Блог | Вся правда про Аліекспресс

Десь місяць тому одразу кілька друзів раптом почали хвалити мені Аліекспресс. Мирослав хвалився книгою, яка відкривається і перетворюється на світильник, Маша захоплено розповідала про якогось чудового електротаргана, який набирає енергію сонця і потім скаче по околицях. Все це чомусь не насторожувало - і ми зробили замовлення.

Трохи порилися в сувенірних муміях Конфуція, екстрактах породистого моху, підроблених спіннерах з кефіру - і вирішили взяти одяг. Кілька футболок, пару гольфів, одну сукню - всього речей 7-8.

Тут одразу виявилося, що китайців багато. І продають всі ці шмотки зовсім різні люди, а тому заповнювати і оплачувати кожну річ потрібно окремо. Гаразд.

Минуло кілька тижнів, і ми втекли перечікувати морози на Кіпр. Було сонячно і душевно, поки телефон зловісним набатом не пробив повідомлення. Воно було приблизно про те, що якщо через 37 секунд я не буду вдома, то посилка від Цинь Шихуанді (або якось так) анігілює прямо в руках кур'єра.

Хрін з ним, подумав я, напевно, це та мерзенна футболка, яку я взяв просто з ввічливості перед Цинь Шихуанді (або якось так).

За тиждень на Кіпрі телефон кричав на мене ще разів п'ять. При цьому виявилося, що Аліекспресс дуже різнобічна особистість - частина посилок приходила на Укрпошту, частину приносив якийсь зловісний кур'єр, а за деякими слід було топати на Нову пошту. Тобто завдяки цьому можна і речей прикупити, і місто подивитися, і з людьми познайомитися.

У Києві я насамперед угробив день, щоб забрати всі посилки. Було виявлено:

- однотонну футболку розміру L, яка налізатиме мені хіба що на ногу;

- футболку з формулами розміру L - цілком нормальна, тільки на дотик як слиз;

- футболку без формул, завелика і явно зроблена з чогось токсичного;

- футболку з рукавами і таким вирізом, що у мене вивалюються в нього коліна;

- гольф-урод.

Ну нічого. Зате дешево, - думали ми.

Через пару днів телефон знов злорадно загудів. Укрпошта говорила, що мої речі у них, і якщо я не хочу, щоб листоноша почав відрізати їм пальці і вуха, то мені слід негайно зателефонувати ось за таким номером телефону. Я подзвонив, отримав від приємної леді інший номер, набрав його, автовідповідач люб'язно перекинув мене ще кудись - я розплакався і згинув у вирі перемикань.

Посилку я забрав тільки через тиждень, за що мені не забули дорікнути. Всередині виявилася чудова компанія з сукні, що виглядає як уніформа для рабства, і футболки-ублюдка.

Ще через день вже на Новій пошті я забрав футболку з написом: "Довірся мені, я інженер", яку хотів подарувати Мирославу. Так я і зробив. Мирослав оглянув річ і тут же передарував її батькові. Тому що розмір був настільки величезний, що її можна було носити цілою компанією і виправити напис на "Довіртеся нам, ми інженери".

Незабаром на поштах мене вже почали впізнавати. Я забирав все нові і нові речі, які мені знову і знову не підходили. Сірий гольф, що витончено відкривав би приблизно половину мого живота, ще кілька огидних футболок, светр зі стразами.

Дивно було те, що замовлення давно закінчилися, ми отримали навіть більше, ніж хотіли, але речі продовжували прибувати. Цинь Шихуанді з соратниками злорадно експортував в Україну все нові і нові страшні шмотки. Це була повзуча експансія котону (50%), поліестеру (47%) і спандексу (3%).

А вчора вранці мені подзвонили і суворо сказали: якщо до 16:00 ви не заберете, нарешті, свої посилки, то ми відправимо їх назад в Китай, І У ВАС, МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК, БУДУТЬ СЕРЙОЗНІ ПРОБЛЕМИ.

Я не хочу проблем з людьми, які вказують на Аліекспресс такі описи товарів: "MRMT давно футболка чоловіків хіп - хоп, в чорній футболці 2017 ярусного довгі футболку для чоловіків - блискавка максимум за розмір". Тому справно прийшов. Мені дісталися два абсолютно однакових коричневих гольфи.

Здається, я їх не замовляв. Але вони підійшли! Трошки замалі, трохи коричнюваті, але в цілому можна нормально носити.

Все-таки Аліекспресс - відмінна штука.