УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Данило Гетманцев
Данило Гетманцев
Народний депутат України

Блог | Кому Україна продає товари та послуги: скільки отримали грошей від ЄС

Гетманцев озвучив цифри

Підсумки зовнішньої торгівлі товарами за 7 місяців 2023 року. За даними Держмитслужби, у січні - липні 2023р. основні показники зовнішньої торгівлі були такими:

Відео дня
  • Експорт товарів – 21,8 млрд.дол. (зменшився на 3,8 млрд.дол. або на 15% до аналогічного періоду 2022 року)
  • Імпорт товарів – 35,7 млрд. дол. (збільшився на 5,7 млрд.дол. або на 19%)
  • Товарообіг – 57,5 млрд.дол. (збільшився на 1,9 млрд. дол. або на 3%).
  • Дефіцит торгівлі – 13,9 млрд. дол. (збільшився на 9,5 млрд.дол. або в 3,2 раза)

Топ - 3 товарних груп за обсягом експорту :

  • Агро-сировина та продовольчі товари – 11,7 млрд.дол. (зростання на 1,6 млрд.дол. або на 14% проти 7 місяців 2022 року)
  • Метали та вироби з них – 2,4 млрд.дол. (зменшення на 2 млрд.дол. або на 45%)
  • Машини, обладнання, транспорт – 1,9 млрд.дол.(зменшення на 0,8 млрд.дол. або на 30%)

Топ - 3 товарних груп за обсягом імпорту :

  • Машини, обладнання, транспорт – 10,6 млрд.дол.(зростання на 28% або на 2,3 млрд.дол. до аналогічного періоду 2022 року)
  • Паливно-енергетичні товари – 6,4 млрд.дол.(зменшення на 16% або на 1,2 млрд.дол.)
  • Продукція хімпрому – 6,4 млрд. дол. (зростання на 17% або на 0,9 млрд. дол.)

Торгівля з ЄС

  • Експорт до країн ЄС - 13,7 млрд.дол., що становить 62,9% всього експорту в січні-липні 2023. Проти аналогічного періоду минулого року експорт до ЄС скоротився на 12% ("мінус" 1,8 млрд.дол. ).
  • Імпорт зі країн ЄС - 18,5 млрд.дол., що складає 51,6% всього імпорту за звітний період. Порівняно з аналогічним періодом минулого року імпорт з ЄС зріс на 30% (+4,2 млрд.дол.).
  • Сальдо торгівлі зі країнами ЄС – "мінус" 4,8 млрд.дол . (проти +1,3 млрд. дол. за 7 місяців 2022 року)
Кому Україна продає товари та послуги: скільки отримали грошей від ЄС

В цілому тенденції у зовнішній торгівлі товарами продовжують погіршуватися. За даними ДМСУ, торговельний дефіцит у липні збільшився до 2,8 млрд.дол. (проти 2,1 млрд. дол. у червні). Ці дані ще будуть коригуватись Національним банком, але наразі це найгірший показник у цьому році.

Заснована причина відома – скорочення аграрного експорту. Через зупинку зернового коридору та продовольчого ембарго з боку сусідніх країн-ЄС, експорт продовольства у липні зменшився до 1,3 млрд.дол. Це найгірший показник із травня минулого року. На максимумах у вересні - листопаді минулого року місячний обсяг аграрного експорту був удвічі більшим.

За 7 місяців 2023 року зовнішньо-торгівельний дефіцит сягнув 13,9 млрд.дол. До кінця поточного року, за оцінками МВФ, він розшириться до 27,2 млрд. дол., а в 2024 році до 29 млрд. дол.

Зростаючий дефіцит зовнішньої торгівлі товарами залишається одним із головних макроекономічних ризиків, обумовлених війною. Наразі цей дефіцит валюти покривається официальним зовнішнім фінансуванням (кредитами та грантами на фінансування бюджету). Після війни та початком масштабної відбудови єдиний шлях для його скорочення – це залучення прямих іноземних інвестицій з метою включення до європейських (глобальних) цепей створення доданої вартості, збільшення глибини переробки та продуктової диверсифікації експорту. Допоки ж триває війна влада продовжить пріоритетну підтримку експортерів (ЄКА, гарантії, гранти, 5-7-9, страхування військових ризиків, відшкодування ПДВ без затримок та ін.), але з врахуванням поточних бюджетних обмежень.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...