Блог | Уроки невдалого шлюбу

Колись я витрачала час на те, щоб знайти ідеальну формулу відносин між мною і чоловіком. Мені здавалося це важливим - день у день копатися в собі і шукати якісь "неідеальні моменти" щоб їх виправити. Потім я перестала це робити.

Кілька років поспіль я не беруся робити дострокові висновки про щось або про когось. Я спостерігаю збоку, але не беруся оцінювати вчинки людей, особливо якщо я не знаю кого-то з них особисто. Звідки мені знати, чому людина вчинила саме так? Хоча начебто очікувалося від нього інше. Як казав один мій знайомий: "Я що, Господь Бог?". І він мав рацію - люди досить складні організми, їх ще потрібно вміти розуміти і сприймати.

Я досить рано вийшла заміж, але ось у чому прикол - в силу мого характеру я продовжувала свій особистий ріст і чіткий рух до цілей. З'явилася одна дитина, потім - друга. Мною особисто в шлюбі на 5-му році життя був зроблений висновок, що я не розумію, навіщо мені чоловік, крім того що він дав мені можливість народити дітей. Народила і спасибі.

Я йду далі. Я зробила досить багато помилок, але можливо, я б і не змогла рухатися далі, якби я не пройшла через це.

Що я винесла з мого невдалого шлюбу?

- Відносини в шлюбі не можу бути складними. Та й взагалі відносини між чоловіком і жінкою - не можуть бути складними. Ви не зможете один одному довго виносити мозок, навіть якщо поставити це за першорядну мету. Істерики набридають швидко. Ви виснажуєтесь швидко. Тому через рік після заміжжя і народження дитини я вже жила за принципом - ніхто нікому нічого не винен, і моя стратегія, звичайно існувала б, якби не вийшло так, що я в шлюбі була і чоловіком, і дружиною, звалила на себе все - від заробляння грошей до важких пакетів в супермаркеті, ведення бюджету та вирішення, куди і коли ми поїдемо відпочивати.

- Намагатися переробляти другу половину не варто. Нічого не вийде. Це як бій з власною тінню. Вибір вже був зроблений раніше, значить, ви прийняли те, що він курить по пачці в день і по п'ятницях у нього пиво з друзями в місцевому барі. Люди можуть змінюватися, але дуже часто не в тому напрямку, в якому особисто ви вказуєте. Це все одно що, намагатися на жигулі поставити двигун від мерса. Типу щоб було потужніше. Але потужніше не буде, тому що двигун від мерседеса не встане в жигулі.

- У відносинах має бути глибока взаємоповага. Це живе всередині мене. У моєму ідеальному випадку, я хотіла б, щоб чоловік був старше і успішніше мене. Я чесно не зможу поважати чоловіка, який в цьому житті нічого не добився. Вибачте, але зате я говорю як є, і це правда. Комусь комфортно з електриком Петром, який спритно вміє вкрутити лампочки в будинку і у всьому під'їзді. Кожен вибирає своє. Я вибираю постійне зростання поруч зі своїм чоловіком. Якщо він зупиниться, а я його наздожену - даю 80% - ми розлучимося, якщо у нього не буде ніяких рухів вперед і бажань розвиватися.

- Найбільше в шлюбах, що не склалися, мене зворушує, коли люди стають озлоблені один на одного, що не дає їм нормально розійтися і взагалі нормально жити після. Що це за неконтрольовані емоції? Була такою класною, а стала... Був такий прекрасний, а тепер... Тобто раніше вона була розумною і красивою, а він класним і крутим, і шлюб все зіпсував? Ні. Це означає лише те, що він одружився на дурепі 10 років тому, а вона вийшла заміж за мудака. І тоді все точно сходиться.

Моя логіка зараз взагалі проста. Мені 31 рік. Я виховую двох дітей. В цілому, я можу виховати і забезпечити їх сама, для цього у мене є мізки, освіта, досвід і так далі. Але з іншого боку я чітко розумію, що я дуже хотіла б, щоб в будинку знаходився коханий чоловік, з якого діти знімуть певну модель. Вона їм знадобитися потім в житті.

Мій син може взяти одні якості, яких йому не вистачає як хлопчикові. Моя дочка - інші якості, які їй потрібні як дівчинці.

Мій син жив 6,5 років з його рідним батьком, і це не дало зовсім нічого, крім психолога минулого року. Моя дочка жила 3,5 роки з її рідним батьком, але ніколи вона не була Принцесою. Не називав її так батько. А в даний момент у неї це прям друге ім'я. Це важливо для неї. Важливо, щоб їй сказали, що вона така, підтвердивши цим її кмітливість, красу, давши їй впевненість в собі та інше.

І звучати це повинно з чоловічих вуст. Моєму синові важливо щоб на нього звертали багато уваги і спілкувалися з ним, щоб слухали його, щоб він міг стверджуватися за рахунок якихось речей. Це ж так просто - сказати щось типу: "Підемо, поговоримо з тобою по-чоловічому на подвір'я/в іншу кімнату. І не факт, що його зараз словами будуть гладити по голові.

С-суворість. Л-любов.