ЄС заборонив зерно з Росії та Білорусі: скільки ще його зможуть продавати
Рада Євросоюзу (ЄС) ухвалила рішення про введення з 1 липня заборонних мит на зернову продукцію, що імпортується з Росії та Білорусі. Відповідна постанова збільшує мита настільки, що на практиці буде припинено імпорт цих продуктів, впевнені в ЄС. До 1 липня торгівля відбуватиметься у нинішньому форматі.
Про це повідомила пресслужба Ради ЄС. Там зазначили: мито введено на низку позицій. Зокрема:
- зернові;
- олійні культури;
- продукти їхньої переробки.
"Нові тарифи спрямовані на те, щоб зупинити імпорт зерна з Росії та Білорусі до ЄС. Ці заходи запобігають дестабілізації зернового ринку ЄС, зупинять російський експорт незаконно привласненого зерна, виробленого на територіях України, та не дозволять Росії використовувати доходи від експорту до ЄС для фінансування війни проти України", – йдеться у повідомленні.
Цілі рішення також перерахував віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс. За його словами, нові мита вводяться, щоби:
- стабілізувати сільськогосподарський сектор ЄС, який страждає на імпорт дешевої продукції;
- обмежити доходи Росії на фінансування війни проти України;
- боротися із незаконним експортом із Росії вкраденого українського зерна на ринки ЄС.
При цьому наголошується: ухвала підвищує імпортні тарифи на товари, на які зараз виставлені низькі або взагалі нульові тарифи. Крім того, цим товарам буде закрито доступ до тарифних квот ЄС.
Водночас підкреслюється: рішення стосується продукції, яка походить або ж "експортується прямо чи опосередковано" з Росії та Білорусі лише до ЄС. На транзит продукції РФ і РБ у треті країни обмеження не поширюються.
Крім того, нові мита набудуть чинності не одразу. Вони почнуть працювати з 1 липня.
В Росії введуть режим НС через масову втрату зерна
Водночас, російський мінсільгосп планує запровадити режим надзвичайної ситуації через травневі заморозки, які призвели до втрати майже 20 млн тонн врожаю зерна у ключових чорноземних регіонах країни. Росіяни сподіваються, що таке рішення допоможе фермерам отримати страховки. Але від нестачі врожаю це все одно не рятує – частина площ вже не підлягає пересіву, що призведе до суттєвого зниження зборів пшениці.
При цьому проблеми в сільському господарстві Росії не обмежуються лише заморозками. Виконавчий директор компанії "РадЕкон" Андрій Сизов зазначає, що аграрії намагалися заощадити на засобах захисту рослин, що призвело до критичного впливу негоди на посіви. Крім того, через погодну кризу очікується низка банкрутств сільгоспвиробників, які вже зазнали удару від експортних мит.
"У російських аграріїв був досить великий запас міцності, на який спиралися рекордні врожаї минулих двох років, але наслідки введення мит починають позначатися", – зазначає Сизов. З огляду на ці обставини, передбачається переділ земельних угідь, що матиме додатковий вплив на сільськогосподарську галузь країни.
Як повідомляв OBOZ.UA, водночас російська влада продовжує нарощувати секретні витрати федерального бюджету, які вже обійшлися платникам податків у 10 трлн рублів. У 2023 році практично кожен четвертий рубль, витрачений урядом, пішов на засекречені статті, що стало рекордом за два десятиліття. Загальна сума "таємних" витрат сягнула 7,33 трильйона рублів.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!