69 реформ у 15 галузях: що містить урядовий план Ukraine Facility, за виконання якого ЄС дасть 50 млрд євро

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль передав президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн затверджений Кабміном план Ukraine Facility. Виконання прописаних у ньому умов дозволить протягом чотирьох років отримати від ЄС щонайменше 50 млрд євро. План готували сотні експертів упродовж минулого року, він розмістився на 370 сторінках. Документ містить 15 розділів та більше ніж 150 індикаторів: серед них ухвалення законів, прийняття стратегій, розробка конкурсних процедур тощо.

OBOZ.UA вивчив документ і розповідає про його основні пункти, а також про те, до чого, за оцінками уряду, може призвести його імплементація.

Коли закінчиться активна фаза війни, що буде з економікою і демографією

Документ розробляли за участю аналітиків, депутатів, у співпраці з ЄС і в постійних консультаціях із бізнесом. Документ демонструє довгострокове бачення уряду щодо розвитку країни. Найцікавіші прогнози:

• активні бойові дії триватимуть до кінця 2024-го (йдеться не про війну, а саме про активні бойові дії);
• біженці почнуть повертатись у 2025-му (базовий сценарій передбачає повернення 4 млн осіб із 2025-го до 2034-го, помірний – 5,1 млн осіб, позитивний – 6,3 млн осіб);
• зростання ВВП можливе на рівні: 3,8% (базовий сценарій), 5% (помірний сценарій) та 6,2% (позитивний сценарій) на рік.

Ці оцінки передбачають значне фінансування та інвестиції від ЄС: від 73 до 266 млрд євро за десять років. Гальмування темпів проведення реформ з боку української влади, зміна політичних еліт в ЄС, яка може також вплинути на політику розширення, або ж продовження активних бойових дій після 2024-го можуть скорегувати (чи навіть зруйнувати) плани.

Отже, згідно з планом, Україна має провести 69 реформ у 15 галузях. Контролювати виконання будуть за допомогою понад 150 індикаторів. План розробили, використовуючи рекомендації зі звіту в межах Пакета розширення ЄС, положень МВФ, рекомендацій Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Тобто це одночасно допоможе наблизитись до вступу в ЄС, продовжувати співпрацю з МВФ, а ще – забезпечить допомогу від Євросоюзу.

Оптимістичний сценарій передбачає, що Україна повернеться до рівня свого ВВП 2021-го тільки у 2028-му. Потім має початись значне зростання економіки (аж на 40% порівняно з 2021-м). Тобто протягом наступних трьох років Україна має впроваджувати реформи, наближатись до стандартів ЄС, а потім отримати результат – економічний стрибок.

До рівня життя країн Євросоюзу за цього оптимістичного сценарію українці мають дійти за одне покоління. Локомотивами економіки мають стати енергетика, сільське господарство, транспорт, IT і критична сировина. Отже, план передбачає, що рівня ВВП Румунії (однієї з найбідніших країн Євросоюзу) станом на 2021-й Україна досягне тільки 2034-го.

"Загалом довгострокове економічне зростання в економіках, які розвиваються, залежить від реального зближення з більш розвиненими країнами. Такі eкономіки можуть отримати вигоду від поширення технологій завдяки торгівлі та прямим іноземним інвестиціям", – йдеться у плані.

Які реформи мають ухвалити Кабмін і Рада: головні зміни

План мають затвердити Європейська комісія та комітет країн-членів. Потім країни ЄС мають укласти низку угод для отримання основного фінансування. Кошти надходитимуть умовними траншами (порціями), їхнє виділення залежатиме від того, наскільки вдало Україна справляється з реформами.

Самі реформи умовно можна поділити на три сектори. Базові (це держуправління, фінанси, судова система, боротьба з корупцією), економічні (ринки, управління активами, бізнес-середовище, децентралізація, людський капітал). Третій сектор – реформування, стосується безпосередньо галузей економіки. Для промисловості, транспорту, енергетики тощо розроблено зміни, що наблизять регулювання до стандартів ЄС.

Перша реформа стосується саме державного управління. Її мета – покращити якість держслужби. І для цього знову планують переглянути систему оплати праці. На початку року вже почала діяти модель, яка позбавила частину державних службовців до половини їхньої заробітної плати. Концепція з плану передбачає "створення справедливої системи оплати праці". Рівень зарплат, звісно ж, у документі не вказують. Проте зазначають, що між різними державними органами не має бути значної різниці в зарплатах, також мають зменшити роль надбавок. Не менш важлива умова: прозора процедура відбору спеціалістів і цифровізація управління.

"Державна служба без кумівства та корупції", – так у плані описують очікуваний ефект від реформи. Тут варто зазначити, що не всі держслужбовці за своїми посадовими обов'язками теоретично можуть бути залучені до корупційних схем. Ідеться про тих державних службовців, які мають вплив на розподіл державних бюджетів, закупівлі чи займаються контролем, видають дозволи тощо. Низька якість держслужби пояснюється, зокрема, і низькою фінансовою мотивацією.

Індикатори для реформи державного управління:

• змінити систему оплати праці (ліквідація різниці у зарплатах у різних відомствах, зменшення надбавки за стаж) – січень-березень 2025-го;
• відновлення конкурсних відборів на зайняття посад, перегляд конкурсних процедур – липень 2025-го – вересень 2026-го;
• цифровізація (єдиний портал вакансій держслужби та інформаційна система управління персоналом) – січень-березень 2026-го.

Чиновники Мінфіну, податкової, митниці та Мінвідновлення мають реалізувати п'ять реформ в управлінні державними фінансами. В результаті має скоротитись держборг, зменшитись дефіцит бюджету й відбутись детінізація економіки (бажані показники не вказано). Цього планують досягти завдяки новій системі управління.

Аудит, стратегії, усунення податкових прогалин, прозора система управління доходами та видатками – все це передбачили в п'яти реформах, виконання яких буде контролюватись 10 індикаторами.

Головні:

• нацстратегія доходів (уже ухвалено), зміни в бюджетному плануванні – квітень-червень 2024-го;
• стратегія управління держборгом – жовтень-грудень 2025-го;
• управління державними інвестиціями – квітень-червень 2024-го;
• удосконалення аудиту й контролю – жовтень-грудень 2025-го.

До базових реформ також належать і зміни в судовій системі. Зусилля, згідно з планом, зосередять на трьох складових: відбір суддів, реформа прокуратури та цифровізація судової системи. Прокуратура має бути підзвітною, а суди отримають систему, яка базована на доказах. Також зміни мають стосуватись і простих українців. Йдеться про систему примусового виконання рішень суду: арешт майна, коштів боржників фактично в автоматичному режимі.

• всі судді мають пройти належну перевірку; систему декларування та перевірки доброчесності змінять – вересень 2025-го;
• раннє запобігання банкрутству, розширення автоматичного виконання судових рішень, автоматичний арешт коштів боржників – грудень 2024-го;

• цифровізація судових систем (аудит систем, модернізація) – грудень 2027-го;
• конкурсний відбір керівництва прокуратури та дисциплінарна відповідальність прокурорів – березень 2026-го.

Остання реформа з цього переліку – антикорупційна. Вона передбачає 11 індикаторів. Ефект: зростання доходів бюджету, покращення бізнес-клімату, вищий рівень інвестицій.

• збільшення кількості співробітників САП, суддів ВАКС, обрання голови НАЗК – березень 2025-го;
• одноособовий розгляд справ суддями ВАКС, скасування строків досудового розслідування – березень 2025-го;
• реєстр банківських рахунків (фізичних та юросіб) – червень 2027-го.

Серед важливих, однак не базових реформ: перевірка 20 найбільших банків (держава має скоротити кількість банків у своїй власності), ухвалення закону про державне управління, удосконалення дошкільної та професійної освіти, введення системи реабілітації осіб з інвалідністю, забезпечення переходу від військового до мирного життя (адаптація ветеранів). Планом також передбачено вжиття заходів із дерегуляції, перезавантаження БЕБ.

Повномасштабна війна кардинально змінила політичну ситуацію в Європі. ЄС уперше готовий узяти на себе конкретні зобов'язання щодо відновлення України та відкрити можливості для членства. Швидкість цих процесів залежить не тільки від того, коли закінчиться повномасштабна війна, але й від того, наскільки ефективно українська влада реалізує розроблений план дій.