Лише половина українських біженців готова повернутися додому: за яких умов
Лише 50% українських біженців у Німеччині, Польщі та Чехії готові повернутися додому за умови безпеки, нормальної роботи критичної інфраструктури, наявності житла та завершення війни. Для 34% респондентів ключовими умовами є безпека і нормальна робота критичної інфраструктури, тоді як 26% наголошують на житловому питанні та завершенні повномасштабного вторгнення.
Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного у квітні. Згідно з дослідженням, серед основних умов для повернення українських біженців додому 34% респондентів назвали нормальну роботу критичної інфраструктури та забезпечення безпеки.
Крім того, 26% опитаних зазначили, що повернуться за умови наявності житла та завершення повномасштабного вторгнення. Додатково, 16% акцентували на можливості знайти роботу, а 13% – на можливості дітей відвідувати школу чи садок.
Соціологи також проаналізували відповіді українців на запитання про їх задоволеність життям за кордоном, умови для повернення в Україну та їх бажання отримати паспорт іншої країни. Висновок дослідження свідчить, що більш імовірно можуть повернутися ті, хто не подавав документи на громадянство іншої країни, не повністю задоволені умовами життя в новій країні та висловлюють певні умови для повернення додому.
"Відповідно до такого підходу рівно половина респондентів (50%) є тими, хто більш імовірно може повернутися в Україну. Проте враховуючи відповіді респондентів на запитання далі щодо інтересу до України, зазначена оцінка скоріше є оптимістичним сценарієм у поточних умовах", – зазначають у КМІС.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький підкреслив важливість збереження зв’язку з українськими громадянами за кордоном. "Результати опитування, наведеного у цьому пресрелізі, показують, що значна частина українських біженців втрачають (або вже втратили) зв’язок з Україною. На жаль, це було абсолютно очікувано і в будь-якому випадку ми би втратили частину громадян. Проте відкритим лишається питання, яку ж частину громадян можна буде повернути і що є сенс для цього робити", – зазначив він.
За його словами, з одного боку, держава, українське громадянське суспільство та прості громадяни мають підтримувати контакт з громадянами за кордоном, працювати з ними, зберігати зв’язок та мотивувати повернутися. З іншого боку, українці за кордоном також повинні мати мотивацію повернутися та докладати релевантних зусиль для збереження зв’язку з Україною.
Дослідження тривало з 20 по 26 квітня 2024 року. Методом онлайн-інтерв’ю було опитано 801 респондента – дорослих громадян у віці 18 років і старше, які виїхали з України після 24 лютого 2022 року та наразі мешкають у Німеччині, Польщі та Чехії.
Формально за звичайних обставин теоретична статистична похибка такої вибірки не перевищувала б 3,5%. Водночас соціологи наголошують, що відсутність надійних статистичних даних про кількість і розселення українських біженців, відсутність даних про їх статевовікову структуру і як наслідок, менший інтерес до участі в українських опитуваннях та особливості методу онлайн-інтерв’ю впливають на похибку, і фактична похибка буде дещо вищою.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Ірландія розглядає можливість скорочення державної підтримки прохачів притулку та біженців, зокрема з України, причому навіть тих, хто вже давно приїхав до країни. Головна мета – привести ірландські виплати у відповідність з іншими європейськими країнами, бо через велику фінансову підтримку все більше українських біженців перебирається до Ірландії з інших країн Євросоюзу.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!