Блог | З чоловіками у неї не складалося
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Якщо виходити з теорії синтетики і аналітики, тобто, збирання та розгляду, то Свєтка - справжній український синтетик: погано побудувати, але якісно обштукатурити.
З чоловіками у неї не складалося. Брала сирими, намагалася поліпшити. Навіть спину одному брила. Йшли.
Народитися б їй в Китаї, де вдосконалення світобудови - закон життя. А зустрічалися тільки внутрішні буддисти. Що її рятувало, це енергія мартенівської печі і груди. Груди були ті, що в піснях: грудьми закриє країну. А країна у нас не Ліхтенштейн.
Коли був вечір її двадциятиріччя, сиділи ми на могилі Солом'янського цвинтаря. Сангрію пили, курили радоп:
- Саня пішов, коли я йому сказала, що неправильно він нігті на мізинці ноги стриже. І прожили ж півроку з ним.
- А може, він правильно стриг?
- Ага, скажи ще таке. Там треба не під корінь і плоско.
- А раніше як він стриг?
- Не знаю. Раніше не помічала. Інша виправляла. Розповім, як Ванька від мене втік.
Вона довго ще говорила, я не слухав. Знаєте, дівчат потрібно слухати уважно, щоб не образилася, але не чути. Інакше голова або лопне, або вибухне. І тут вона несподівано сказала:
- А давай поцілуємося! Віриш? Я одним поцілунком зроблю тебе щасливим.
- А давай, тільки не кажи, що я неправильно стрижу нігті.
Тут у темноті кладовища хтось пройшов.
Я спітнів всієї випитої сангрією до трусів.
- Не бійся, сказала Свєтка, і поцілувала так, що синички з мого гнізда випурхнули.
- Дай півроку, і я зроблю з тебе людину. Орла вийде, зрозуміло. Але до голуба - обіцяю.
На ранок мене призвали в будбат
Свєтка приїжджала, але те, що з людиною робить армія, навіть вона не змогла пересинтезувати.