Анатолій Гаврилов "Армія"
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
- Служив?
- Служив.
- Коли?
- Давно.
- Де?
- У подпровинции Східноєвропейської провінції.
- Що це?
- Полісся.
- Ліс?
- Ліси й болота, оточені електрозаградітельной сіткою, танталовими нитками сигналізації та питній сталевих пасток.
- Що ще?
- Казарма, їдальня, клуб, бібліотека, стройовий плац, навчальний корпус, футбольне поле, паливо, ракети, пускові пристрої, ягоди, гриби, жолуді, дуби, сосни, ліщина, крушина, інше.
- Ракетні війська?
- Так.
- Куди націлені ракети?
- Не знаю.
- Не знаєш чи не хочеш говорити?
- Мене це тоді зовсім не цікавило.
- Ким був?
- Спочатку третім номером розрахунку, потім - другим.
- Першим не став? Не було можливості?
- Була, але я не став.
- Чому?
- Не знаю.
- А якщо подумати?
- В силу ряду причин интровертного порядку.
- Що з жінками?
- Їх там не було.
- Зовсім не було?
- Для мене не було. Штабістка, телефоністка і медсестра були оточені щільним кільцем сильніших самців.
- Алкоголь?
- Дуже рідко.
- Наркотики?
- Одного разу дали покурити, але я нічого не зрозумів.
- Спортом займався?
- Футбол, волейбол, баскетбол, настільний теніс.
- Читав?
- Читав. Переважно всяку західну дрянь.
- Джойс, Кафка?
- Якби! Але їх там не було. Там були їхні жалюгідні епігони.
- Як до цього ставився твій армійський друг і наставник Сергій Берінскій?
- Він не схвалював мого "западничества".
- Що говорив?
- Він закликав мене до більш шанобливого ставлення до російської класики.
- А ти?
- Зовні погоджувався, а внутрішньо втік в іншу сторону.
- Що зараз?
- Зараз? Зараз не знаю. Зараз майже нічого не читаю.
- Чому?
- Не знаю.
- Подумай.
- Тобі доведеться довго чекати.
- Тоді повернемося до армії?
- Навіщо?
- Але ти казав, що був там щасливий?
- Я говорив? Втім, цілком можливо. Не стану заперечувати.
- У якому зараз стані армія?
- У повній бойовій готовності.
- Ти впевнений?
- Я грунтуюся на щоденних доповідях Генштабу та особистих інспекторських перевірках військ. Жартую, звичайно. Насправді, я нічого не знаю про стан нашої армії.
- І тим не менше - зі святом Збройних сил!
- Будьте здорові.