Коли Україна може стати членом ЄС
Україна виконала більшу частину умов для збереження статусу кандидата в ЄС та переходу до наступного кроку в процесі вступу в Євросоюз. Серед умов були, зокрема, продовження судової реформи, реформа КСУ, реалізація антиолігархічного законодавства, призначення керівника САП тощо. Стрімкий прогрес визнали і в керівництві ЄС. Після початку повномасштабної війни Україна зробила величезний стрибок і за лічені місяці подолала шлях до кандидатства, який за інших умов міг зайняти роки.
Однак до повноцінного членства все ще далеко. У кращому разі до червня цього року тільки почнуться повноцінні переговори щодо вступу. А далі Україні пропонують пройти звичайну процедуру набуття членства: з виконанням умов, що розділені за кластерами, ухваленням висновків щодо виконання кожного розділу. На відміну від членства в НАТО, де головною умовою вступу є згода всіх учасників, для набуття членства в ЄС треба пройти масштабні зміни. Від податків та якості послуг до захисту прав людини – все має відповідати стандартам та нормам Євросоюзу.
Про те, на які кроки можна очікувати цього року та коли Україна може стати членом ЄС, читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Ще на початку повномасштабної війни президент Володимир Зеленський звернувся до лідерів ЄС з пропозицією прийняти Україну за особливою прискореною процедурою. Незабаром прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив про "амбітну мету" – за два роки стати членом ЄС.
Проте вже зараз очевидно: мета набути членство за два роки була надто оптимістичною. Щоб пройти процедуру, цього періоду буде замало. У кращому разі до кінця червня Україна тільки почне перший раунд переговорів щодо вступу (перша міжурядова конференція). Як пояснив OBOZ.UA керівник євроінтеграційного напрямку Центру економічного відновлення, ексзаступник гендиректора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Іван Нагорняк, зараз у ЄС розглядають певні зміни в методології. Однак про кардинально нову процедуру і швидкий вступ не йдеться.
Чинною методологією передбачено такі етапи:
- скринінг законодавства кандидата на предмет імплементації права ЄС;
- розробка документів для відкриття переговорів (це переговорна рамка, розробка трьох дорожніх карт щодо верховенства права, функціонування демократичних інститутів і реформи державного управління);
- створення міжурядової конференції (орган, що буде вести переговори), відкриття першого переговорного кластеру (фундаментальні питання);
- ухвалення змін відповідно до всіх 33 розділів; після того, які всі умови будуть виконані (і виконання має бути затверджено країнами ЄС), можна буде підписати договір про вступ.
"Процес вступу розділений на 33 розділи в шести кластерах. Для відкриття кожного кластеру треба виконати необхідні умови. Також будуть умови закриття кожного із 33 розділів. А переговорний розділ 23 матиме проміжні умови, які впливатимуть на те, наскільки ми будемо просуватись у переговорах (це розділ щодо верховенства права)", – пояснює Нагорняк.
Чинна процедура передбачає, що будь-яка країна-член ЄС має можливість затягнути відкриття кластерів та закриття розділів, висунути свої зауваження. Україні доведеться пройти переговорний процес за наявною методологією, проте можуть бути певні зміни. Наприклад, посилення ролі Єврокомісії, а також можливості відкриття переговорного розділу через голосування кваліфікованої більшості, а не всіх членів ЄС. У контексті цих нововведень найчастіше згадують Угорщину, яка є публічним опонентом швидкої інтеграції України.
Також дипломати зараз обговорюють можливість поетапно надавати доступ до можливостей ЄС країнам, які проходять процедуру вступу. Наприклад, Україна може отримати повноцінний доступ до ринку ЄС ще до вступу. Однак ці зміни ще необхідно затвердити.
З 1 липня в ЄС починається головування Угорщини, тож необхідно прийняти переговорну рамку до цього часу. Рамка затверджується Радою ЄС після консультації з Україною. Наскільки швидко вдасться виконати всі умови щодо 33 переговорних розділів, питання відкрите. Наприклад, Албанія є кандидатом у ЄС з червня 2014-го. "Повномасштабна війна кардинально змінила ситуацію", – пояснює Нагорняк. Агресія РФ підштовхнула Європейський Союз до швидких рішень, зміни політичної позиції. Ще нещодавно було важко уявити, що Україна настільки швидко набуде статус кандидата.
Ніхто не може виключати, що так само стрімко відбудеться і виконання всіх умов для підписання договору щодо вступу. Однак, найімовірніше, процедура затягнеться ще на кілька років.
Досвід інших країн показує, що весь механізм вступу займає щонайменше 5-8 років. Частину шляху Україна вже пройшла. При цьому зміна процедури вступу й ухвалення спеціальних умов для України також може затягнутись на тривалий період. Тож цілком можливо, що Україні вигідніше пройти повну процедуру, яку за умови виконання рекомендацій не зможе саботувати навіть Угорщина.
"Ми будемо повністю відповідати критеріям ЄС максимально швидко. Знаємо, що це дуже амбітно, але за останні два роки Україна довела, що неможливе можливо. Тож, членство в Євросоюзі ми розглядаємо не як далеку перспективу, а як набір кроків, які ми здатні виконати найближчими роками", – заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль у лютому 2024-го.