Анатолій Гаврилов "Армія"

- Служив?

- Служив.

- Коли?

- Давно.

- Де?

- У подпровинции Східноєвропейської провінції.

- Що це?

- Полісся.

- Ліс?

- Ліси й болота, оточені електрозаградітельной сіткою, танталовими нитками сигналізації та питній сталевих пасток.

- Що ще?

- Казарма, їдальня, клуб, бібліотека, стройовий плац, навчальний корпус, футбольне поле, паливо, ракети, пускові пристрої, ягоди, гриби, жолуді, дуби, сосни, ліщина, крушина, інше.

- Ракетні війська?

- Так.

- Куди націлені ракети?

- Не знаю.

- Не знаєш чи не хочеш говорити?

- Мене це тоді зовсім не цікавило.

- Ким був?

- Спочатку третім номером розрахунку, потім - другим.

- Першим не став? Не було можливості?

- Була, але я не став.

- Чому?

- Не знаю.

- А якщо подумати?

- В силу ряду причин интровертного порядку.

- Що з жінками?

- Їх там не було.

- Зовсім не було?

- Для мене не було. Штабістка, телефоністка і медсестра були оточені щільним кільцем сильніших самців.

- Алкоголь?

- Дуже рідко.

- Наркотики?

- Одного разу дали покурити, але я нічого не зрозумів.

- Спортом займався?

- Футбол, волейбол, баскетбол, настільний теніс.

- Читав?

- Читав. Переважно всяку західну дрянь.

- Джойс, Кафка?

- Якби! Але їх там не було. Там були їхні жалюгідні епігони.

- Як до цього ставився твій армійський друг і наставник Сергій Берінскій?

- Він не схвалював мого "западничества".

- Що говорив?

- Він закликав мене до більш шанобливого ставлення до російської класики.

- А ти?

- Зовні погоджувався, а внутрішньо втік в іншу сторону.

- Що зараз?

- Зараз? Зараз не знаю. Зараз майже нічого не читаю.

- Чому?

- Не знаю.

- Подумай.

- Тобі доведеться довго чекати.

- Тоді повернемося до армії?

- Навіщо?

- Але ти казав, що був там щасливий?

- Я говорив? Втім, цілком можливо. Не стану заперечувати.

- У якому зараз стані армія?

- У повній бойовій готовності.

- Ти впевнений?

- Я грунтуюся на щоденних доповідях Генштабу та особистих інспекторських перевірках військ. Жартую, звичайно. Насправді, я нічого не знаю про стан нашої армії.

- І тим не менше - зі святом Збройних сил!

- Будьте здорові.