Економія на чиновниках: що не так із планом масових звільнень із Кабміну – пояснення економіста
Масові скорочення чиновників з Кабінету міністрів навряд чи допоможуть Україні суттєво заощадити бюджетні кошти. Річ у тому, що на утримання самих міністерств виділяються не такі великі гроші, як безпосередньо на проведення державної політики (соцвиплати, пенсії тощо). До того ж виникає ризик невиконання частини функцій уряду та погіршення якості персоналу, і поки що не зрозуміло, як ці ризики збираються компенсувати.
Про це у коментарі OBOZ.UA розповів виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. За його словами, задумана урядова реформа поки що викликає багато питань.
"Мета будь-якої державної установи – не економити гроші, а своєчасно та в повному обсязі виконувати державні функції. Тобто ефективність діяльності державного органу вимірюється у відсотках зростання української економіки, а не в тому, скільки вони заощадили коштів. Якщо критерій роботи державного органу – це економія коштів, давайте його просто закриємо, тоді заощадимо більше грошей. Але потім треба буде вирішувати, що робити з функціями, які цей державний орган має виконувати. Якщо його немає, всі функції не виконуються: хтось не отримає соціальних виплат, кудись не поїдуть дипломати, десь не захистимо інтереси держави на міжнародних форумах, бо грошей немає, ми ж зекономили", – пояснив Пендзин.
Він нагадав, що в Україні вже не вперше скорочують чисельність міністерств. Однак раніше щоразу кількість звільнених співробітників доводилося з надлишком компенсувати новими фахівцями.
"У нас, на жаль, дуже часто бували дуже цікаві методи реформування Кабінету міністрів. Ми скорочували людей на 15% і через півроку виявлялося, що там люди не скорочені на 15%, а вже збільшені на 10% – бо ті, що залишилися, не могли виконувати функції та починали негайно набирати додаткових людей, щоб виконувати ті функції, які раніше виконувались меншою кількістю", – розповів економіст.
Тобто ще одна можлива проблема – якість кадрів та забезпечення спадковості влади, вважає Пендзин. Різкі та масові звільнення, за його словами, призводять до того, що саме найкращі спеціалісти йдуть працювати в приватну сферу, а нові чиновники починають повторювати старі помилки, бо не мають досвіду роботи у Кабміні.
"За будь-якої реорганізації першими йдуть люди, які мають дуже великий досвід, яких охоче бере бізнес на роботу... А має бути безперервність, спадковість влади, має бути історична пам'ять у працюючих людей. Тобто за спиною у будь-якої молодої людини, яка прийшла на державну службу, має стояти людина, яка пам'ятає, що робилося на цю тему 3, 5, 10 років, щоб по 2, 3, 10 разів не наступати на ті ж граблі. Це надзвичайно важкий виклик при доборі кадрової політики... Фраза була хороша в Шмигаля (Дениса Шмигаля, прем'єр-міністра України. – Ред.): "У міністерствах мають залишатися люди з дуже високим рівнем кваліфікації". А де ви їх знайдете, яким чином ви їх затримаєте, чим ви забезпечите, що ці люди не підуть у бізнес на зарплату в 5-10 разів вище?", – зазначив економіст.
Також він сумнівається, що новий Урядовий центр, де передбачається зосередити всі адміністративні функції, зможе якісно виконувати свої завдання. "Планують відокремити від міністерств функції, наприклад, кадрової політики та перемістити до Урядового центру. Я собі погано уявляю, як Урядовий центр з одного місця робитиме кадрову політику і в Міністерстві закордонних справ, і в Міністерстві фінансів, і в Міністерстві молоді та спорту. Не знаю, як це виглядатиме", – резюмував Пендзин.
Реформа Кабміну: що обіцяли Шмигаль та Зеленський
Говорячи про майбутню реформу уряду в ході пресконференції 4 березня, Денис Шмигаль наголошував: "Міністерства повинні мати невелику кількість дуже хороших фахівців, які формуватимуть державну політику. А Центр уряду надаватиме юридичну підтримку у кадровій, бухгалтерсько-фінансовій сфері".
Він же і зазначив, що скорочення торкнеться "третини міністерств", проте не уточнив, яку кількість держслужбовців буде звільнено. Загалом, за словами Шмигаля, усі зміни плануються у рамках проведення комплексної реформи уряду.
Її метою, як пояснював раніше президент Володимир Зеленський, є економія державних коштів. Рішення прийматимуться вже навесні – залежно від ситуації із надходженням допомоги від міжнародних партнерів. "Якщо дефіцит продовжуватиметься, ми робитимемо все, щоб інфраструктура управління нашої держави – і це не тільки про Кабмін – змінювалася. Зменшення кількості міністерств, зменшення кількості міністрів... Показником буде те, що ми матимемо навесні", – сказав Зеленський.
За різними підрахунками, у 2024 році лише на фінансування армії Україні не вистачатиме від 400 до 700 млрд грн. Цю "дірку" неможливо покрити макрофінансовою допомогою з-за кордону, т.к. її не можна витрачати на військові потреби. У зв'язку з цим Міністерство фінансів у рамках виконання вимог МВФ вже розробило пропозиції, як збільшити наповнення бюджету приблизно на 40 млрд грн. Однак цієї суми недостатньо, тому країні потрібно шукати інші способи подолати дефіцит військового бюджету.
Як повідомляв OBOZ.UA, також з 1 січня в Україні запрацювала нова система оплата праці держслужбовців, а вакансій поменшало майже на 20 тис. Скорочення торкнулося саме порожніх вакансій, які роками "висять" у держорганах, але посади та оклади працюючих чиновників від цього суттєво змінилися.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!