Нардепи провалили масштабне підвищення податків в Україні: ризик недофінансування армії зріс
Депутати Верховної Ради на засіданні 3 вересня не змогли ухвалити в першому читанні законопроєкт про масштабне підвищення податків – не вистачило двох голосів. Документ відправили на повторне перше читання, що означає продовження процедури розгляду. Отже, запровадження нових податкових ставок затримується, а ризик недофінансування армії збільшився.
Про результати голосування повідомив перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, нардеп Ярослав Железняк ("Голос"). За законопроєкт № 11416-д проголосували лише 224 народні депутати, тоді як для ухвалення рішення необхідно щонайменше 226 голосів. За фракціями голоси розділилися так:
- "Слуга народу" – за 170 депутатів;
- "Європейська солідарність" – 0;
- "Батьківщина" – 0;
- "Платформа за життя та мир" – 18;
- "Голос" – 0;
- "Довіра" – 17;
- "Відновлення України" – 14;
- "За майбутнє" – 2;
- позафракційні – 3.
"На законопроєкт № 11416 про введення військового збору на фінансування армії у першому читанні не вистачило 2 голосів. Ймовірність недофінансування армії зросла кратно", – прокоментував голова профільного комітету Данило Гетманцев ("Слуга народу").
Железняк нагадав, що законопроєкт в останній версії мав на меті залучення до державного бюджету в 2024 році лише 30 млрд грн зі 125 млрд грн, про необхідність яких заявляло Міністерство фінансів. У 2025 році підвищення податків, згідно поточної версії документу мало принести 127 млрд замість 300 млрд грн.
Нардеп наголосив, що сам не голосував за цю версію документа. Железняк вважає, що спершу Верховна Рада має ухвалити реформу митниці для запобігання корупції, а вже потім підвищувати податки.
Підвищення податків: що пропонували змінити
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики 29 серпня рекомендував Верховній Раді прийняти за основу доопрацьований варіант законопроєкту про підвищення податків. Документ передбачав, зокрема:
- підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%;
- встановлення військового збору у розмірі 1% доходу для платників єдиного податку ІІІ групи;
- встановлення військового збору для фізосіб-підприємців (ФОПів) – платників єдиного податку I, II та IV групи на рівні 10% мінімальної зарплати;
- встановлення ставки податку на прибуток підприємств для небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%;
- удосконалення запропонованої моделі визначення розміру авансових внесків з метою оподаткування прибутку підприємств, які здійснюють роздрібну торгівлю паливом;
- щомісячне подання звітності про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, та суми утриманого з них податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Як зазначав тоді Железняк, на обговоренні "була важка дискусія" щодо вилучення з документа норм про податок на прибуток для банків на рівні 50%. "Депутати виступили за. Проти виступили НБУ, Мінфін і, кажуть, категорично проти МВФ. Кажуть, що доведеться докапіталізувати банки і неможливо буде залучити 385 млрд грн на ринку до кінця року. Домовилися повернутись до цього в другому читанні", – розповідав нардеп.
Крім того, з проекту було виключено підвищення ПДВ та запровадження збору на предмети розкоші. Також законодавці відмовилися від запровадження 1% податку з обороту.
Як повідомляв OBOZ.UA, весь український бізнес в умовах повномасштабної війни має відмовитися від схем ухилення від сплати податків, зарплат у конвертах та роботи в тіні. І якщо уряд, перш ніж підвищувати податки, не забезпечить значної детінізації та дотримання єдиних правил усіма представниками бізнесу, від підвищення податків постраждає білий бізнес.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!