Ростислав Мартинюк - історія на благо самопізнання
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
МАРТИНЮК Ростислав - Редактор сайту ugraina.org. Нар.5.06.1971, м.Суми (Україна). Батько - Михайло Мартинюк, ліснік (загінув 19.08.1972). Мати - Валентина Мартинюк (Носенко), викладач російської мови. Випусників Воронезького ун-ту, РФ, за фахом - історик. Спеціалізація - історія фіно-угорських країн, вепсіка та ерзяністіка. Учасник трьох укр.експедіцій на об'єкти ГУЛАГ РЕСПУБЛІКИ Карелія та Соловецькіх о-ВІВ. Кореспондент газети "Ерзянь Мастор", м.Саран Ош. Живе у Києві.
1988 - вступає на історичний факультет Воронезького ун-ту. 1989 - шкіц про нас немає анексії московсько князівством Астраханського ханства у XVІ столітті. Учасник українських політічніх демонстарцій у Москві. 1990 - подорож до Шотландії. 1991 - друга подорож до Шотландії. Перші СПРОБА збору ІНФОРМАЦІЇ про фіно-угорських походження Воронезького краю. Знайомство з місцевімі єпархіяльнімі виданнями РПЦ. 1992 - збір документальних свідчень про ерзяно-мокшанську природу півдня Московського князівства. 1993, літо - Закінчення Воронезького ун-ту. Дипломна робота "Особистість Гетьмана всія України Іоанна Мазепи у велікоруській, українській та західноєвропейській історіографії". Критика праці з боку професора Воронезького педагогічного ун-ту Арсена Синюка
1994, осінь - член оргкомітету з підготовкі відзначення у Москві 35-ої Річниці з дня загібелі Степана Бандери. Один з засновніків Українського Історічного Клубу м.Москва (спільно з проф.В.Ідзьо). Учасник Акції впорядкування могили художника Тропініна на Ваганьківському цвинтарі м.Москва. 1995, літо - повернення до України, м.Суми.
1998 - переїзд до м.Київ. Робота на 7-му каналі кіївського телебачення. Становится членом Кіївського тов-ва культури народів фіно-пермської групи (голова - Надєжда Єфіміщ) та почінає видання Першого східно-фінського періодічного видання в Україні - Бюлетень КТКНФ-ПГ. 2000 - подорож до Ерзянь Мастор. Знайомство з ерз.вченім Йовлань Оло та ерз.пісьменніком Алєксандром Доронінім. Знайомство з комі націоналістамі. Становится редактором українського відділу фіно-угорського сайту kominarod.narod.ru. Автор низькі полемічніх статей та есеїв з проблем фіно-Угорської політології та конфліктології. 2003, квітень - організатор дере в Україні Дня ерзянської мови, Який відбувся за участю національніх громад Києва у пріміщенні Бібліотеки імени Салтикова-Щедріна. Видав дере в мире ерзянську поштівку, присвячену скульптору Стьопану Ерьзі. 2004, осінь - організатор громадської Акції "Вепська осінь в Україні" за участю редактора вепської газети "Kodima" Мікуля Фомінана. 2004, 5 жовтня - на честь 10-ліття газети "Ерзянь Мастор "(Республіка Мордовія) нагородженна грамотою голови Фонду порятунку ерзянської мови Кшуманцянь Піргужа за" цикл Яскраве публіцістічніх віступів на захист етнічніх прав Ерзя народу, за Зміцнення зв'язків между ерзянськімі та Українськими журналістамі ". 2004, грудень - подорож до Іжорії (Санкт-Петербург ), Південної Карелії (Війпурі) та Вепсляндії (Петроскої). Участь в Конференції вепського народу. Відзначеній Подякою голови Державного Комітету РЕСПУБЛІКИ Карелія у справах для національної політики Євгенія Шорохова "За активну роботу з популярізації вепської культури в Україні, Розвиток та Зміцнення міжнаціональніх зв'язків". Контакти - Ніна Зайцева (доктор наук, вепсознавець), Зінаїда Строгальщікова (лідер вепської громади Карелії), Алєксєй Максімов (вепській художник), Лана Мігунова (вепській політик), Алєвтіна Салдатова (голова молодіжного вепського руху), Валєрій Марков (голова Комітету фіно- угорського народів РФ). 2005, лютий - відкрів перший україномовний сайт фіно-угорських новин ugraina.org.