Хабарі в Україні: від мера до СІЗО

Проблема корупції існує стільки, скільки і людство. Побороти її ще ніде не змогли. Але корупція у нас відрізняється від неї ж у високорозвинених країнах. Чим? Думка фахівця МВС: там її не відчувають обивателі. Вона є десь в політиці, у високих ешелонах економіки: наприклад, корпорація "Боїнг" бореться з "Локхід" за держзамовлення ... Але лікаря або ЖЕКу платити не треба, будь-яку довідку в мерії одержиш без хабара. В Україні платити обов'язково, інакше успіху не бачити.

Відео дня

Розповісти про всі сферах нашого життя, де беруть хабарі , ні на двох, ні на двадцяти двох сторінках нереально - хабарництво в Україні тотально . Наша газета не раз писала про дачу "на лапу" даішникам, лікарям, працівникам дитячих установ і ЖЕКів ... Таких випадків мільйони, зате хабара там відносно невеликі, в межах декількох сотень гривень чи доларів. Набагато "крутіше" хабара в правоохоронній галузі, серед прокурорів, міліціонерів, суддів (досить згадати "справу" львівського судді Зварича). Беруть гроші за збудження і розвал кримінальних справ, за зменшення терміну "відсидки", за надання законності рейдерським захопленням ...

Кажуть, до речі, що у зв'язку з кризою і тим, що нині загальний рівень хабарів впав, деякі нечистоплотні правоохоронці спеціально фабрикують справи, щоб потім за їх закриття брати гроші ... Однак є й зовсім "крутий" рівень хабарництва, де суми "Хабар" обчислюються мільйонами, а то й десятками мільйонів. Це, як правило, винагорода за вирішення земельних питань, проблем з нерухомістю. І спокуса настільки великий, що відмовитися від грошей чиновники від влади не можуть донині, хоча багато хто вже "сидять".

Більше того, незважаючи на кризу, кажуть свідки, рівень хабарів не падає, хоча попит на "вирішення" питань помітно знизився. Чому так, а також про найбільших хабарах в країні, про незвичайні способи їх отримання, читайте нижче. Консультували " Сегодня " в цих питаннях фахівці з Департаменту держслужби боротьби з економічною злочинністю МВС України, ГУБОЗ МВС України, експерти з числа адвокатів.

Держслужбовці беруть хабарі за будь-яке питання, що входить до їхньої компетенції. Ліцензійні, дозвільні питання - за все. Але приблизно 70 відсотків зараз - це хабарі, отримані за вирішення земельних питань. Оренда, її продовження, виділення в користування, зміна призначення - питань безліч і за все беруть. І суми найбільші - за землю.

Конкретна мінімальна сума хабара в законі не обумовлена. Не можна сказати, що хабар починається (або відповідальність за неї) з 10 або 100 гривень. Тут деколи працює таке поняття, як малозначність. Рішення про це приймає прокуратура, бо саме вона розслідує справи про хабарі щодо посадових осіб. Міліція в будь-якому випадку документує хабар і передає справу до прокуратури. Якщо там фігурує, наприклад, 30 гривень хабара, то прокуратура, швидше за все, відмовить, в порушенні справи за малозначністю. Тоді фігурант звільниться просто переляком і громадським осудом. Але якщо таких "малих" хабарів набирається багато в однієї людини (наприклад, так буває у вузах, коли викладач бере за залік потроху з кожного студента, але їх багато), тоді тут проглядається система. У такому випадку, з великою ймовірністю, можна сказати, що справа буде порушена.

Сьогодні хабарники стали дуже обережними. Використовують підставних осіб, кредитні картки, благодійні фонди, депозитні комірки і пр. Тому що вчаться на помилках попередників, чому сприяють і ЗМІ. Крім того, в комерційні та держструктури пішло чимало силовиків, які знають тонкощі оперативної роботи. Причому нині з'явилися випадки, коли чиновник хабар ділить: частина бере собі, а частина просить перевести на службовий рахунок, щоб закрити низку питань, які йому належить вирішувати за посади. Тобто і собі грошики отримав, і своїй кар'єрі посприяв, як здібний керівник. При цьому сума зростає, тому що те, що чиновник запланував взяти собі, він все одно бере, а "на службу" просить понад те.

На ту ж землю є ціни офіційні, а є ринкові. Перші проходять за документами, а другими реально оперує чиновник. Скажімо, справжня ціна сотки на ЮБК в районі Ялти або Лівадії навіть у період кризи не буде нижчою 20000 доларів, а офіційна - в десятки разів менше. Припустимо, якась фірма виграла тендер на оренду такої ділянки (причому тендер фіктивний, бо зазвичай допускають до нього тільки тих, хто згоден на хабар, інших в останній момент відшивають, мовляв, у вас папери не так складені). І заплатила до бюджету за 1000 за сотку. А з чиновником договір: заплатиш мені не 20000 за сотку, а 19000, тобі вигідно, і мені. Чиновницький ризик при цьому може бути вже закладений в ціну, а може оплачуватися окремо, в різних випадках по різному.

Буває й так: люди ходять до чиновника, вирішують різні питання, помаленьку платять. Потім він скаржиться на труднощі і займає у них енну суму. Довго не віддає, а потім заявляє: у мене там є шматок землі (не найкращий), так ви його заберіть в рахунок боргу. Але щоб я вам даром землю не віддавав, ви мені ще приплативши. У людей лопається терпіння, вони звертаються до міліції і вона затримує мера за хабар.

Інший випадок: чиновник призначив суму хабара за оренду ділянки, але потім його заїла жадібність. Він раз підняв ціну питання, потім другий, третій ... Тоді не відбулися орендарі написали заяву. Іноді ціну намагаються штучно підняти, запрошуючи, крім реального покупця, підставних осіб, які нібито теж претендують на ділянку, торгуються.

Жирний шматок - розподіл бюджетних коштів і відповідні "відкати". Причому ці відкати часто становлять 30-40, а іноді і 50% від суми коштів. Про 5-10% навіть мова не йде. Для фірми, яка реально збирається ці кошти освоювати, втрачається весь сенс одержання бюджетних коштів-треба відразу готівкою віддати до половини! А адже безнал треба ще конвертувати в "чорний нал", це ще від 4 до 7-8 відсотків. Зате якщо фірма фіктивна і працювати не збирається, то їй у будь-якому випадку вигідно. Такий вид незаконної діяльності нерідко властивий нашим західним регіонам, яким виділяють кошти, наприклад, для боротьби зі стихією, з розливами річок та ін Там же, крім хабарництва (ст. 368), зустрічаються й інші посадові злочини: завищують вартість кошторисних робіт, вигадують липові об'єкти тощо (ст. 364, 365 - перевищення і зловживання службовим становищем). Хабарі можуть бути не тільки грошима, але і будматеріалами, готовим будинком, поїздкою за кордон і пр.

Щоб дізнатися, які хабарі ходять серед силовиків і суддів, просили ряд експертів з числа адвокатів, яким реально доводилося порушувати закон і давати мзду на прохання клієнтів (бо інакше добитися вирішення питання неможливо). Ось що вони нам розповіли на умовах анонімності.

Як відомо, справи діляться на господарські, адміністративні, цивільні та кримінальні. Відповідно, різні і суди, різні такси (але завжди найвищі ціни в Києві). Приміром, в господарських справах є середня по країні такса: за позитивне рішення судді беруть "на лапу" 3% від ціни позову. Хоча, звичайно, в маленьких містечках, особливо на заході України, можна домовитися і за "твердий оклад", наприклад, за тисячу доларів.

У цивільних справах (наприклад, розлучення і поділ майна) твердої загальнодержавної такси немає, "ціна питання" починається в райсудах від 2 тисяч доларів, в апеляційній інстанції менше ніж за 5 тисяч і говорити не стануть. За великим (відносно) справах - від 10 тисяч.

Адміністративні суди найбільше "піднімаються" в ході виборних кампаній. Оголосити недійсним підрахунок голосів за майбутніх депутатів в районі коштує від 20 тисяч доларів, при виборах мера - від 100 тисяч (звичайно, це не в Києві). Якщо справа доходить до Верховного Суду, то можуть вести мову про мільйон і вище (дивлячись який "об'єкт"). Наприклад, в 2004 році ходили чутки про 5 мільйонів за вибори президента ...

У загальнокримінальних судах на перших етапах справи (збудження або відмова в такому) судді зазвичай не беруть участь. Вони вступають у справу, коли треба обрати запобіжний захід (арешт, підписка та ін.) У Києві, за чутками, "за санкцію" (скажімо, без взяття під варту) треба сплатити від 10000 доларів до мільйона, дивлячись про кого мова (кажуть, кілька років тому був випадок, коли взяли 2 мільйони).

За зменшення терміну за вироком в Києві починають "говорити" з 10 тисяч доларів. Але вже навіть у столичній області, кажуть, можна порозумітися і за 500 баксів, на Західній Україні - і за 300-400. Якийсь такси за кожен рік зниження терміну немає. Причому нерідко судді беруть гроші за винесення ... законного рішення! Тобто грають на непоінформованості клієнтів. Скажімо, людині і так по сукупності його характеристик та іншого належить покарання нижче нижньої межі. Але суддя про це мовчить і бере мзду, поступово за законом. Найдорожче коштує виправдувальний вирок, навіть якщо людина абсолютно винен. Тут справа пахне мільйонами, таких випадків одиниці, вони не афішуються.

Звичайно, на кримінальних справах наживаються не тільки судді. Порушувати справи або відмовляти в цьому можуть міліція, прокуратура, СБУ, податкова ... Найдешевше коштує порушення справи - від 2 тисяч гривень (тому що це рішення далеко не остаточне, вищестояща інстанція відразу може його припинити). Ціна відмови в порушенні теж починається приблизно з 300 доларів - з тих же причин. Втім, в серйозних справах такса вище - наприклад, відмовити в порушенні при тяжких тілесних ушкодженнях (мовляв, це не бандит вдарив потерпілого, а він сам невдало впав) коштує від 5000 доларів. При вбивствах це виключено, бо закон вимагає в будь-якому випадку при ознаках насильницької смерті порушувати справу.

Криза вдарила по звичних доходам хабарників у погонах (колишні "годувальники" - торгівля, сфера нерухомості та земля самі зараз сидять без грошей) і нині, кажуть експерти, збільшилася кількість справ, порушених виключно з метою "подоїти" клієнта. Спочатку порушується справа "за фактом", клієнту загрожують - не заплатиш, воно стане проти особистості, тобто тебе. А заплатиш, сам дізнавач або слідчий і припинить справу, не треба ніякого суду. Саме з метою "подоїти", як кажуть знаючі люди, зараз порушується вал кримінальних справ проти мерів дрібних міст. Що характерно - до суду рідко такі справи доходять.

При цьому якщо міліція, прокуратура або СБУ порушує справу за власною ініціативою (жадібності), то це припинення обходиться відносно дешево, від 1000 доларів. Але якщо це замовлення, наприклад, одна фірма хоче знищити іншу (чи політичні конкуренти хочуть "втопити" мера), то ціни різко зростають. Тут і сумою в 300-500 тисяч доларів нікого не здивуєш. Навіть якщо справа до суду не дійде (а так зазвичай і буває), то замовлену фірму знищать виїмками документів, бухгалтерськими та іншими експертизами, чутками про банкрутство. Їй просто не дадуть працювати, тому простіше і дешевше заплатити хоч і півмільйона за припинення. Але й вороги не дрімають, можуть заплатити більше за знищення ... Тут йде своєрідний торг.

Своя такса на все існує і в СІЗО. Там мова про тисячі не йде, зате це щодня й багато разів. Наприклад, за пляшкою звичайної горілки контролери збігають за сто гривень (включаючи ціну горілки). Стільки ж коштує пронести на годинку мобілку в камеру. Перейти укладеним з камери в камеру, щоб з кимось там поговорити - 200-300 гривень. І, нарешті, від 400 гривень на годину варто привести в камеру дівчинку (рівня вокзальної повії). Дорогі путани коштують сотні доларів.

У вузах хабарі як брали, так і беруть , але система отримання видозмінилася у зв'язку з введенням тестування. Якщо поглянути сьогодні на те, хто проходить в основному на престижні, та ще й бюджетні спеціальності в хороші вузи, то побачимо там масу "інвалідів". Вірніше, юнаків та дівчат з довідками про інвалідність. Водночас медалісти, по-справжньому талановиті молоді люди залишаються за бортом. Тобто, якщо раніше хабарник-декан або викладач, допущений до прийому студентів, говорили: за таку-то мзду підкладемо потрібний квиток або іншим способом гарантуємо високу оцінку, то зараз ситуація інша. Хабарник каже батькам абітурієнта, які документи потрібно підготувати (наприклад, ту ж довідку про інвалідність) і обіцяє згодом не занадто пильна увага до цієї липової довідці.

Є середня цифра: за одну людину при вступі "на бюджет" просять приблизно 10000 доларів. У якихось вузах менше, в інших (великих столичних, наприклад) більше, до 20000, але в середньому по країні так. Що стосується хабарів вже при навчанні, то тут нічого не змінювалося, як брали за залік або іспит, так і беруть. Щодо потроху (50-100 доларів за раз), зате з багатьох. Правда, для іноземців ціна інша. Студент з Африки, який навчається на складній спеціальності, за здачу профільного іспиту платить 1000 і більше доларів.

Читайте по темі:

В Україні подорожчали хабарі

Українські лікарі живуть на хабарі

Лікарі живуть на хабарі

На хабарі попався ще один мер

На хабарі попався дніпропетровський суддя

У НУ-НС хочуть контролювати порядок отримання хабарів

Заступника голови'' Надр України'' взяли на стотисячну хабарі

У Донецьку на гарячому взяли суддю-хабарника

Чиновник потрапив у СІЗО всього за 100 тис. грн хабара