільм в Україні, і намагаєтеся продавати це за кордоном, ви зіштовхуєтеся з дуже сильною конкуренцією. Коли "Кіборги" були зроблені і випущені в Україні, вони не мали конкурентів, бо в Україні є тільки одні "Кіборги". Але коли "Кіборги" намагаються вийти на міжнародний ринок, вони конкурують з умовними "Кіборгами" з Франції, Німеччини, Великої Британії, Австралії, які неймовірно конкурентоздатні.

Уявімо, якби "Кіборги" йшли в кінотеатрі в Австралії. Чи є причина, з якої австралієць витратив би 10 доларів у суботній вечір, щоб подивитися "Кіборгів" з України, у той час, коли він може зробити сотні інших речей? Єдина причина – цей фільм має бути неймовірно хорошим. І це єдиний шлях до успіху – фільм має бути неймовірно хорошим.

Тобто мова йде про рівень конкуренції. Якщо ви хочете бути нападаючим клубу "Барселони", ви маєте бути Ліонелем Мессі. Якщо ви не Ліонель Мессі, у вас не вийде.

Українці мають багато ресурсів, вони дуже талановиті, вони повні ентузіазму, і вони намагаються перевершити самих себе. На вас чекають великі справи. І Держкіно грає у цьому велику роль, підтримуючи українських фільмовиробників і підтримуючи культуру.

Держкіно підтримує також дистрибуцію українського кіно. Навіть у маленькому місті з одним кінотеатром ви можете дивитися українське кіно.

Так і є.

Розкажіть про плани "Кіноманії" на поточний рік. Що ми побачимо в Україні? На який фільм ви сам чекаєте найбільше?

Мабуть, "Фантастичні звірі-2", на цей фільм усі дуже чекають. Він вийде в кінці року, ми будемо робити масштабну прем’єру в Україні. Фільм "Вісім подруг Оушена" виглядає дуже цікаво.

Також чекаємо на "Мауглі", це фільм Енді Серкіса, якого ми любимо за стрічку "Володар перснів" та інші фільми. Це оригінальна історія, що базується на "Книзі джунглів". У фільмі знялися прекрасні актори, наприклад, Бенедікт Камбербетч.

Пізніше також вийде в прокат фільм "Аквамен", який зняв талановитий режисер Джеймс Ван. Якщо ви пам’ятаєте, раніше він зняв цікавий хорор "Закляття". Тож цього року буде низка прекрасних фільмів.

Приємних походів в кіно! А CityOboz нагадує, які прем'єри можна подивитись вже в квітні.