Розшифрована частина ДНК мамонта

Генетичну структуру давно вимерлого волохатого мамонта вдалося відтворити вченим. Текст ДНК, що складається з 5000 слів, являє собою генетичний рік мітохондрії, клітинної структури, генеруючої енергію. Робота, звіт про яку публікує інтернет-версія журналу "Нейчур", дозволяє зсередини глянути на родове древо сімейства слонів. Вона свідчить, що мамонт був ближче до азіатському слону, ніж до африканського. Але розійшлися гілки від загального стовбура, і сталося це близько 6 млн років тому. Шляхи ж азіатського слона і мамонта розійшлися лише півмільйона років тому. "Ми нарешті дозволили загадку філогенезу мамонта, над якою билися в останні 10 років", - заявив в інтерв'ю Бі-бі-сі очолював експеримент дослідник Міхаель Хофрайтер, співробітник інституту еволюційної антропології імені Макса Планка з німецького міста Лейпциг. Мамонти жили в Африці, Європі, Азії та Північній Америці в період з 1,6 млн до 10 тисяч років тому, в часи плейстоцену. Волохатий мамонт, Mammuthus primigenius, покритий кудлатою шерстю, був добре адаптований до холодного клімату льодовикового періоду. Раніше вчені вже займалися аналізом ДНК декількох мамонтів, тіла яких збереглися у вічній мерзлоті, проте ніколи ще вони не робили це настільки детально. "Це найдовша розшифрована на сьогоднішній день ланцюг ДНК якої б то не було особини періоду плейстоцену ", - говорить професор Хофрайтер. У роботі брали участь вчені не тільки з Німеччини, а й з Великобританії і США. ДНК мамонта вони аналізували за допомогою нової технології, яка дозволяє працювати навіть з найдрібнішими зразками скам'янілих кісток; в цьому випадку був використаний фрагмент вагою в 200 міліграмів. 46 фрагментів ДНК-послідовності були, подібно мозаїці, зібрані воєдино, що дозволило побачити повну картину ДНК мітохондрії мамонта, циркулярної частинки генетичного матеріалу, що знаходиться поруч з клітинним ядром. Ця частка передається по материнській лінії з невеликими, але регулярними модифікації, що дозволяє вченим поглянути в минуле. І хоча основна маса генетичної інформації будь-якої тварини витягується з ядра, ДНК мітохондрії особливо важлива у вивченні еволюційних відносин між видами. Повністю відтворити ДНК мітохондрії вимерлого істоти вдавалося і раніше, але це була нелітаючий птах, зникла з лиця землі лише близько 500 років тому, так що нинішня робота, - це, за словами експерта по стародавніх ДНК з дублінського коледжу Трійці Дена Бредлі, "без перебільшення, помітна віха".