У Херсонесі закопують пам'ятки - реставрацію не сплачено
Знайдені в Херсонесі ранньохрістіянські гробніці довелося закопати до кращих часів через відсутність коштів на їх охорону.
Знайдені на территории некрополя в Херсонесі склепи III-IV ст. через відсутність коштів для організації охорони й консервації довелося вновь закопати "до кращих часів". Затягування Прийняття довгострокової програми розвітку национального заповідніка "Херсонес Таврійський" позбавляє его держфінансування, что может привести до ВТРАТИ унікальніх пам'яток.
За словами директора заповідніка Леоніда Марченка, уже рік у Кабміні України перебуває Концепція розвітку национального заповідніка "Херсонес Таврійський" на 2006-2015 роки, а такоже проект Програми розвітку Херсонеса на найбліжчі десять років. "Концепцію підтрімалі Севастопольська міська адміністрація, Академія наук України, Міністерство культури й науки и даже Міністерство Фінансів. Немає Тільки єдиного підпісу - представника Міністерства ЕКОНОМІКИ ", - стверджує Л. Марченко.
Тому Херсонес НЕ отрімує необхідніх ЗАСОБІВ на Розвиток, хочай згідно з проектом програми на Вирішення вопросам Збереження пам'ятників, проведення наукових пошуків, благоустрій территории заповідніка передбачається віділення з Держбюджет 250 миллионов гривень, тоб щороку по 25-27 миллионов.
"Державі, звічайній, нелегко віділіті Такі кошти, тому нехай смороду будут меншими, альо Концепція, а потім и Програма повінні буті таки підпісані", - сказавши директор заповідніка. За йо словами, у цею годину через відсутність ЗАСОБІВ Багато унікальніх пам'яток, Які були Відкриті в Останні роки, з метою їхнього Збереження довелося вновь закопати. "12 років заповідник НЕ МАВ жодних фінансування, а прийнятя 2001 року Програма розвитку на 5 років профінансована позбав наполовину", - повідомів Л. Марченко.
Сьогодні, за Даними Керівництва национального заповідніка "Херсонес Таврійський" у фондах зберігається около 200 тисяч знахідок, однак через відсутність прістосованіх приміщень севастопольці й ГОСТІ могут Побачити Тільки 10 відсотків експонатів, передает Mignews.
Як вже повідомлялося, У листопаді археологи национального заповідніка "Херсонес Таврійський" відкрілі на территории некрополя два найдавнішіх пам'ятки раннього християнства - склепи, датовані III-IV століттямі Нашої єрі. Унікальність склепів Полягає в тому, то багато пам'ятки археології, найвіддаленіші від античних центрів Поширення християнства - Єрусалима, Антіохії, Рима, Олександрії, Константинополя.
Раніше найдавніші християнські склепи Криму були Відкриті ще в 1903-1912 роках и датуваліся качаном V століття. Найдавніші археологічні пам'ятки раннього християнства - катакомби в Римі - датуються I-III століттям. Ранньохрістіянські гробніці, датовані III-IV століттямі Нашої єрі, Відкриті на территории Италии, Греции, Болгарії, туреччина, Сірії, Лівану, Ізраїлю, Йорданії та Єгіпту. Усього в мире 15 таких пам'яток.
Читайте також:
Ющенко вважає за необхідне створення спец-проекту "Херсонес Таврійський"
ХРИСТИЯНСЬКА поховання 4 ст. Полтава | в Криму