Відому пісню "7.40" допомогли написати поїзда

Щоб послабити конкуренцію з боку суперпредпріімчівого єврейського населення, в царській Росії євреям було заборонено проживати в таких великих містах, яким, наприклад, тоді була Одеса. Однак євреї могли вільно знаходиться там з восьмої години ранку і до восьмої вечора. Тому вони приїжджали в Одесу поїздом, прибували в 7.40, і в 7.40 по полудні від'їжджали назад у свої містечка. Так виникла знаменита пісенька "Сім сорок", мелодія якої ймовірно має більш раніше походження і, швидше за все, пов'язана з єврейськими релігійними традиціями. Варіант пісні "Сім сорок", що починається "Знову в сім сорок рівно ..." написаний в 1993 році поетом Михайлом Слуцьким для А.Іошпе (з її участю) і С.Рахімова. У сім-сорок він під'їде, У сім-сорок він під'їде - Наш старий наш славний Наш аіцин паровоз. Веде з собою вагони, Веде з собою вагони Набиті людями, Ніби скотовоз. Він вийде з вагона І рушить уздовж перону. На голові його розкішний казанок, У великих очах зелених на Схід Горить одеський вогник. Нехай він не з Одеси, Хай він не з Одеси, Фонтани і Пересип Чекають його до себе на подвір'я. У сім-сорок він приїде, У сім-сорок він під'їде, Наш славний доблесну Старий паровоз. Він вийде з вагона І рушить уздовж перону. На голові його розкішний казанок. У великих очах зелених на Схід Горить одеський вогник. Сім-сорок настав. Годинами все відбило, А поїзд не приїхав Немає його і все, але от Ми все одно дочекаємося, Ми все одно дочекаємося, Навіть якщо він запізниться і на цілий рік. Він вийде з вагона І рушить уздовж перону. На голові його розкішний казанок. В великих очах зелених на Схід Горить одеський вогник.